Вечірниця

Вечірниця (Nyctalus) — рід кажанів (Chiroptera) родини лиликових (Vespertilionidae), поширений у помірних і субтропічних районах Європи (зокрема України), Азії і Північної Америки.

Вечірниця
Біологічна класифікація
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клада:	Синапсиди (Synapsida)
Клас:	Ссавці (Mammalia)
Ряд:	Рукокрилі (Chiroptera)
Родина:	Лиликові (Vespertilionidae)
Підродина:	Vespertilioninae
Триба:	Pipistrellini
Рід:	Вечірниця (Nyctalus) Bowdich, 1825
Вікісховище: Nyctalus

Таксономія

Рід вечірниця є близьким до роду нетопир (Pipistrellus) з Африки, Євразії, Австралії, і родів Glischropus, Scotoecus, Scotozous, Vansonia з Азії та Африки. Типовий вид роду — Nyctalus verrucosus Bowditch, 1825 (= Vespertilio leisleri Kuhl, 1817). У складі роду розрізняють такі 8 сучасних видів (за "Види ссавців світу", 2005):

• Nyctalus aviator (вечірниця східна^[1]) — Китай, Північна та Південна Корея, Японія
• Nyctalus azoreum (вечірниця азорська^[1]) — обмежена Азорським архіпелагом
• Nyctalus furvus (вечірниця японська^[1]) — ендемік Японії
• вечірниця велетенська (Nyctalus lasiopterus) — має дуже розсіяне поширення в Центральній і Південній Європі і Північній Африці
• вечірниця мала (Nyctalus leisleri) — широко розповсюджений у Європі, також присутній у Північній Африці і розрізнено в Гімалаях
• Nyctalus montanus (вечірниця гірська^[1]) — ендемік Афганістану, Індії й Непалу
• вечірниця дозірна (Nyctalus noctula) — проживає у Європі, західній і центральній Азії
• Nyctalus plancyi (вечірниця китайська^[1]) — Цей вид має широке розповсюдження в Китаї, населяє Гонконг, Тайвань, знайдений у Північному Лусоні, Філіппіни

Вечірниці в Україні

Видовий склад

В Європі загалом й Україні зокрема мешкає три види:

• Вечірниця мала
• Вечірниця дозірна, або руда
• Вечірниця велетенська

схожість і відмінності видів

ці три види розрізняються переважно за своїми абсолютними розмірами.

Окрім близької морфології, всі вони характеризуються низкою спільних біологічних ознак:

• вони дендрофільні (загалом є типовими мешканцями дупел в деревах)
• вони формують виводкові материнські колонії, нерізко змішані (різновидові)
• вони використовують відносно низькі частоти ультразвуку (бл. 6-22 кГц)
• вони перелітні (зимують переважно на Балканах, Кавказі й Малій Азії)
• вони уникають людських осель (є знахідки в нежитлових спорудах в час міграцій і зимівлі)