Висічка - Wikiwand

Ви́січка — село в Україні, у Борщівській міській громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на північному заході району над річкою Нічлава.

Коротка інформація село Висічка, Основні дані ...

село Висічка

Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Чортківський район
Тер. громада	Борщівська міська громада
Код КАТОТТГ	UA61060050040064425
Облікова картка	Висічка
Основні дані
Перша згадка	1552
Населення	▼ 554 (2014)
Територія	2.380 км²
Густота населення	246.22 осіб/км²
Поштовий індекс	48764
Телефонний код	+380 3541
Географічні дані
Географічні координати	48°47′31″ пн. ш. 25°59′33″ сх. д.
Водойми	Нічлава
Відстань до районного центру	5 км
Найближча залізнична станція	Борщів
Відстань до залізничної станції	7 км


Місцева влада
Адреса ради	48702, Тернопільська обл., Чортківський р-н., м. Борщів, вул. Грушевського, 2
Карта
Висічка
Висічка
Мапа

Висічка у Вікісховищі

Поштове відділення — Стрілківське. Було центром сільради.

Населення — 554 особи (2014).

Remove ads

Назва

Назва походить, імовірно, від слова "січа" (битва). За іншою версією, від того, що фортеця стояла "на висіченому в скалі місці".

Географія

Узагальнити

Перспектива

Село розташоване на відстані 374 км від Києва, 89 км — від обласного центру міста Тернополя та 3 км від міста Борщів.

Через село проліг автошлях Борщів–Заліщики.

Клімат

Для села характерний помірно континентальний клімат. Висічка розташована у «теплому Поділлі» — найтеплішому регіоні Тернопільської області.

Більше інформації Клімат Висічки, Показник ...

Клімат Висічки
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.
Середній максимум, °C	−0,9	0,7	6,0	14,5	20,3	23,3	24,4	23,9	19,8	13,7	6,4	1,4
Середня температура, °C	−4,3	−2,7	1,9	9,2	14,7	17,9	19,1	18,4	14,5	9,3	3,2	−1,5
Середній мінімум, °C	−7,7	−6,1	−2,1	3,9	9,1	12,5	13,9	13,0	9,3	4,3	0,1	−4,4
Норма опадів, мм	32	31	32	52	73	98	97	63	53	35	35	37
Джерело: http://en.climate-data.org/location/264871/

Remove ads

Історія

Узагальнити

Перспектива

Археологічні пам'ятки

На місці Висічки знайдено сліди давньоруського городища. За переказами поселення-фортецю часів Київської Русі на території нинішнього села знищили татари у 13 столітті.

Період Речі Посполитої

Перша письмова згадка – 1552 рік.

У 17 столітті збудовано замок у вигляді неправильного чотирикутника, кожен наріжник якого був увінчаний вежею; з північного боку – в’їзна брама.

1672 Висічку і замок захопили турки. 1675 тут із залогою перебував Ян III Собеський.

Наприкінці 17 століття замок занепав.

Австрійський період

Після першого поділу Речі Посполитої у 1772 році, коли Поділля перейшло під владу Австрії, Висічкою володіли Андрій, а згодом Костянтин Шимановські.

Приблизно у 1800 р. власником місцевого маєтку і твердині стала родина Чарковських. Вони частково розібрали замок.

1820 село належало М. Голейовській-Чарковській.

На початку 1830-х рр. за її наказом реконструйовано старовинний будинок, що примикав до південно-західної вежі замку, і збудувано розкішний палац. До будівлі приєднали вцілілі стіни фортеці, вежу і глибокі двоповерхові підземелля, висічені у скелі пагорба.

1880 року у поміщицькій власності було: орної землі – 237 морґів, луків і городів – 19, пасовиськ – 123, лісів – 171 морґ; у власності селян: орної землі – 292, луків і городів – 38, пасовиськ – 24 морґи.

У 1900 або 1901 році замок у Висічці згорів, і його власник Кирило Чарковський-Голейовський, узявшись відновлювати маєток, наказав розібрати частину мурів та в’їзну браму, а також засипати оборонні рови. Пам’ятку, що ставала дедалі менше подібною на фортецю, знову реконструювали у 1910 р.

Міжвоєнний період

У 1920–1930-х рр. діяли читальня "Просвіти", філії "Союзу українок", "Лугу" та інших українських товариств, аматорський театральний гурток, кооператива.

Відомо, що у 1925 р. млин належав Кирилові Чарковському.

Друга світова війна

У вересні 1939 р., коли в Західній Україні була встановлена радянська влада, палац і маєток пограбували. З палацу вивезли картини, дорогий посуд, меблі, раритетну мисливську зброю, кілька тисяч старовинних книг, а К. Чарковського 18 вересня заарештували, і відтоді про нього не було жодної звістки.

Від 7 липня 1941 до 6 квітня 1944 року село – під німецькою окупацією.

На фронтах німецько-радянської війни загинули 16 жителів Висічки, 8 – пропали безвісти.

У період національно-визвольної боротьби загинули жителі Висічки – члени й симпатики ОУН та вояки УПА: Іван Барецький (1927 р. н.), Василь Замойський (1921 р. н.), Іван Касараба (1921 р. н.), Микола Стефішин (1927 р. н., дати смерті всіх – невідомі), Іван Пиріжок ("Ігор"; 1927–1946), Іван (загинув у 1943 р.) і Михайло Тимківи.

Період Незалежності

З 30 червня 2016 року належить до Борщівської міської громади^[1].

Від 17 липня 2020 р. належить до Чортківського району^[2].

Remove ads

Релігія

церква святого Миколая із дзвіницею (1763, реконструйовано 1954; збереглася дерев'яна стіна);
костел (19 століття);
капличка Діви Марії.

Пам'ятки

руїни замку (17 століття) - збереглися фундаменти від палацу та мурів замку, повністю – шестикутна двоярусна вежа (одна з двох), заввишки близько 10 м, товщина мурів – 1,6 м; залишки південно-західної вежі, яку в 1991 р. зруйновано згідно з рішенням Глибочецької сільської ради, до котрої тоді належало с. Висічка;

У селі встановлені пам'ятники:

М. Святій (1986; скульптор І. Козлик);
Тарасу Шевченку (1992; скульптор І. Мулярчук);
насипана символічна могила Борцям за волю України (2003);
символічний хрест на честь скасування панщини (1848; відновлено 1989);
три хрести полеглим від тифу (1918);
«Парубоцький хрест» (відновлено 1989);
хрест на хвалу Божу (1991).

Пам'ятник Т. Шевченку

Щойновиявлена пам'ятка монументального мистецтва.

Встановлений 1992 р. Архітектор — Іван Мулярчук.

Скульптура — бетон, постамент — камінь. Скульптура — 2,5 м, постамент — 1,2 м.^[3]^[4]

Remove ads

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 644 особи, з яких 302 чоловіки та 342 жінки.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 584 особи.

Більше інформації Рік, Населення ...

У 2014 році населення становило 554 особи.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[5]:

Більше інформації Мова, Кількість ...

Мова	Кількість	Відсоток
українська	585	99.83%
російська	1	0.17%
Усього	586	100%

Remove ads

Освіта

Діють загальноосвітня школа І ступеня.

Відомі люди

Народилися

Федір Полянський (нар. 1977) — український науковець, громадський діяч, кандидат історичних наук, депутат Борщівської районної ради (2002—2006), директор Державного архіву Тернопільської області.