Вишевицька волость

Вишевицька волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Радомисльського повіту Київської губернії з центром у селі Вишевичі.

Вишевицька волость
Центр	Вишевичі
Площа	39 376 (1886)
Населення	7662 осіб (1886)
Густота	17.8 осіб / км²

Станом на 1886 рік складалася з 11 поселень, 11 сільських громад. Населення — 7662 особи (3792 чоловічої статі та 3870 — жіночої), 899 дворових господарств^[1].

Земля волості

	Площа, десятин	У тому числі орної, дес.
Сільських громад	12685	8351
Приватної власності	24434	3078
Казенної власності	1991	245
Іншої власності	266	152
Загалом	39376	11826

Поселення волості:

• Вишевичі — колишнє власницьке село при річці Тетерев за 18 верст від повітового міста, 1082 особи, 148 дворів, православна церква, костел, школа, постоялий будинок, лавка. За 8 верст — різночинне село Кримок з костелом, лавкою, постоялим будинком, 2 смоляних і паровий лісопильний заводи. За 12 верст — смоляний завод. За 12 верст — лісопильний завод із постоялим будинком. За 20 верст — смоляний завод.
• Веприн — колишнє власницьке село при річці Тетерев, 1016 осіб, 124 двори, православна церква, католицька каплиця, школа, 2 постоялих будинки, 2 водяних млини.
• Макалевичі — колишнє власницьке село при річці Тетерев, 662 особи, 81 двір, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, лавка.
• Меделівка — колишнє власницьке село при урочищі Мироч, 529 осіб, 72 двори, православна церква, школа, постоялий будинок.
• Межирічка — колишнє власницьке село, 834 особи, 123 двори, школа, постоялий будинок.
• Мигалки — колишнє власницьке село при річці Тетерев, 509 осіб, 66 дворів, православна церква, постоялий будинок.
• Рача Велика — колишнє власницьке село, 552 особи, 87 дворів, постоялий будинок, винокурний будинок.
• Рача Мала — колишнє власницьке село, 509 осіб, 80 дворів, постоялий будинок.
• Чудин — колишнє власницьке село при річці Тетерев, 277 осіб, 43 двори, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин.

Старшинами волості були:

• 1909 року — Феофан Степанович Гловацький^[2];
• 1910 року — Сергій Прокопович Павленко^[3];
• 1912 року — Рад Васильович Степаненко^[4];
• 1913—1915 роках — Тимофій Гнатович Поліщук^[5],^[6].

Джерела

• Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)