Вишеслав Володимирович

Вишесла́в Володи́мирович (д.-рус. Въишєсла́въ Володи́мировичъ; 977 — 995/1010 (1014)^[1]) — руський князь з династії Володимировичів. Старший син великого київського князя Володимира Святого. Старший брат Ярослава Мудрого. Князь новгородський (990—1010)^[1].

Вишеслав Володимирович
Князь новгородський
990 — 1010
Народження:	не пізніше 977
Смерть:	995  Новогород
Релігія:	язичництво
Рід:	Володимировичі
Батько:	Володимир Святий
Мати:	Олова
Медіафайли у Вікісховищі

Імена

• Вишесла́в Володи́мирович — в українській історіографії з іменем по батькові.
• Вишесла́в І Новгоро́дський — у західній історіографії з номером правителя і назвою князівства.
• Вісса́вальд — гіпотетичне ім'я руського конунга з Гардаріки, що зустрічається у сагах.

Біографія

Матір'ю Вишеслава була перша дружина Володимира — варяжка Олова^[1] (Аллоґія^[2][3]). З нею Володимир Святославич одружився у жовтні-грудні 976, після смерті Олега, з чого можна вивести народження Вишеслава як літо 977-го року.

Про життя Вишеслава практично нічого невідомо. Він помер у Новгороді після 1010 року. Його престол успадкував молодший брат, ростовський князь Ярослав Мудрий. Інші брати не могли цього зробити — полоцький князь Ізяслав помер 1001 року, а турівський князь Святополк був переведений до Вишгорода під нагляд батька після 1013 року. На думку Леонтія Войтовича, смерть Вишеслава можна віднести до 1013–1014 років^[1]. Щоправда, правдоподібніше, що Вишеслав помер в 1011, адже у 1012 Святополк повстає проти батька. Причиною його повстання можна назвати переведення у Новгород Великий на 2-3 роки молодшого за Святополка Ярослава.

Існує версія більш ранньої загибелі Вишеслава. Згідно з шведськими сагами, вдова конунга Швеції Еріка VI — Сігрід Горда відмовила сватам конунга з Гардаріки-Русі на ім'я Віссавальд. 995 року вона спалила його самого зі свитою в лазні після бенкету на честь зустрічі^[4]. Німецький дослідник Фрідріх Браун ототожнював Віссавальда з волинським князем Всеволодом Володимировичем^[5]. Це припущення заперечив Войтович, посилаючись на те, що 11-річний Всеволод, землі якого були віддалені від Скандинавії, не міг сватати 20-річну Сігрід^[1]. (Варто, мабуть, згадати, що син Сігрід, Улоф Шетконунг народився в 980, коли його матері мало бути 14-15 років, отже Сігрід народилася в 965, і їй у 995 було б 30, а не 20 років.) Український вчений вважав, що Віссавальдом був саме Вишеслав, якому на момент сватання було 16-18 років і землі якого знаходилися по сусідству з Швецією^[6]. Олена Ридзевська пов'язувала легенду про Сігрід з впливом легенд про помсту Ольги і критично оцінювала її історичність^[7]

Можливо, що разом з Вишеславом загинув Добриня, ім'я якого зникає з джерел^[1].

Сім'я

Докладніше: Володимировичі

• Батько: Володимир (963? —1015), князь новгородський (970—980), великий князь київський (980—1015)
• Матір: Олова, варяжка
• Брати і сестри:
  • Ізяслав (981—1001), князь полоцький (бл.990—1001)
  • Святополк (981—після 1019), князь турівський (990—1015), великий князь київський (1015—1019)
  • Святослав (бл.982—1015), князь древлянський (990—1015)
  • Ярослав (бл.983—20.02.1054), князь ростовський (990—?), великий князь київський (1015—1054)
  • Мстислав (бл.983—1036), князь тмутороканський (бл. 990/1010—1023), чернігівський (1015—1036)
  • Предслава (між 983/986— після 1011 до 1042) ∞ наложниця польського короля Болеслава І
  • Всеволод (між 983/984—до 1015), князь володимирський (990—1008/1013)
  • Станіслав (бл.985—до 1015), князь смоленський (990—1015)
  • Судислав (бл.986? —1063), князь псковський (1014—1036)
  • Борис (л.986? —1015), князь ростовський (1010—1015)
  • Гліб (бл.987 ? —1015), князь муромський (1013—1015)
  • Прямислава (бл.987/988—?) ∞ Ласло Лисий, угорський князь
  • NN Володимирівна (?—?) ∞ Бернгард II, маркграф Північної марки
  • Позвізд (до 988/989—1015 ?), мав володіння на Волині.
  • Добронега (до 1011—1087) ∞ Казимир І, князь польський

Родовід

4. Святослав, великий князь київський

2. Володимир, великий князь київський

5. Малуша, ключниця

1. Вишеслав, князь новгородський

6. невідомо

3. Олова, варяжка

7. невідомо