Атлантов Володимир Миколайович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Атлантов.

Володимир Миколайович Атла́нтов (24 жовтня 1924, Пиків — 29 лютого 2000, Київ) — український художник; член Спілки радянських художників України з 1960 року. Батько художника Олександра Атланова.

Атлантов Володимир Миколайович
Народження	24 жовтня 1924(1924-10-24)  Пиків, Калинівський район, Вінницька округа, Подільська губернія, Українська СРР, СРСР
Смерть	29 лютого 2000(2000-02-29) (75 років)
	Київ, Україна
Країна	СРСР  Україна
Жанр	пейзаж і портрет
Навчання	Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (1951) і Київський державний художній інститут (1953)
Діяльність	художник
Член	Спілка радянських художників України
Партія	КПРС
Діти	Атлантов Олександр Володимирович
Учасник	німецько-радянська війна
Нагороди

Біографія

Народився 24 жовтня 1924 року в селі Пикові (нині Хмільницький район Вінницької області, Україна). Учасник німецько-радянської світовой війни з вересня 1942 року. Нагороджений двома орденами Червоної Зірки (30 вересня 1944; 19 травня 1945), орденом Вітчизняної війни 2 ступеня (1 серпня 1986), медаллю «За відвагу» (19 червня 1944)^[1]. Член ВКП(б) з 1944 року.

З 1947 по 1951 рік навчався у Львівському інституті прикладного і декоративного мистецтва. У 1953 році закінчив Київський художній інститут, де навчався, зокрема, у Василя Касіяна, Федора Самусєва.

З 1953 по 1963 рік працював інструктором відділу ЦК КПУ; з 1963 по 1969 рік — відповідальним секретарем Спілки художників України. З 1973 по 1975 рік обіймав посаду генерального директора Всесоюзної організації охорони пам'яток; з 1975 по 1977 рік — головного художника художньо-конструкторського бюро. Нагороджений грамотою Президії Верховної Ради УРСР.

Мешкав в Києві в будинку на вулиці Мельникова, № 46, квартира № 24 та у будинку на вулиці Підвисоцького, № 21, квартира № 47^[2]. Помер у Києві 29 лютого 2000 року.

Творчість

Працював у галузі станкового живопису жанрах пейзажу і портрета. Значне місце у творчості митця посідає тема війни. Серед робіт:

• «Весна» (1957, Бердянський художній музей);
• «Світанок над Дніпром» (1958, Горлівський художній музей);
• «Комсомольський патруль» (1960);
• «Вечоріє» (1960, Дніпровський художній музей);
• «Опалений ранок. 1941 рік» (1961);
• «Суворі роки» (1961);
• «Дніпро» (1963);
• «Минули літа молодії…» (1964);
• «Роздуми» (1967).

Автор ескізу медалі «За оборону Києва» (1961).

Брав участь у республіканських виставках з 1957 року, всесоюзних — з 1958 року, зарубіжних — з 1965 року.