Вінницька округа

Не плутати з округою Вінниця — адміністративно-територіальним утворенням часів нацистської окупації 1941–1944 рр.

Ві́нницька окру́га — адміністративно-територіальна одиниця Української СРР в 1923–1930 роках. Окружний центр — місто Вінниця.

Вінницька округа
Основні дані
Країна:	УСРР
Губернія:	Подільська (до 1925)
Утворена:	1923
Ліквідована:	1930
Населення:	775 170 (1926)
Населені пункти та ради
Окружний центр:	Вінниця
Кількість районних рад:	17
Мапа округи
Окружна влада

На півночі округа межувала з Бердичівською округою, на сході з Уманською, на півдні з Тульчинською, на південному заході з Могилівською та на заході з Проскурівською.

Історія

Створена 7 березня 1923 року^[1] в складі Подільської губернії з окружним центром у Вінниці в складі Вінницького, частин Літинського, Брацлавського, Жмеринського повітів на Поділлі та Бердичівського повіту на Київщині, у складі 18 районів:^[1]

• Вахнівський (центр Вахнівка) — з частин Вахнівської і Прилуцької волостей Бердичівського повіту на Київщині і Стрижавської, Гавришівської і Ободнянської волостей Вінницького повіту.
• Вінницький (центр Вінниця) — з частин Стрижавської, Гавришівської, Юзвинської, Тиврівської і Гніванської волостей.
• Вороновицький (центр Вороновиця) — з частин Гавришівської, Ободнянської, Лучанської і Немирівської волостей.
• Жмеринський (центр Жмеринка) — з частин Браїлівської, Гніванської і Станиславчицької волостей.
• Калинівський (центр Калинівка) — з частин Калинівської, Люлинецької, Прилуцької і Стрижавської волостей.
• Краснянський (центр Красне) — з частин Краснянської, Пеньківської, Гніванської і Рахно-Лісівської волостей.
• Літинський (центр Літин) — з частин Кожухівської, Пиківської, Сосонської і Багринівської волостей.
• Мало-Кутищанський (центр Малі Кутища) — з частин Острожецької і Люлинецької волостей. Ліквідований 17 червня 1925 року.^[2]
• Межирівський (Межирів) — з частин Межирівської, Багринівської і Вівсянецької волостей.
• Немирівський (центр Немирів) — з частин Немирівської, Рубанської, Лучанської і Печарської волостей.
• Ободнянський (центр Ободне) — з частин Ободнянської, Немирівської і Рубанської волостей. Ліквідований 17 червня 1925 року.^[2]
• Пиківський (центр Пиків) — з частин Пиківської і Хмельницької волостей.
• Прилуцький (центр Прилуки) — з частин Мало-Чернятинської, Прилуцької, Вахнівської Бердичівського повіту на Київщині і Калинівської волостей Вінницького повіту.
• Терешпільський (центр Терешпіль) — з частин Терешпільської, Уланівської, Старо-Синявської волостей с заштатним містом Сальницею. Ліквідований 17 червня 1925 року.^[2]
• Тиврівський (центр Тиврів) — з частин Тиврівської, Гніванської і Лучанської волостей.
• Уланівський (центр Уланів) — з частин Уланівської і Острожецької волостей.
• Хмільницький (центр Хмільник) — з частин Хмельницької і Кожухівської волостей.
• Юзвинський (центр Юзвин) — з частин Юзвинської, Стрижавської, Сосонської і Гніванської волостей. Розформований 3 червня 1925 року^[3]

3 червня 1925 року до округи були приєднані Ситковецький (без села Шура-Метлицька) і Дашівський (без сіл Талалаївка і Хрінівка) райони розформованої Гайсинської округи.^[3]

17 червня 1925 року:^[2]

• До округи приєднані Липовецький і Іллінецький (без В. Ростовської, Медівської, Мервинської, Чагівської і Володимирської сільрад) райони Бердичівської округи.
• Уланівський район (без сіл Семаки, Сербинівка і Білий Рукав) приєднаний до Бердичівської округи.
• Село Зозівка приєднуваного до Вінницької округи Липовецького району перечислене до складу Вахнівського району.
• Село Ляцька Слобідка приєднуваного до Вінницької округи Липовецького району перечислене до складу приєднуваного до Вінницької округи Іллінецького району.
• Села Семаки і Сербинівка приєднуваного до Бердичівської округи Уланівського району перечислені до складу Пиківського району.
• Село Білий Рукав приєднуваного до Бердичівської округи Уланівського району перечислене до складу Хмільницького району.

1 липня 1930 року:^[4]

• приєднані Брацлавський, Вапнярський, Крижопільський, М'ястківський, Ободівський, Піщанський, Томашпільський, Тростянецький, Чечельницький та Шпиківський райони розформованої Тульчинської округи;
• приєднана територія розформованої Могилівської округи.

Ліквідована 15 вересня 1930 року, райони передані в пряме підпорядкування Української СРР^[5].

• 
  Карта Вінницької округи у складі Подільської губернії, 1923
• 
  Карта Вінницької округи, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925
• 
  Карта Вінницької округи, адміністративні межі станом на 1 березня 1927

Населення

Згідно зі Всесоюзним переписом населення 1926 року, в окрузі проживало 775 170 осіб (48,59% чоловіків і 51,41% жінок). З них 131 111 були міськими, а 644 059 сільськими жителями.

Національний склад

За національним складом 84% населення становили українці, 10% євреї, 2,9% росіяни, 2,5% поляки, інші національності загалом 0,6%.

Населення та національний склад районів округи за переписом 1926 року^[6]

Район	Населення, осіб	Національний склад, %
		українці	євреї	росіяни	поляки	інші
м. Вінниця	57 848	41,4	37,7	13,8	4,3	2,9
Вахнівський	33 323	87,8	6,9	0,5	4,6	0,2
Вінницький	58 514	96,8	1,5	0,4	0,9	0,4
Вороновицький	38 610	93,1	3,9	0,5	2,2	0,2
Дашівський	37 876	86,3	12,2	0,4	0,8	0,4
Жмеринський	54 201	72,0	13,1	9,4	4,3	1,3
Іллінецький	38 991	81,0	16,8	0,8	1,1	0,3
Калинівський	41 449	94,0	3,9	0,5	1,2	0,4
Краснянський	24 811	85,5	8,6	5,0	0,8	0,2
Липовецький	39 115	87,8	10,7	0,4	0,8	0,2
Літинський	58 664	91,1	5,0	1,5	1,6	0,8
Межирівський	33 781	91,0	3,4	3,6	1,4	0,6
Немирівський	57 326	91,1	7,4	0,6	0,5	0,3
Пиківський	41 026	86,5	9,3	0,5	3,2	0,5
Прилуцький	30 319	90,2	5,8	0,4	3,2	0,5
Ситковецький	33 057	97,4	1,7	0,2	0,3	0,4
Тиврівський	36 626	76,9	5,7	9,1	8,0	0,3
Хмільницький	59 935	80,7	13,3	0,4	5,3	0,2
Вінницька округа	775 472	84,0	10,0	2,9	2,5	0,6

Мовний склад

Рідна мова населення Вінницької округи за переписом 1926 року^[6]

Район	Населення, осіб	Рідна мова, %
		українська	єврейська	російська	польська	інша
м. Вінниця	57 848	38,1	32,2	23,0	2,9	3,8
Вахнівський	33 323	90,0	6,8	0,8	2,3	0,2
Вінницький	58 514	97,1	1,5	0,5	0,4	0,5
Вороновицький	38 610	94,6	3,8	0,7	0,6	0,3
Дашівський	37 876	86,6	12,1	0,5	0,5	0,4
Жмеринський	54 201	71,0	12,2	13,7	1,9	1,1
Іллінецький	38 991	81,0	16,4	1,2	0,8	0,7
Калинівський	41 449	94,3	3,6	0,9	0,8	0,3
Краснянський	24 811	85,0	8,4	5,5	0,9	0,2
Липовецький	39 115	88,4	10,4	0,7	0,3	0,2
Літинський	58 664	92,0	4,9	1,8	0,5	0,7
Межирівський	33 781	91,4	3,5	3,8	0,7	0,6
Немирівський	57 326	90,8	7,1	1,2	0,4	0,4
Пиківський	41 026	87,7	9,2	0,8	1,9	0,4
Прилуцький	30 319	92,5	5,6	0,6	1,0	0,3
Ситковецький	33 057	97,4	1,7	0,3	0,2	0,4
Тиврівський	36 626	78,7	5,5	9,2	6,1	0,4
Хмільницький	59 935	83,9	13,0	0,9	2,0	0,3
Вінницька округа	775 472	84,5	9,4	4,1	1,4	0,7

Керівники округи

Відповідальні секретарі окружного комітету КП(б)У

• Гумінський Йосип Васильович (.02.1923—1923)
• Насиров Василь Михайлович (.12.1923—1924)
• Грубе Е. К. (1924—.05.1925)
• Новиков Андрій Йосипович (.05.1925—.10.1927)
• Чайка Микола Кононович (.10.1927—1928)
• Сапов Іван Андрійович (1928—.12.1929)
• Плачинда Іван Семенович (1929—.08.1930).

Голови окружного виконавчого комітету

• Рижаков (.02.1923—1923),
• Лирьов Микита Іванович (1923—1924),
• Турчинський І. В. (1924—1924),
• Зінченко Юхим Федорович (1924—17.06.1925),
• Колесников (.06.1925—.08.1925),
• Слинько Іван Федотович (.08.1925—1.11.1925),
• Воробйов Іван Онисимович (1.11.1925—.10.1926),
• Маслюк Федір Гнатович (.10.1926—1928),
• Чабай Григорій Данилович (1928—.12.1929),
• Крих Варфоломій Михайлович (1930—.08.1930)