Генінг Володимир Федорович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Генінг.

Генінг Володимир Федорович (рос. Генинг Владимир Фёдорович, *10 травня 1924 р. — †30 жовтня 1993 р.) — радянський археолог, доктор історичних наук (1974 р.), професор (1985 р.), засновник свердловської школи археологів.

Володимир Федорович Генінг
Народився	10 травня 1924(1924-05-10)[1]  Підсосново
Помер	30 жовтня 1993(1993-10-30)[1] (69 років)  Київ, Україна
Поховання	Горенка
Країна	СРСР
Національність	німець
Діяльність	археолог
Alma mater	Faculty of History and Philology of the Perm State Universityd
Галузь	археологія
Заклад	Уральський державний університет імені О. М. Горького Інститут археології НАН України
Посада	заступник директора
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор історичних наук (1974)
Науковий керівник	Бадер Отто Миколайович
Відомі учні	Rimma Goldinad Савельєва Елеонора Анатоліївна
Аспіранти, докторанти	Rimma Goldinad Gennady Zdanovichd Савельєва Елеонора Анатоліївна
Відомий завдяки:	вивченню стародавньої історії, історії фінно-угорських племен, інших народів Поволжя та Приуралля, проблеми ранніх аріїв

Життєпис

Народився в селі Подсосново Сибірського краю (нині село Алтайського краю, РФ) в селянській сім'ї. Середню школу закінчив 1941 року. В роки Німецько-радянської війни 1941—1945 працював у трудармії на будівництві залізниці. У 1946-48 роках — учитель, одночасно навчався в Пермському державному університеті. У 1948-54 працював у археологічних партіях Уральської експедиції АН СРСР, був на посаді заступника директора Удмуртського республіканського музею в місті Іжевську. У 1955-58 — в аспірантурі Інституту історії, мови та літератури Казанської філії АН СРСР. 1959 року захистив кандидатську, 1974 — докторську дисертацію і переїхав до Києва, де займав посаду заступника директора Інституту археології АН УРСР. Від 1978 очолював створений ним відділ теорії та методики археології, брав участь у багатьох конференціях та симпозіумах, археологічних експедиціях.

Автор близько 200 наукових праць (у тому числі 15 монографій). Серед тем, якими цікавився Генінг, — стародавня історія, історія фінно-угорських племен, інших народів Поволжя та Приуралля, проблема ранніх аріїв, обробка кераміки та реконструкція жіночого вбрання. Найвідоміші праці дослідника: «Этнический процесс в первобытности» (1970), «Очерки по истории советской археологии» (1982), «Структура археологического познания» (1989) та інші.

Помер у місті Києві.

Праці

• Азелинская культура III—V вв. // Вопросы археологии Урала. 1963. Вып.5; (рос.)
• Этнический процесс в первобытности. Свердловск, 1970; (рос.)
• Программа статистической обработки керамики из археологических раскопок // Сов. археология. 1973. № 1; (рос.)
• Проблема соотношения археологической культуры и этноса // Вопросы этнографии Удмуртии. Ижевск, 1976; (рос.)
• Очерки по истории советской археологии. Киев, 1982; (рос.)
• Этническая история Западного Приуралья на рубеже нашей эры (Пьяноборская эпоха III в. до н.э. — II в. н.э.). М., 1988; (рос.)
• Структура археологического познания (проблемы социально-исторических исследований). Киев, 1989; (рос.)
• Древняя керамика. Киев, 1992; (рос.)
• Синташта: Археологические памятники арийских племен Урало-Казахстанских степей. Ч.1. Челябинск, 1992 (в соавторстве). (рос.)

Література

• До ювілею В. Ф. Генінга. «Археологія», 1989, № 4;
• Пам'яті Володимира Федоровича Генінга. Там само, 1994, № 1.
• Генинг Владимир Федорович. Библиографический указатель. Сост. Б. Б. Овчинникова. — Екатеринбург УрГУ, 1999. — 30 с. (рос.)

Джерела

• П. І. Скрипник. Генінг Володимир Федорович [Архівовано 8 березня 2016 у Wayback Machine.] Енциклопедія історії України / редкол.: В. А. Смолій та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.