Вулиця Максима Берлинського

Ву́лиця Макси́ма Берли́нського^[1] — вулиця в Шевченківському районі міста Києва, місцевість Сирець. Пролягає від Ризької вулиці до вулиці Ольжича.

Вулиця Максима Берлинського Київ
Вулиця Максима Берлинського
Місцевість	Сирець
Район	Шевченківський
Назва на честь	М. Ф. Берлинського
Колишні назви
882-а Нова, Армавірська, Максима Берлінського
Загальні відомості
Протяжність	920 м
Координати початку	50°28′20.7″ пн. ш. 30°26′22.9″ сх. д.
Координати кінця	50°28′49″ пн. ш. 30°26′37.8″ сх. д.
поштові індекси	04060
Транспорт
Найближчі станції метро	«Дорогожичі»,  «Сирець»
Тролейбуси	Тр 23 (по вулиці Щусєва); 6 (по Ризькій вулиці); 19 (по вулиці Ольжича)
Найближчі залізничні станції	з. п. Сирець
Рух	односторонній, від вул. Ольжича до Ризької
Покриття	асфальтове
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі	Спорткомплекс «Сирець»
Державні установи	Державна науково-педагогічна бібліотека України
Медичні заклади	Київський міський центр крові
Заклади культури	бібліотека ім. Котляревського (№ 4)
Аптеки	«Інтерфарм» (№ 15)
Парки	Сирецький парк
Зовнішні посилання
Код у реєстрі	10084
У проєкті OpenStreetMap	r2177712
Мапа
Вулиця Максима Берлинського у Вікісховищі

Прилучаються вулиці Щусєва, Юрія Глушка, Володимира Сальського.

Історія

Виникла наприкінці 1940-х років, мала назву 882-а Нова вулиця, з 1953 року — Армавірська^[2], на честь міста Армавір. Сучасна назва на честь Максима Берлинського, одного з перших дослідників історії Києва, археолога, педагога — з 1962 року^[3].

Забудова

Збереглась забудова початку 1950-х років, зокрема, типовий продуктовий магазин в садибі № 8. На фронтоні громадської будівлі № 15 бетонним ліпленням вказана дата спорудження — 1953 рік. В сусідньому будинку була баня. Частина споруд зведена німецькими військовополоненими Сирецького табору.

У 1967 році переїхала в нове приміщення в будинку № 4 Бібліотека імені Івана Котляревського, заснована ще у 1951 році в садибі по вул. Вавилових, 18.

Пам'ятники та меморіальні дошки

На будинках № 6 та № 27 встановлено анотаційні дошки, на честь історика Максима Берлинського, іменем якого названо вулицю. Дошки виготовлено з граніту (архітектор Валентина Шевченко), відкрито у лютому 1966 року.

Також біля будинку № 9, де раніше розташовувалося будівельне технічне училище № 24 (зараз тут Державна науково-педагогічна бібліотека України), у 1959 році було встановлено пам'ятник В. І. Леніну^[4], у 1991 році він був демонтований.

Пам'ятки історії

• буд. № 12 — Інститут гематології та трансфузіології, де у 1967–1970 і в 1984–1990 роках працював директор інституту, ректор Київського медичного інституту, член-кореспондент АН УРСР Семен Лаврик.

Зображення

• 
  Поблизу перехрестя з вулицею Щусєва
• 
  Поблизу перехрестя з вулицею Юрія Глушка
• 
  Анотаційна дошка на будинку № 6
• 
  Анотаційна дошка на будинку № 27
• 
  Стара адресна табличка