Ризька вулиця (Київ)

У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою: Ризька вулиця.

Ри́зька ву́лиця^[1] — вулиця в Шевченківському районі міста Києва, місцевість Сирець. Пролягає від вулиць Парково-Сирецька і Дорогожицької до кінця забудови поруч з Сирецькою залізничною гілкою.

Ризька вулиця Київ
Ризька вулиця
Місцевість	Сирець
Район	Шевченківський
Назва на честь	м. Рига
Колишні назви
880-та Нова
Загальні відомості
Протяжність	1055 м
Координати початку	50°28′12.7″ пн. ш. 30°26′37.1″ сх. д.
Координати кінця	50°28′29.8″ пн. ш. 30°25′57.9″ сх. д.
поштові індекси	04060, 04112
Транспорт
Найближчі станції метро	«Дорогожичі»,  «Сирець»
Тролейбуси	Тр 19, 31, 35, 23
Зупинки громадського транспорту	«Поліклініка», «Вулиця Академіка Грекова»
Рух	двосторонній
Покриття	асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Храми	Церква ікони Божої Матері «Пантанасса»
Медичні заклади	міська клінічна лікарня № 9
Зовнішні посилання
Код у реєстрі	11438
У проєкті OpenStreetMap	r2177777
Мапа
Ризька вулиця у Вікісховищі

Прилучаються вулиці Родини Глаголєвих, Максима Берлинського, провулок Джорджа Орвелла, вулиця Вавилових та провулок Щусєва. Непарний бік вулиці забудований виключно одноповерховими приватними будинками, забудова парного боку змішана — спочатку домінує багатоповерхова забудова, в кінцевій частині — малоповерхова. До Ризької вулиці дотикаються парки «Сирецький» та «Дубки» («Сирецький Гай»).

Історія

Вулиця виникла у середині XX століття під назвою 880-та Нова. Сучасну назву отримала 1953 року^[2]. Одне з тупикових відгалужень з «непарної» сторони Ризької вулиці у 1955⁣ — ⁣1961 роках мало назву Ризький провулок.

В кінці вулиці розташоване невеличке облаштоване кладовище — місце поховання військовополонених німців. За спогадами відомого києвознавця Дмитра Малакова, сюди було перенесено німецькі поховання з території парку імені Івана Багряного^[3].

Установи та заклади

• Міська клінічна лікарня № 9 (буд. № 1);
• Київський інститут банківської справи (буд. № 12);

Культові споруди

На території міської клінічної лікарні № 9 знаходиться невелика церква ікони Божої Матері «Пантанасса» («Всецариця»). Належить Українській православній церкві Московського патріархату. Ініціатором створення храму був професор М. В. Суховій (1946—2007), завідувач відділення лікарні. Церква розташована у переобладнаному підсобному приміщенні лікарні. Його реконструкція почалася у червні 2001 року, храм освячено 21 січня 2002 року, а через тиждень, 27 січня, відбулася перша літургія. У травні 2004 року освячено дзвіницю та баптистерій. У 2011—2012 роках у церкві було проведено ремонт та здійснено розпис.

Пам'ятні знаки

2014 року на фасаді будинку № 18 встановлено меморіальну таблицю українському поету, прозаїку, публіцисту Володимиру Затуливітеру, котрий мешкав у цьому будинку у 1980—2001 роках.

Зображення

• 
  Початок вулиці
• 
  Німецьке кладовище