Вулиця Митрофана Довнар-Запольського

Ву́лиця Митрофа́на Довна́р-Запо́льського — вулиця в Шевченківському районі міста Києва, місцевості Лук'янівка, Шулявка. Пролягає від вулиці Богдана Гаврилишина та вулиці Коперника до вулиці Юрія Іллєнка.

Вулиця Митрофана Довнар-Запольського Київ
Перехрестя з Білоруською вулицею Перехрестя з Білоруською вулицею
Місцевість	Лук'янівка, Шулявка
Район	Шевченківський
Назва на честь	М. В. Довнар-Запольского
Колишні назви
Коростишівська вулиця, Дегтярівський провулок, вулиця Всеволода Довнар-Запольського
Загальні відомості
Протяжність	1,1 км
Координати початку	50°27′22″ пн. ш. 30°28′26.8″ сх. д.
Координати кінця	50°27′56.2″ пн. ш. 30°28′33.2″ сх. д.
поштові індекси	04050, 04116
Транспорт
Найближчі станції метро	«Лук'янівська» (у початку)  "Політехнічний Інститут" (у кінці)
Автобуси	А 9, 31
Трамваї	Т 14, 15 (по Дегтярівській вулиці)
Маршрутні таксі	Мт 179
Рух	по 1 смузі в кожному напрямку
Покриття	асфальт
Зовнішні посилання
Код у реєстрі	10462
У проєкті OpenStreetMap	r415927
Мапа
Вулиця Митрофана Довнар-Запольського у Вікісховищі

Прилучаються вулиці Молдовська, Дегтярівська і Білоруська.

Історія

Вулиця виникла в середині XIX століття під назвою Коростишівська (перша згадка — у 1869 році^[1]). Спочатку вона простягалася від сучасної вулиці Богдана Гаврилишина до сучасної Молдовської вулиці. Відрізок вулиці між Молдовською та Дегтярівською прокладено у 1-й третині XX століття й він отримав назву Дегтярівський провулок.

На початку 1930-х років^[2][3][4] набула назву вулиця Довнар-Запольського, на честь одного з керівників боротьби за встановлення радянської влади в Києві, очільника загонів робітників на Шулявці у 1917–1918 роках Всеволода Довнар-Запольского. На фасаді будинку № 11 у 1965–2015 роках розміщувалася гранітна анотаційна дошка на честь Всеволода Довнар-Запольського (архітектор А. Н. Борисова).

Сучасна уточнена назва на честь професора Київського університету, ініціатора створення та першого директора Київського комерційного інституту Митрофана Довнар-Запольського — з 2015 року^[5].

• 
  Анотаційна дошка В. М. Довнар-Запольському (буд. № 11, знищена в червні 2015 року^[6])

У 1950-ті роки вулицю продовжено від Дегтярівської до Білоруської вулиці.

Забудова

На початку вулиці, на розі з вулицею Коперника виділяються два будинки (№ 2/20 та по вул. Коперника, 18) — так званий житловий комплекс робітників-металістів. Зведені у 1927–1929 роках за проєктом Окркомгоспу архітектором Михайлом Анічкіним у стилі конструктивізму. На іншому боці вулиці існує цілий квартал будинків (№ 1-5) у стилі конструктивізму.

Уранці 2 листопада 2024 року внаслідок падіння уламків російського ударного дрона було пошкоджено п'ятиповерхову офісну будівлю № 7/9, також постраждали довколишні будівлі, зокрема, будівля колишньої пожежної частини (будинок № 8) і окремі споруди Лук'янівського СІЗО.^[7]

Зображення

• 
  Від вулиці Юрія Іллєнка
• 
  Від Дегтярівської вулиці