Вулкани Камчатки

Вулкани Камчатки — вулкани на сході Росії, на півострові Камчатка, на території Камчатського краю, становлять важливу частину Тихоокеанського вогняного кільця.

Світова спадщина ЮНЕСКО, об'єкт №765 (англ.)

Вулкани Камчатки
Volcanoes of Kamchatka [1]
Світова спадщина
Коряцька сопка. Вид із боку Авачинської бухти. Одна з візитівок Петропавловська-Камчатського
Країна	Росія Камчатський край
Тип	природний
Критерії	vi, viii, ix, x
Об'єкт №	765
Регіон	Європа і Північна Америка
Зареєстровано:	1996 (20 сесія)
Вулкани Камчатки на карті Росії
Вулкани Камчатки у Вікісховищі

Загальна характеристика

Строго визначити точну кількість вулканів, розташованих на Камчатці, важко. У різних джерелах згадується від декількох сотень, до більш ніж тисячі вулканів. Для вулканів Камчатки характерна велика різноманітність форм і розмірів, вони формувалися в різні геологічні епохи і наразі виявляють активність різного ступеня. Більшість із них відноситься до древніх вулканів, які не виявляють активності нині, проте деякі вулкани є діючими. Для деяких вулканів півострова часто застосовують слово «сопка» замість слова «вулкан». Також деякі вулкани, особливо згаслі і невисокі, нерідко називають просто горами.

Наразі серед вулканів Камчатки налічується близько 29 діючих. Поняття діючого вулкана досить відносне. Діючим прийнято вважати вулкан, який вивергався в історичний період часу. Частина вулканів останній раз вивергалися близько 1000 або навіть 4000 років тому, і ці вулкани за різними класифікаціями мають різний статус. Таким чином, активний вулкан не обов'язково повинен безперервно перебувати у стадії виверження. Більшість активних вулканів у «вільний від роботи час» випускають в атмосферу водяну пара та інші гази, тобто йде так звана фумарольна активність. Висота найбільшого вулкана Камчатки — Ключевської Сопки, становить 4750 метрів над рівнем моря. Цей вулкан є найвищим в Азії і одним із найбільш активних на півострові.

Розташування вулканів

Область активного вулканізму на Камчатці історично пересувалася з заходу на схід, утворивши два основних накладених вулканічних поясу — Серединний вулканічний пояс і більш молодий Східно-Камчатський вулканічний пояс. Утворення серединного вулканічного поясу відноситься до епохи плейстоцену. Він простягається вододілом Серединного хребта, розташованого в центральній частині Камчатки, розширюючись на південь. Активні вулкани в даному поясі є поодинокими. Східно-Камчатський вулканічний пояс простягнувся з півночі на південь вздовж усієї Камчатки, від півострова Озерного на півночі до мису Лопатка на півдні. Пояс формувався у плейстоцені і в голоцені, нині до нього відносяться більшість активних вулканів Камчатки.^[2]

Об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО «Вулкани Камчатки»

У 1996 році завдяки Грінпіс Росії23^{[джерело?]} на Камчатці з'явився об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО (у 2001 році розширено) з однойменною назвою «Вулкани Камчатки». До складу об'єкту Світової природної спадщини «Вулкани Камчатки» входить шість окремих особливо охоронюваних природних територій, які розташовуються на сході, у центрі та на півдні півострова, сумарною площею близько 3,8 млн га^[3]. Усього на шести ділянках розташовуються близько 30 діючих і 300 згаслих вулканів, які розташовані на території Кроноцького природного біосферного заповідника, Бистринського природного парку, природного парку Наличево, Південно-Камчатського природного парку, федерального заказника «Південно-Камчатський» та Ключевського природного парку. Усі ці шість ООПТ, розташовані в різних районах Камчатського півострова, взяті разом, відображають усі основні вулканогенні ландшафти й особливості рослинного та тваринного світу Камчатки.^[4]

Вулкани в нумізматиці

Банк Росії першого серпня 2008 роки випустив набір пам'ятних монет, присвячених вулканам Камчатки.

Список вулканів Камчатки

У наведеному списку вулкани розділені на групи відповідно до їхнього тектонічного розташування. У кожній групі вулкани перераховані відповідно до їхнього розташування з півночі на південь.

Вулкани Серединного вулканічного пояса

Найвищий вулкан цієї групи — Ічинська Сопка (заввишки 3621 м) — є єдиним активним вулканом серединного вулканічного поясу. Решта вулканів є або згаслими, або сплячими. Усі вони розташовані в осьовій частині півострова на північ від р. Плотникової і належать до Серединної хребта або розташовані в безпосередній близькості від нього. Тільки в північній частині вулканічного поясу (північніше від 57° п. ш.) розташовується понад 500 вулканів.^[2] На південь вулканічний пояс помітно розширюється разом із самим Серединний хребтом.

• Тільмиґ, 1265 м, 58.41° пн. ш. 160.80° сх. д. / 58.41; 160.80 (Тильмыг)
• Іеттунуп, 1340 м, 58.4° пн. ш. 161.08° сх. д. / 58.4; 161.08 (Иэттунуп)
• Кахтана, 1217 м, 58.38° пн. ш. 160.50° сх. д. / 58.38; 160.50 (Кахтана)
• Воямпольський, 1225 м, 58.37° пн. ш. 160.62° сх. д. / 58.37; 160.62 (Воямпольский)
• Ламутський, 1198 м, 58.35° пн. ш. 161.15° сх. д. / 58.35; 161.15 (Ламутский)
• Сєвєрний, 1936 м, 58.28° пн. ш. 160.87° сх. д. / 58.28; 160.87 (Северный)
• Лангтуткін, 1534 м, 58.23° пн. ш. 161.08° сх. д. / 58.23; 161.08 (Лангтуткин)
• Сніговий, 2172 м, 58.20° пн. ш. 160.96° сх. д. / 58.20; 160.96 (Снеговой)
• Гостра Сопка, 2539 м, 58.18° пн. ш. 160.83° сх. д. / 58.18; 160.83 (Острая Сопка)
• Спокійний (Кутіна), 2171 м, 58.13° пн. ш. 160.82° сх. д. / 58.13; 160.82 (Спокойный)
• Тунупілянум, 1200 м, 58.08° пн. ш. 160.65° сх. д. / 58.08; 160.65 (Тунупилянум)
• Іктунуп, 2300 м, 58.08° пн. ш. 160.77° сх. д. / 58.08; 160.77 (Иктунуп)
• Гречишкіна, 1651 м, 58.05° пн. ш. 160.78° сх. д. / 58.05; 160.78 (Гречишкина)
• Лелякіна, 1770 м, 58.02° пн. ш. 160.75° сх. д. / 58.02; 160.75 (Лелякина)
• Сніжний, 2211 м, 58.02° пн. ш. 160.79° сх. д. / 58.02; 160.79 (Снежный)
• Слюніна, 1775 м, 57.98° пн. ш. 160.75° сх. д. / 57.98; 160.75 (Слюнина)
• Атласова, 1764 м, 57.97° пн. ш. 160.66° сх. д. / 57.97; 160.66 (Атласова)
• Новограбленова, 2000 м, 57.92° пн. ш. 160.62° сх. д. / 57.92; 160.62 (Новограбленова)
• Хувхойтун (Хувхой), 2618 м, 57.92° пн. ш. 160.68° сх. д. / 57.92; 160.68 (Хувхойтун)
• Кєвєнейтунуп, 2133 м, 57.90° пн. ш. 160.62° сх. д. / 57.90; 160.62 (Кевенэйтунуп)
• Мутний, 1315 м, 57.88° пн. ш. 160.38° сх. д. / 57.88; 160.38 (Мутный)
• Білий, 2080 м, 57.88° пн. ш. 160.53° сх. д. / 57.88; 160.53 (Белый)
• Плоский, 1255 м, 57.83° пн. ш. 160.25° сх. д. / 57.83; 160.25 (Плоский)
• Кайлєней, 1680 м, 57.80° пн. ш. 160.67° сх. д. / 57.80; 160.67 (Кайленэй)
• Сергеєва, 1759 м, 57.77° пн. ш. 160.55° сх. д. / 57.77; 160.55 (Сергеева)
• Ульваней, 1954 м, 57.77° пн. ш. 160.55° сх. д. / 57.77; 160.55 (Ульванэй)
• Теклетунуп, 1290 м, 57.70° пн. ш. 160.33° сх. д. / 57.70; 160.33 (Теклетунуп)
• Ука, 1643 м, 57.70° пн. ш. 160.58° сх. д. / 57.70; 160.58 (Ука)
• Алнгей, 1856 м, 57.70° пн. ш. 160.42° сх. д. / 57.70; 160.42 (Алнгей)
• Кам'янистий, 1758 м, 57.65° пн. ш. 160.45° сх. д. / 57.65; 160.45 (Каменистый)
• Єловський, 1381 м, 57.53° пн. ш. 160.53° сх. д. / 57.53; 160.53 (Еловский)
• Шлєн, 1001 м, 57.47° пн. ш. 159.59° сх. д. / 57.47; 159.59 (Шлен)
• Айнєлькан, 1725 м
• Озерний, 1021 м, 57.52° пн. ш. 160.57° сх. д. / 57.52; 160.57 (Озерной)
• Шишель, 2525 м, 57.45° пн. ш. 160.37° сх. д. / 57.45; 160.37 (Шишель)
• Лагєрний, 1961 м, 57.35° пн. ш. 160.65° сх. д. / 57.35; 160.65 (Лагерный)
• Кінєнін, 583 м, 57.35° пн. ш. 160.96° сх. д. / 57.35; 160.96 (Киненин)
• Вулкан Гірничого інституту, 2024 м, 57.33° пн. ш. 160.18° сх. д. / 57.33; 160.18 (Горного института)
• Вулканічний масив Міжсопочний — Тітіла — Лєутонгєй — Тєрпук. Чотири щитоподібних вулкани, що злилися, складені голоценовими базальтами. Масив розташований на південно-західному боці Серединного хребта.
  • Міжсопочний, 1641 м, 57.47° пн. ш. 160.25° сх. д. / 57.47; 160.25 (Междусопочный)
  • Тітіла, 1559 м, 57.4° пн. ш. 160.1° сх. д. / 57.4; 160.1 (Титила)
  • Лєутонгей, 1333 м, 57.3° пн. ш. 159.83° сх. д. / 57.3; 159.83 (Леутонгей)
  • Терпук, 765 м, 57.20° пн. ш. 159.83° сх. д. / 57.20; 159.83 (Терпук)
• Кебєней (Кевєней), 1529 м, 57.11° пн. ш. 159.93° сх. д. / 57.11; 159.93 (Кэбеней)
• Шишейка, 379 м, 57.16° пн. ш. 161.08° сх. д. / 57.16; 161.08 (Шишейка)
• Федотич, 965 м, 57.13° пн. ш. 160.4° сх. д. / 57.13; 160.4 (Федотыч)
• Велика Китепана (Велика Кєтєпана), 1502 м, 56.95° пн. ш. 158.24° сх. д. / 56.95; 158.24 (Большая Кытэпана)
• Великий Чекчебонай, 1338 м, 56.92° пн. ш. 159.43° сх. д. / 56.92; 159.43 (Большой Чекчебонай)
• Малий Чекчебонай, 1261 м, 56.79° пн. ш. 159.07° сх. д. / 56.79; 159.07 (Малый Чекчебонай)
• Вулканічний масив Алней-Чашаконджа
  • Алней, 2581 м, 56.70° пн. ш. 159.63° сх. д. / 56.70; 159.63 (Алней)
  • Чашаконджа, 2526 м, 56.62° пн. ш. 159.63° сх. д. / 56.62; 159.63 (Чашаконджа)
• Мала Китепана (Мала Кєтєпана), 1230 м, 56.68° пн. ш. 158.43° сх. д. / 56.68; 158.43 (Малая Кытэпана)
• Большой, 1301 м, 56.46° пн. ш. 157.79° сх. д. / 56.46; 157.79 (Большой)
• Анаун, 1828 м, 56.31° пн. ш. 158.84° сх. д. / 56.31; 158.84 (Анаун)
• Чінейнейн, 1922 м, 56.16° пн. ш. 158.31° сх. д. / 56.16; 158.31 (Чинейнейн)
• Уксічан, 1550 м, 56.06° пн. ш. 158.37° сх. д. / 56.06; 158.37 (Уксичан)
• Бонгапчі, 1550 м, 55.84° пн. ш. 158.34° сх. д. / 55.84; 158.34 (Бонгапчи)
• Великий Паялпан, 1906 м, 55.83° пн. ш. 157.985° сх. д. / 55.83; 157.985 (Большой Паялпан)
• Паялпан, 1811 м, 55.828° пн. ш. 157.985° сх. д. / 55.828; 157.985 (Паялпан)
• Малий Паялпан, 1980 м, 55.80° пн. ш. 157.915° сх. д. / 55.80; 157.915 (Малый Паялпан)
• Ічинська Сопка, 3621 м, 55.68° пн. ш. 157.72° сх. д. / 55.68; 157.72 (Ичинский) — активний
• Черпук (?)
  • Північний Черпук, 1679 м, 55°36′ пн. ш. 157°37′ сх. д.
  • Південний Черпук, 1962 м
• Хангар, 2000 м, 54.75° пн. ш. 157.38° сх. д. / 54.75; 157.38 (Хангар)

Вулкани Східно-Камчатського вулканічного поясу

Центрально-Камчатська депресія-рифт

Центрально-Камчатська депресія-рифт — це складна грабен-синкліналь, що простягнулася на 750 км від північної Карагінської затоки до верхів'їв річки Камчатки. У ній можна виділити дві великі частини: протоку Літке на півночі і долини річок Камчатки та Єловка — на півдні. Новітній вулканізм виявився тут у південній частині — від південного берега Карагінської затоки до річки Щапіна.^[2]

• Хайлюля, 1145 м, 58.05° пн. ш. 161.65° сх. д. / 58.05; 161.65
• Начікінський вулкан 1211 м, 57.86° пн. ш. 162.69° сх. д. / 57.86; 162.69 (Начикинский)

лкан, 1211 м, 57.86° пн. ш. 162.69° сх. д. / 57.86; 162.69

• Шивелуч, 3283 м, 56.63° пн. ш. 161.32° сх. д. / 56.63; 161.32 — активний

Вулкани Харчинської групи

• Харчинський, 1410 м, 56.44° пн. ш. 160.81° сх. д. / 56.44; 160.81 (Харчинский)
• Зарічний, 720 м, 56.365° пн. ш. 160.84° сх. д. / 56.365; 160.84 (Заречный)

Вулкани Ключевської групи

Найвищий із вулканів Камчатки — Ключевська Сопка (4750 м)

Багато вулкани цієї групи відносяться до числа найбільш активних і високих на півострові. Для них характерні максимальні в межах Камчатки обсяги четвертинних вулканічних порід — близько 5000 куб. км, що можна порівняти з об'ємом всіх вулканічних порід Японських островів. Група складається із 13 великих і численних дрібних вулканів, вони розташовані на щитоподібному плато, яке називають Ключевським долом. Його форма подібна до еліпсу, витягнутому в північно-східному напрямку, з діаметрами 90 і 75 км.^[2]

• Середня сопка, 2978 м, 56.11° пн. ш. 160.58° сх. д. / 56.11; 160.58
• Ушковський (Дальня Плоска сопка), 3943 м, 56.07° пн. ш. 160.47° сх. д. / 56.07; 160.47
  • Хрестовський (Ближня Плоска сопка), 4057 м, 56.11° пн. ш. 160.50° сх. д. / 56.11; 160.50
  • Дрімаючий кратер 3943 м.
  • Ніколка, 1 591 м, 55.35° пн. ш. 159.85° сх. д. / 55.35; 159.85
• Ключевська Сопка, 4750 м, 56.057° пн. ш. 160.64° сх. д. / 56.057; 160.64 — активний (найвищий вулкан Камчатки)
• Камінь, 4575 м, 56.02° пн. ш. 160.59° сх. д. / 56.02; 160.59
• Безіменний, 2866 м, 55.97° пн. ш. 160.60° сх. д. / 55.97; 160.60 — активний
• Зіміна (комплекс вулканів)
  • Велика Зіміна
    • Овальна Зіміна, 3081 м, 55.87° пн. ш. 160.59° сх. д. / 55.87; 160.59
    • Гостра Зіміна, 2744 м, 55.86° пн. ш. 160.61° сх. д. / 55.86; 160.61
  • Мала Зіміна (Гірський Зуб), 2242 м, 55.86° пн. ш. 160.64° сх. д. / 55.86; 160.64
• Толбачик, 3682 м
  • Гострий Толбачик, 3682 м, 55.83° пн. ш. 160.33° сх. д. / 55.83; 160.33
  • Плоский Толбачик, 3140 м, 55.82° пн. ш. 160.39° сх. д. / 55.82; 160.39 — активний
• Велика Удіна, 2943 м, 55.76° пн. ш. 160.53° сх. д. / 55.76; 160.53
• Мала Удіна, 1945, 55.74° пн. ш. 160.62° сх. д. / 55.74; 160.62
• Кизимен, 2485 м, 55.13° пн. ш. 160.32° сх. д. / 55.13; 160.32 — активний

Східно-Камчатська грабен-синкліналь

Грабен-синкліналь має ширину 50-60 км і довжину 350 км. На заході вона обмежена Східно-Камчатським хребтом, а на сході — горстами Кроноцького і Шипунського півостровів.^[2]

• хребет Гамчен
  • Богачевський
  • Колгоспний (Високий), 2150 м
  • Комарова (вулкан), 2070м
  • Гамчен (комплекс вулканів), 2576 м
    • Північний Гамчен
    • Південний Гамчен
  • Шмідта 2020 м
• Кроноцька сопка, 3528 м
• Крашеніннікова, 1856 м
• Кіхпінич, 1552 м

Узонсько-Гейзерна депресія

Кальдера Узон

Долина гейзерів

Депресія утворена двома кальдерами, що злилися, — Узон і Гейзерна. Її діаметри становлять 10 і 18 км. По краю депресії розташований кільцевий розлом, виражений у вигляді уступу.^[2]

• Тауншіц, 2353 м
• Кальдера Узон, 1617 м
• Кальдера Гейзерна
• Долина гейзерів
• Унана, 2194 м
• Великий Сем'ячик (Великий Семлячик), 1720 м
• Вируючий, 1100 м
• Центральний Семлячик, 1200 м

Каримсько-Малосем'ячицька вулкана-тектонічна депресія

Депресія утворена двома кальдерами: Малосем'ячицькою та Великою Каримською.

• Малий Семячик, 1560 метрів
• Каримська сопка, 1486 метрів
• Двір, 1485 м
• Вулкан Академії Наук, 1100 м

Жупановсько-Дзендзурська група

Група вулканів утворює гірський хребет, що тягнеться в північно-західному напрямку, що продовжує підняття Шипунського півострова. Складові його вулкани насаджені на розломи, що січуться міоценовими та пліоценовими вулканогенними породи.

• Жупановський, 2958 м
• Дзензур, 2159 м

Авачинсько-Коряцька група

Вулкани цієї групи розташовані ланцюгом у північно-західному напрямку. Вони розташовані уздовж північного борту Авачинського грабена і насаджені на глибинний розлом, січний грабен уздовж його північного борту.^[2]

• Ааг, 2310 м
• Арік, 2156 м
• Коряцька сопка, 3456 м — активний
• Авачинська сопка, 2741 м — активний
• Козельський вулкан, 2190 м

Східний хребет

Вулкан Бакенінг, вид із південного боку

У ранньому плейстоцені на території сучасного Східного хребта виникли великі покриви базальтових лав. У середньому плейстоцені почалося зростання горстових структур, розмив лавових покривів і почали утворюватися стратовулкани. Активність останніх швидко припинилася, наразі вулкани є сильно зруйнованими.^[2]

• Шиш, 2346 м
• Тумрок, 2092 м
• Іульт, 1224 м
• Конраді, 1893 м
• Заварицького, 1647 м
• Бакенінг, 2277 м
• Вачкажець, 1556 м

Південно-Камчатська грабен-синкліналь

Вілючинський вулкан

Грабен-синкліналь простягається на 170 км від Авачинського грабена на півночі до мису Лопатка на півдні. Тут розташовані понад 600 дрібних вулканів (включаючи лавові купола і шлакові конуси) і понад 80 великих вулканів.^[2]

• Вілюченський вулкан, 2175 м

Депресія Толмачов діл

Вулкан Опала — найвищий вулкан Толмачова долу

Вулкан Горілий, кислотне озеро в одному з кратерів

Депресія розташована між верхів'ями річок Каримчіна та Опала. У її центрі розташована кальдера озеро Толмачова, з якого бере початок річка Толмачова. Навколо розташовані великі кальдери вулканів.^[2]

• Велика Іпелька, 1139 м
• Толмачова, 1415 м
• Каримшіна, 1 363 м
  • Горілий, 1829 м
• Опала, 2475 м
  • Тундровий, 736 м
• Мутнівська сопка, 2323 м
• Асача, 1910 м
  • Жовтий, 885 м

Вулкан-тектонічна Голигінська депресія

Депресія розташована на півдні Камчатки, у басейні річки Голигіної.

• Ходутка, 2087 м
• Піратковський, 1322 м
• Ксудач, 1079 м
• Кальдера Привид і вулкан Келлі, 985 м

Паужетська-Курильська вулкано-тектонічна депресія

Депресія розташована на півдні Камчатського півострова, її діаметри дорівнюють 26 і 20 км, а площа становить 450 кв. км. Гірська структура має складну будову і представлена горстоподібними припіднятими блоками, грабенами і кальдерами.^[2]

• Кальдера Курильське озеро
• Дикий Хребет (Дикий Гребінь), 1 079 м
• Іллінська Сопка 1578 м
• Желтовська Сопка, 1953 м
• Камбальний, 2156 м
• Вулкан Кошелева, 1812 м