Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Військове міністерство Австро-Угорщини

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Військове міністерство Австро-Угорщини
Remove ads

Імператорсько-королівське військове міністерство Австро-Угорщини (нім. k.u.k. Kriegsministerium) ― з 1867 по 1918 рр. головне відомство адміністративного управління і забезпечення діяльності Збройних сил Австро-Угорщини. До 1911 р. мало назву Військове міністерство імперії (нім. Reichskriegsministerium), в 19111918 рр. ― Імператорсько-королівське військове міністерство (нім. k.u.k. Kriegsministerium).

Коротка інформація Військове міністерство Австро-Угорщини, Загальна інформація ...
Remove ads

Історія

Загалом, військові міністри не мали особливої ​​політичної ваги в імперії, оскільки в сухопутних військах та на флоті переважно керував Верховний головнокомандувач (імператор), якому допомагав начальник штабу. Це призводило до застою та застарілості управління військами в останніх десятиліттях ХІХ століття.

Структура

Узагальнити
Перспектива

Військове міністерство очолював Військовий міністр (нім. k.u.k. Kriegsminister), він підпорядковувався Головнокомандувачу Збройних сил Австро-Угорщини[1], призначався та звільнювався імператором — Верховним головнокомандувачем Збройних сил Австро-Угорщини.[2]

Військовому міністерству не підпорядковувалися:

  • Угорський королівський гонвед (угор. Magyar Királyi Honvédség) ― підпорядковувався уряду Транслейтанії;
  • Австрійський імператорський ландвер (нім. kaiserlich-königliche Landwehr) ― підпорядковувався Міністерству оборони.

Військове міністерство складалося з кількох спеціалізованих відділів, допоміжних органів військового міністра та морської секції.

Більше інформації Структура міністерства станом на липень 1914 р., Військовий міністр ― фельдцейхмейстер Олександр фон Кробатін ...

Допоміжні органи військового міністра

Генеральний штаб ЗС Австро–Угорщини

Генеральний штаб, офіційно включений до допоміжних органів військового міністра, зміг приймати самостійні рішення в останні десятиліття ХІХ століття, особливо під час Першої світової війни. Начальник штабу мав право особисто звітувати перед імператором. Коли на початку війни в 1914 році було сформовано Ставку верховного командування армії, до складу якого належав Генеральний штаб, Франц Йосиф I доручив Головнокомандувачу Збройними силами ерцгерцогу Фрідріху дозволити Начальнику штабу Конраду працювати і приймати рішення в значній мірі самостійно.

(Відень, 1 округ, вул. Штубенрінг, 1 ― Будівля Військового міністерства та Генштабу)

  • Начальник Генерального штабу: генерал піхоти Франц Конрад фон Гетцендорф;
  • Заступник начальника Генерального штабу: фельдмаршал-лейтенант Франц Гефер фон Фельдштурм;
  • Начальник офісу управління (нім. Chef des Direktionsbureaus): полковник Фердинанд фон Кальтенборн;
  • Начальник оперативного відділу (нім. Chef des Operationsbureaus): полковник Йозеф Мецгер;
  • Начальник інструкторського бюро (нім. Chef des Instruktionsbureaus): полковник Карл Соос з Бадока;
  • Начальник Державного бюро описів (нім. Chef des Landesbeschreibungsbureaus): полковник Хюго Шмід;
  • Начальник Управління військової розвідки (нім. Chef des Evidenzbureaus): полковник Август Урбанський фон Остримеч;
  • Начальник залізничного бюро (нім. Chef des Eisenbahnbureaus): полковник Йоган Штрауф;
  • Начальник відділу зв'язку (нім. Chef des Telegraphenbureaus): полковник Рудольф Шамшула.
Remove ads

Військові міністри

Більше інформації №, Звання / титул ...

Штаб-квартира

У 18671912 рр. Військове міністерство Австро-Угорської імперії розташовувалося в 1-му окрузі Відня, пл. Ам-Хоф, буд. № 2. У зв'язку з розширенням апарату Сухопутних військ, до кінця XIX ст. значна частина співробітників Міністерства розташовувалася в орендованих міських приміщеннях[3], і на початку 1900–х рр. було розпочато будівництво нової будівлі в районі колишніх міських воріт Штубен на кільцевої магістралі Рінгштрассе (сектор кільця Штубенрінг (нім. Stubenring)), куди переїхав в 1913 р. практично весь апарат Міністерства. На площі перед будівлею був встановлений пам'ятник маршалу Радецькому.

Remove ads

Джерела

Thumb
Будівля Військової ради Австрійської імперії (до 1848 р.) і Військового міністерства (до 1913 р.). Відень, пл. Ам-Хоф, буд. № 2.
  • k.u.k. Kriegsministerium (Hrsg.): Seidels kleines Armeeschema. Dislokation und Einteilung des k.u.k Heeres, der k.u.k. Kriegsmarine, der k.k. Landwehr und der k.u. Landwehr. Seidel & Sohn, Wien, Nr. 76, 1914.(нім.)
  • Walter Wagner: Geschichte des k.k. Kriegsministeriums. 2 Bände, Böhlau, Wien u.a. 1966/71. (нім.)
Remove ads

Примітки

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads