Армія Республіки Сербської

А́рмія Респу́бліки Се́рбської або Ві́йсько Респу́бліки Се́рбської, ВРС (серб. Војска Републике Српске, босн. і хорв. Vojska Republike Srpske), іноді ще Армія боснійських сербів — колишні збройні сили самопроголошеної Республіки Сербської, яка спочатку називалася «Сербська Республіка Боснії і Герцеговини» та існувала у межах міжнародно визнаної території суверенної Республіки Боснії і Герцеговини. Засновані 1992 року, реорганізовані — 2001.

Армія Республіки Сербської
серб. Војска Републике Српске (ВРС) босн. Vojska Republike Srpske (VRS)
Емблема Армії Республіки Сербської
Засновані	8 квітня 1992
Розпущені	1 грудня 2005
Види збройних сил
Сухопутні війська Повітряні сили
Штаб	Баня-Лука
Командування
Президент Республіки Сербської	Радован Караджич (1992–1996)
Головнокомандувач	Ратко Младич (1992–1996)[1]
Начальник Генерального штабу	Ратко Младич
Людські ресурси
Активні службовці	80 000 військовослужбовців (протягом Боснійської війни)[2]
Службовці за кордоном	Ірак (2005)
Історія
Операція «Коридор 92» Армія Республіки Боснії і Герцеговини Боснійська війна Хорватська рада оборони Війна Хорватії за незалежність Патріотична ліга Територіальна оборона Боснії і Герцеговини
Армія Республіки Сербської у Вікісховищі

2003 року армія почала інтегруватися у Збройні сили Боснії і Герцеговини. У 2005 році один повністю інтегрований підрозділ сербів, боснійців і хорватів було розгорнуто в Іраку для посилення очолюваної Сполученими Штатами коаліції військ.^[3] 6 червня 2006 року армія завершила входження у Збройні сили Боснії і Герцеговини, які перебувають у віданні Міністерства оборони Боснії і Герцеговини.^[4][5]

Історія

Однострій ВРС

Армію Республіки Сербської створено 12 травня 1992 року із залишків Югославської Народної Армії колишньої Соціалістичної Федеративної Республіки Югославії, від якої в тому самому році відокремилася Соціалістична Республіка Боснія і Герцеговина. Коли спалахнула Боснійська війна, то ЮНА офіційно розпустила 80 000 військовослужбовців, які були за етнічною належністю боснійськими сербами. Ці війська, яким було дозволено зберегти своє важке озброєння, лягли в основу новоствореної армії Республіки Сербської.^[6] Приміром, Перший корпус Країни Збройних Сил Республіки Сербської успадкував інфраструктуру і бойові засоби П'ятого корпусу Югославської Народної Армії. Для участі у бойових діях під час Боснійської війни за умов майже повної комплектації православними військовослужбовцями-сербами та призовниками з Боснії і Герцеговини ВРС також вдавалося до послуг близько 4000 іноземних православних добровольців. Із них 1000—1500 прибули з Росії та Болгарії,^[7] а 700 добровольців походили конкретно з Росії.^[8] На боці Республіки Сербської також добровільно воювали 100 греків, утворивши Грецьку добровольчу гвардію, яка нібито причетна до Сребреницької різанини.^[9]

Військове керівництво ВРС під час війни очолював генерал Ратко Младич, над яким відбувся суд у МТКЮ за звинуваченням у геноциді боснійських мусульман, у чому звинувачуються і інші воєначальники боснійських сербів. Младича було заарештовано в Сербії 26 травня 2011, а 8 червня 2021 остаточно засуджено на довічне ув'язнення.

Спеціальні підрозділи

• Спеціальна бригада Гвардія «Пантери» (серб. Специјална бригада Гарда Пантери), Східнобоснійський корпус
• «Вовки з Дріни» (серб. Вукови са Дрине), Дрінський корпус
• Спецпідрозділ «МАНДО» (серб. Специјална Јединица "МАНДО"), Східнобоснійський корпус
• Спецпідрозділ «ОСМАЦІ» (серб. Специјална Јединица "ОСМАЦИ"), Дрінський корпус
• Сербська гвардія «Іліджа» (серб. Српска Гарда Илиџа), Сараєвсько-Романійський корпус
• «Білі вовки» (серб. Бели Вукови)

Устрій

РСЗВ «M-77 Oganj» Війська Республіки Сербської

M-84 ВРС

ЗІС-3 армії боснійських сербів

ЗСУ-57-2

М-46

Д-30

Т-34

1993

• 1-й Країнський корпус – Баня-Лука
• 2-й Країнський корпус (Дрвар)
• 3-й корпус (Бієліна)
• Східнобоснійський корпус (Хан-Песак)
• Герцеговинський корпус (Білеча)

1995

• 1-й Країнський корпус (Баня-Лука)
• 2-й Країнський корпус (Дрвар)
• Східнобоснійський корпус (Бієліна)
• Сараєвсько-Романійський корпус (Пале)
• Дрінський корпус (Хан-Песак)
• Герцеговинський корпус (Білеча)

2001

• 1-й корпус (Баня-Лука)
• 3-й корпус (Бієліна)
• 5-й корпус (Соколац)
• 7-й корпус (Білеча)

Оснащення

Танки і бронемашини

• M-84
• Т-55
• Т-34
• BVP M-80
• OT M-60
• БТР-50
• BOV

Причіпна артилерія

• M-56
• Д-30
• М-30
• М-46
• Д-20
• M-84
• М-1
• ЗІС-3

Самохідна артилерія

• 2С1 «Гвоздика»

Реактивні системи залпового вогню

• M-63 Plamen
• M-77 Oganj
• M-87 Orkan

ПТКР

• «Малютка» і «Конкурс»

Протитанкові гармати

• Т-12

Зенітні гармати

• ЗСУ-57-2
• М53/59 «Прага»
• BOV-3
• ЗУ-23

ПЗРК і зенітні ракети

• Стріла-2
• Ігла
• ЗРК «Куб»
• Стріла-1

Стрілецька зброя

• Zastava M70
• Zastava M72
• Zastava M84
• Zastava M76
• Heckler & Koch MP5
• Оса
• M80 Zolja

ВПС РС

Раніше відомі під назвою «Військова авіація і ППО Війська Республіки Сербської» (серб. Ратно ваздухопловство и противваздушна одбрана Војске Републике Српске) або «ВПС і ППО ВРС». Починаючи з 1 червня 2004 Повітряні сили Республіки Сербської офіційно називалися «Перший полк авіації та протиповітряної оборони Війська Республіки Сербської».