Вільгельм Гофмейстер

Вільгельм Гофмейстер (нар. 18 травня 1824(18240518) — 12 січня 1877) — німецький ботанік, один із засновників ембріології рослин.

Вільгельм Гофмейстер
Народився	18 травня 1824(1824-05-18)[1][2][…]  Лейпциг, Саксонське королівство, Німецький союз[3]
Помер	12 січня 1877(1877-01-12)[1][2][…] (52 роки)  Lindenaud, Лейпциг, Саксонське королівство, Німецький Райх
Місце проживання	Німеччина
Країна	Саксонське королівство
Діяльність	біолог, ботанік, викладач університету
Галузь	ботаніка[4], мохи[4] і папоротевидні[4]
Заклад	Тюбінгенський університет Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла
Посада	професор
Відомі учні	Євген Ашкеназі
Аспіранти, докторанти	Карл фон Ґьобель
Членство	Леопольдина Шведська королівська академія наук Американська академія мистецтв і наук Прусська академія наук Саксонська академія наук (3 серпня 1863) Саксонська академія наук Геттінгенська академія наук
Вільгельм Гофмейстер у Вікісховищі

Біографія

Освіту здобув освіту в університетах Лейпцига і Гамбурга. Самостійно вивчав ботаніку. Працював на посаді професора ботаніки у Гейдельберзькому університеті та директором ботанічного саду, керував кафедрою ботаніки Тюбінгенського університету (1872—1877).

Вніс вагомий внесок в області порівняльної морфології. Описав розвиток сімябруньки і зародкового мішка (1849), процеси запліднення і розвитку зародка у багатьох покритонасінних рослин. До його найважливіших робіт відносять «Порівняльне дослідження росту, розвитку і плодоношення у вищих тайнобрачних рослин і утворення у хвойних дерев» (1851).