Вільгельм Рамзай

Вільгельм Рамзай (20 січня 1865 — 6 січня 1928) — фінсько-шведський геолог. У 1914 році він став членом Королівської шведської академії наук, а в 1915 році був прийнятий до Королівського фізикографічного товариства в Лунді. Він ввів терміни Фенноскандія (1900) і Йотнські відкладення^[5] (1909).^[6][7][8] Рамзі також ввів термін ійоліт.^[9]

Вільгельм Рамзай
Народився	20 січня 1865(1865-01-20)[1][2][…]  Драґсф'ярдd, Або-Б'єніборзька губернія, Велике князівство Фінляндське, Російська імперія[3]
Помер	8 січня 1928(1928-01-08)[3] (62 роки)  Гельсінкі, Фінляндія[3]
Країна	Фінляндія
Діяльність	політик, геолог, викладач університету
Галузь	геологія[4][3] і мінералогія[3]
Alma mater	Гельсінський університет[3]
Науковий ступінь	filosofian kandidaattid[3] (1884), магістр[3] (1886), ліценціат[3] (1887) і докторський ступінь[3] (1889)
Знання мов	німецька[2], шведська[2][4] і фінська
Заклад	Гельсінський університет
Членство	Шведська королівська академія наук, Королівське фізіографічне товариство в Лунді, Російська академія наук і Леопольдина
Батько	Alexander Wolter Ramsayd[3]
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Разом із Якобом Седерхольмом Рамзі був учнем Фредріка Йохана Війка. Пентті Ескола був учнем Рамзі.^[10]

Публікації

• Geologische Beobachtungen auf der Halbinsel Kola. In: Fennia 3 (1890), Nr. 1
• Beskrifting till kartbladen no. 19 och 20, Hogland och Tytärsaari, 1891, Erläuterungsbericht zur Geologische Karte von Finnland, 1:200.000, Blatt 19 und 20
• Geologins grunder. Helsingfors 1909
• Carte bathymetrique de Golfe de Finlande et du lac Ladoga. Atlas de Finlande 1910, Feuille No. 11, texte explicatif. In: Fennia 30 (1911), Nr. 1
• Geologins grunder 1. 2. Auflage, Helsingfors 1912
• Geologins grunder 2. 2. Auflage, Helsingfors 1913
• Fennoskandias ålder. In: Fennia 40 (1917), Nr. 4