Вільям Бакленд

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бакленд.

Вільям Бакленд DD, FRS (12 березня 1784 — 14 серпня 1856) — англійський теолог, який став деканом Вестмінстера. Також був геологом і палеонтологом.

Вільям Бакленд
англ. William Buckland
Народився	12 березня 1784(1784-03-12)[1][2][3]  Аксмінстер, Іст-Девонd, Девон[d], Девон, Англія, Королівство Велика Британія
Помер	14 серпня 1856(1856-08-14)[1] (72 роки)  Ісліпd, Чарвелл, Оксфордшир, Англія, Сполучене Королівство  ·туберкульоз
Країна	Англія
Діяльність	куратор, палеонтолог, фізик, геолог, ботанік, богослов, пастор
Alma mater	Коледж Тіла Христового (1805) Вінчестер-коледжd Blundell's Schoold Коледж Тіла Христового (1808)
Галузь	палеонтологія, геологія, богослів'я, Мегалозавр і копроліт
Заклад	Університет Оксфорда Вестмінстерське абатство Ашмолеан музей
Посада	Президент Геологічного товариства Лондонаd[4], Dean of Westminsterd і президент Британської наукової асоціаціїd[5]
Членство	Лондонське королівське товариство Леопольдина Лондонське Ліннеївське товариство Американська академія мистецтв і наук
У шлюбі з	Mary Bucklandd
Діти	Френсис Бакленд
Нагороди	член Лондонського королівського товариства Член Геологічного товариства[d] Член Американської академії мистецтв і наук
Вільям Бакленд у Вікісховищі

Бакленд написав першу повну розповідь про викопного динозавра , якого назвав мегалозавром. В його роботі чітко доведено, що печера Кіркдейл була доісторичним лігвом гієн, за що він був нагороджений медаллю Коплі. Його оцінили як приклад того, як науковий аналіз може реконструювати далекі події. Він став першовідкривачем використання скам'янілих фекалій у реконструкції екосистем, ввівши термін копроліти.

Бакленд дотримувався теорії розривів, інтерпретуючи біблійну історію Буття як два дуже відокремлені епізоди творіння. Це з’явилося як спосіб узгодити біблійне оповідання з відкриттями в геології, які припускають, що Земля була дуже старою. На початку своєї кар'єри Бакленд вважав, що знайшов докази біблійного потопу, але пізніше побачив, що теорія зледеніння Луї Агасіса дала краще пояснення і відіграла важливу роль у її просуванні.