Вільгорський Матвій Юрійович

Вільгорський Матвій Юрійович (15 квітня 1794 — 21 лютого 1866) — дворянин руського (українського) походження з роду Кирдійовичів (Вільгорських). Родове гніздо село Вільгір.

Вільгорський Матвій Юрійович
Основна інформація
Дата народження	26 квітня 1794(1794-04-26)[1]
Місце народження	Санкт-Петербург, Російська імперія[2]
Дата смерті	5 березня 1866(1866-03-05)[1] (71 рік)
Місце смерті	Ніцца[2]
Поховання	Благовіщенська церква Олександро-Невської лавриd
Громадянство	Річ Посполита
Професії	композитор, віолончеліст
Інструменти	віолончель
Жанри	класична музика
Нагороди
Батько	Jerzy Wielhorskid
Мати	Sophia Dmitrievna Matyushkinad
Файли у Вікісховищі

Обер-гофмейстер російського імператорського двору, майстерний віолончеліст, учень Бернгарда Ромберга, знавець музики. Брат графа Михайла Вільгорського.

Біографія

Молодший син графа Юрія Михайловича Вієльгорського (1753—1807), сенатора, одного із засновників філармонічного товариства в Санкт-Петербурзі.

У 1798 році Матвій разом з братом був нагороджений Павлом I званням лицаря Мальтійського ордена.

У їхньому будинку грав перший російський квартет, куди входив скрипаль і композитор О. Ф. Львов, Л. В. Маурер, Ґільде і сам господар, брат Михайло. Успадкувавши від батька любов до мистецтва, Матвій був талановитим музикантом, грав на віолончелі, складав п'єси для цього інструменту і в молодості добре співав.

У 1838—1840 роках він виступав публічно в аматорських концертах, що влаштовувалися в Дворянських зборах на користь Патріотичного товариства і дитячої лікарні.

Брав участь у заснуванні Імператорського російського музичного товариства. Заповідав Санкт-Петербурзької консерваторії свою цінну нотну бібліотеку, а цінну і знамениту віолончель Страдіварі подарував К. Ю. Давидову, захопившись його грою в Бетховенському квартеті. Передача інструменту новому власнику сталася при урочистій обстановці під час концерту Давидова в залі Дворянського зібрання.

Див. також

• Віолончель Давидова