В'єтнамська мова

В'єтна́мська мо́ва — мова в'єтнамців, одна з в'єтських мов. Офіційна мова В'єтнаму; поширена також у Камбоджі, Лаосі, Таїланді, Новій Каледонії, Франції, США. Загальна кількість мовців — до 73 млн. Виділяються три основні діалекти: північний, центральний та південний, які мають фонетичні та лексичні відмінності.

В'єтнамська мова
tiếng Việt
Поширена в	В'єтнам, Камбоджа, Лаос, США, Франція.
Регіон	Південно-Східна Азія
Етнічність	в'єтнамці
Носії	до 73 млн.
Місце	17
Писемність	в'єтнамська абетка, в'єтнамський Брайльd, Тьи-ном і латинське письмо
Класифікація	Австроазійські мови В'єтські мови Північна (в'єт-мионзька) група В'єтнамська мова
Офіційний статус
Офіційна	В'єтнам
Регулює	офіційного регулювання не існує
Коди мови
ISO 639-1	vi
ISO 639-2	vie
ISO 639-3	vie
SIL	vie
IETF	vi

Від інших в'єтмионґських мов в'єтнамська відрізняється простішою структурою складу, більшою кількістю тонів (до шести), великою кількістю китайських запозичень. Граматичні відмінності натомість незначні.

Літературна мова сформована на базі північних та центральних діалектів. Письмова мова спирається на звуковий склад центрального діалекту та на систему тонів північного діалекту. В усному мовленні нормативною вважається вимова ханойської говірки північного діалекту.

До 1910 року у В'єтнамі було розповсюджено два види писемності — китайські ієрогліфи та система «тьи-ном», що виникла на ґрунті перетворення ієрогліфів. З 1910 року було офіційно запроваджено письмо «куокнґи», створене ще в XVII сторіччі португальськими місіонерами на базі латинки.

Писемність

Перші два рядки з класичної в'єтнамської епічної поеми «Повість про К'єу», записані письмом тьи-ном та сучасною в'єтнамською абеткою. Лексика, запозичена з китайської, виділена зеленим, запозичені за звучанням ієрогліфи для питомо в'єтнамських слів — фіолетовим, власні ієрогліфи — коричневим.

У двомовному словнику «Nhật dụng thường đàm» (1851), китайські ієрогліфи (chữ Nho) пояснюються примітками, написаними тьи-номом.

Словник «Dictionarium anamitico-latinum» (1838) Жана-Луї Табера вказує в'єтнамські (аннамські) слова латинкою та тьи-номом.

Табличка у музеї-в'язниці Хоало, де вказано правила поведінки для відвідувачів в'єтнамською та англійською мовами.

Після завершення влади Китаю над В'єтнамом, що тривала тисячоліття, в 939 році, в'єтнамська держава прийняла класичну китайську (в'єтнамською: văn ngôn 文言 або Hán văn 漢文) як урядову мову^[1]. Аж до кінця XIX століття, (за винятком двох коротких часових проміжків), усі офіційні тексти, в тому числі державні, наукові та інші літературні, писались класичною китайською, за допомогою китайської писемності (chữ Hán — «тьи-хан»)^[2]. Хоча в більшості випадків у сучасності в'єтнамська записується латинською в'єтнамською абеткою, китайське письмо тьи-хан разом із письмом тьи-ном (chữ Nôm, разом: Hán-Nôm) досі вживається, наприклад, у каліграфії.

Тьи-ном

Докладніше: Тьи-ном

Приблизно з XIII століття, вчені в'єтнамці на базі відомої їм китайської писемності розробили «тьи-ном» (chữ Nôm, досл. «Південні ієрогліфи») — систему письма для запису в'єтнамської літератури. У письмі тьи-ном використовувались китайські ієрогліфи для запису як безпосередньо запозиченої китайської лексики^[en], так і питомо в'єтнамських слів з подібною вимовою чи значенням. Крім того, в межах цієї системи було створено тисячі нових об'єднаних ієрогліфів для запису питомо в'єтнамських слів за допомогою кількох різних способів, наприклад, фоносемантичні сполуки(інші мови)^[3]. Наприклад, у перших рядках класичної в'єтнамської поеми «Повість про К'єу»,

• Запозичене з китайської слово mệnh (доля) записане оригінальним ієрогліфом 命;
• Питомо в'єтнамське слово ta (наш) записане, як 些, подібно до запозичення з китайської з однаковим читанням ta (мало, трохи, дещо);
• Питомо в'єтнамське слово năm (рік) записане новим ієрогліфом 𢆥, що складений з ієрогліфів 南 (південь, читається, як «нам») та 年 (рік).

Найстаріший приклад ранньої форми такого письма знайдено в списку імен в храмі Тхап М'єу, що датується початком XII ст. н.е.^[4][5] Література тьи-ном досягла своєї вершини у XVIII столітті, коли за допомогою нього записували свої роботи численні в'єтнамські поети та письменники, як-от Нгуен Зу та Хо Суан Хионг. Однак, офіційно вона вживалась лише за нетривалих правлінь династій Хо та Тейшон (у 1400–1406 та 1778–1802 роках відповідно)^[6].

У XIX столітті, в'єтнамський реформатор і католик Нгуєн Чион То закликав імператорський двір прийняти до офіційного вжитку письмо тьи-ном, але його так і не було прийнято^[7][8].

Куокнги

Докладніше: В'єтнамська абетка

Латинізацію в'єтнамської кодифікував у XVII столітті авіньйонський місіонер-єзуїт Александр де Род (1591–1660) на базі робіт інших португальських місіонерів у минулому, зокрема Франсіско де Піни, Гаспара до Амарала та Антоніо Барбоси^[9][10]. Їхня робота базується на тодішній середньов'єтнамській мові, на діалекті, близькому до ханойського. Голосні та фіналі найбільше відповідають північним діалектам, а ініціалі — південним.

В'єтнамська абетка складається з 29 літер; у ній було додано приголосну đ та 6 голосних (ă, â/ê/ô, ơ, ư) з діакритиками. Літери f, j, w та z не вживаються^[11][12]. Також на письмі окремі фонеми пишуться диграфами, яких усього десять: ch, gh, gi, kh, ng, nh, ph, qu, th, та tr; або триграфом ngh. Додаткові діакритики використовуються для відображення тону складу:

Діакритик	В'єтнамська назва і переклад
(відсутній)	ngang 'рівний'
◌̀ (гравіс)	huyền 'глибокий'
◌́ (акут)	sắc 'різкий'
◌̉ (гак зверху)	hỏi 'питальний'
◌̃ (тильда)	ngã 'дрижачий'
◌̣ (крапка знизу)	nặng 'важкий'

Таким чином, одна літера може мати два діакритики, наприклад «ể», тобто літера «ê», разом з тоновим діакритиком «ẻ».

Хоч місіонери й розробили нове абеткове письмо, тьи-ном і надалі активно використовувався Католицькою церквою у В'єтнамі ще більш ніж 200 років^[13]. Починаючи з XIX століття, в'єтнамська абетка «куокнги» (chữ Quốc ngữ — «письмо державної мови») почала поширюватись поза межі християнських спільнот.

Латинська абетка стала найпоширенішою на початку XX століття, внаслідок розповсюдження освіти та прийняття латинки як простішої системи, якої можна навчати усі верстви населення. Французька колоніальна адміністрація мала на меті позбутись китайської писемності, конфуціанства та інших впливів китайської культури у В'єтнамі^[8]. Замість класичної китайської, урядовою мовою стала французька. За указом керівництва французького протекторату Тонкін в 1910 році, в'єтнамська латинка стала обов'язковою для всіх публічних документів. В'єтнамські реформісти та націоналісти теж виступали за використання латинської абетки. Вже станом на середину XX століття, в'єтнамська вже здебільшого записувалась латинською абеткою, яка згодом стала офіційною у незалежному В'єтнамі.

Втім, тьи-хан досі використовувався за часів французької адміністрації, та навіть у часи Другої світової війни його можна було побачити на банкнотах^[14][15], проте невдовзі він перестав використовуватись взагалі. Внаслідок реформи освіти 1950 року в Північному В'єтнамі було повністю скасовано тьи-хан і тьи-ном^[16]. В наші часи, лише окремі вчені та дуже старі люди здатні читати тьи-ном, або писати традиційною в'єтнамською каліграфією.

Священники в'єтнамської меншини в Китаї (що емігрували з В'єтнаму в XVI сторіччі) на службах використовують співаники та молитвенники, записані тьи-номом^[17].

Граматика

Докладніше: Граматика в'єтнамської мови

В'єтнамська, подібно до тайської та багатьох інших мов Південно-Східної Азії, є аналітичною мовою. В'єтнамська не має морфологічних відмінків, родів, чисел або часів (а отже, не розрізняє фінітність/нефінітність).^[a] Також, подібно до інших мов у регіоні, в'єтнамський синтаксис має порядок слів підмет-присудок-додаток, залежні слова йдуть після головного слова (порядок модифіковане слово^{[уточнити переклад]}-додаток), та має систему іменникових класифікаторів. Також у в'єтнамській поширене пропускання слів^{[уточнити переклад]}, фіксоване розташування питальних слів, дозволені серійні дієслівні конструкції^[en].

Нижче наведені речення в'єтнамською мовою з глосами та повними перекладами.

Minh

Мінь

là

Є

giáo viên

вчитель.

Minh là {giáo viên}

Мінь Є вчитель.

"Мінь — вчитель."

Trí

Чі

13

13

tuổi

вік

Trí 13 tuổi

Чі 13 вік

"Чі 13 років."

Mai

Май

có vẻ

ніби

là

Є

sinh viên

студент

hoặc

або

học sinh.

школяр

Mai {có vẻ} là {sinh viên} hoặc {học sinh}.

Май ніби Є студент або школяр

"Май ніби студент або школяр."

Tài

Тай

đang

PRES.CONT

nói.

говорити

Tài đang nói.

Тай PRES.CONT говорити

"Тай говорить."

Giáp

Зяп

rất

INT

cao.

високий

Giáp rất cao.

Зяп INT високий

"Зяп дуже високий."

Người

особа

đó

той.DET

là

Є

anh

старший брат

của

POSS

nó.

3.PRO

Người đó là anh của nó.

особа той.DET Є {старший брат} POSS 3.PRO

"Та особа — його/її брат."

Con

CL

chó

собака

này

DET

chẳng

NEG

bao giờ

ніколи

sủa

гавкати

cả.

цілком

Con chó này chẳng {bao giờ} sủa cả.

CL собака DET NEG ніколи гавкати цілком

"Цей собака взагалі ніколи не гавкає."

Nó

3.PRO

chỉ

тільки

ăn

їсть

cơm

рис.FAM

Việt Nam

В'єтнам

thôi.

лише

Nó chỉ ăn cơm {Việt Nam} thôi.

3.PRO тільки їсть рис.FAM В'єтнам лише

"Він/вона/воно їсть лише в'єтнамський рис (або їжу, особливо якщо мовець похилого віку)."

Tôi

1.PRO

thích

любити

con

CL

ngựa

кінь

đen.

чорний

Tôi thích con ngựa đen.

1.PRO любити CL кінь чорний

"Я люблю чорного коня."

Tôi

1.PRO

thích

любити

cái

FOC

con

CL

ngựa

кінь

đen

чорний

đó.

DET

Tôi thích cái con ngựa đen đó.

1.PRO любити FOC CL кінь чорний DET

"Я люблю того чорного коня."

Hãy

HORT

ở lại

лишатись

đây

тут

ít

кілька

phút

хвилина

cho tới

до

khi

коли

tôi

1.PRO

quay

повернутись

lại.

знову

Hãy {ở lại} đây ít phút {cho tới} khi tôi quay lại.

HORT лишатись тут кілька хвилина до коли 1.PRO повернутись знову

"Будь ласка, зачекайте тут кілька хвилин, допоки я повернусь."

Приклад

«Заповіт» Т. Шевченка в'єтнамською мовою (переклав Нґуєн Суан Шань)

DI CHÚC Khi tôi chết, hãy chôn tôi Trên gò đất Trong thảo nguyên bao la Giữa U-krai-na yêu qúy Để tôi nhìn cánh đồng bát ngát Nhìn con sông Đờ-ni-ép bờ dốc trấp trùng Bên tôi gầm tiếng sóng Xa U-krai-na Con sông đổ máu quân thù Vào biển cả Tôi từ biệt cuộc đời Cánh đồng, đồi cổ… Tôi vút cánh bay cao Đến tận nơi xa nào Cầu nguyện Chúa Trời Nhưng trong khi chờ đơi Tôi đâu có biết Chúa Trời Chôn tôi xong, các bạn hãy đứng lên Phá tan những cùm sắt đáng rủa nguyến Tười sự tự do của các bạn Bằng máu quân thù! Rếi trong gia dình lớn Giải phóng khỏi mọi xích xiềng Các bạn hãy nhắc đền tôi Với những lời nói yên lành dịu ngọt.

Коментарі

1. Отже, граматика в'єтнамської спирається насамперед на порядок слів та структуру речення, а не на морфологію (на відміну, від, наприклад, європейських мов, що використовують словозміну). Для позначень часів, в'єтнамська замість морфології використовує граматичні частки або синтаксичні конструкції.