Гага В'ячеслав Олегович

В'ячесла́в Оле́гович Гага (3 серпня 1991(19910803) — 26 січня 2015) — солдат 95-ї окремої аеромобільної бригади Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.

Гага В'ячеслав Олегович
Солдат
Загальна інформація
Народження	3 серпня 1991(1991-08-03) село Плешкані, Золотоніський район, Черкаська область, Україна
Смерть	26 січня 2015(2015-01-26) (23 роки) село Спартак Ясинуватського району Донецької області (у результаті ведення бою ротної тактичної групи з російсько-терористичними військами (підрив БТР на міні))
Alma Mater	Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького
Військова служба
Роки служби	2014—2015
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Десантні війська
Формування	95 ОАеМБр
Війни / битви	Війна на сході України Протистояння у Слов'янську Битва за Краматорськ
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІ ступеня Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Життєпис

Народився 3 серпня 1991 року в селі Плешкані Золотоніського району Черкаської області. У 2006 році закінчив 9 класів загальноосвітньої школи с. Плешкані. У 2008 році закінчив загальноосвітню школу с. Гельмязів.

Був чемпіоном Черкаської області з греко-римської боротьби (серед молоді), та чемпіоном Черкаської області по бойовому самбо^[1].

У 2010 році зайняв перше місце на Відкритому чемпіонаті Черкаської області по бойовому самбо у ваговій категорії до 90 кг.

У 2013 році брав участь у Кубку України з бойового самбо серед чоловіків, де посів п'яте місце у ваговій категорії до 82 кг.

У 2013 році закінчив Навчально-науковий інститут фізичної культури, спорту та здоров'я Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького за спеціальністю «Фізичне виховання»^[2]. Після закінчення інституту, певний час, працював вчителем фізичної культури в загальноосвітній школі села Гельмязів Золотоніського району.

З жовтня 2013 року служив у Збройних Силах України за контрактом у 95 Житомирській окремій аеромобільній бригаді.

Навесні у складі свого підрозділу опинився в найгарячіших на той час точках війни на сході України — поблизу Краматорська та Слов'янська. Зазнавши важкого поранення в ногу, потрапив на реабілітацію, проте дуже скоро повернувся на фронт.

Загинув 26 січня 2015 року, виконуючи завдання з евакуації поранених бійців з поля бою в районі с. Спартак, Ясинуватський район, Донецька область, поблизу Донецького аеропорту. В'ячеслав дістав поранення, йому намагалися надати першу допомогу, але від значної втрати крові він помер. Тоді ж зазнали поранень старший лейтенант Костянтин Султанбагомаєв та старший солдат Микола Вознюк. У бою за шахту також загинули вояки Білокуров Олександр, Рачок Михайло, Синюк Денис, Стратович Анатолій.

29 січня 2015 року похований із почестями в рідному селі Плешкані.

Нагороди та вшанування

• Указом Президента України № 593/2014 від 15 липня 2014 року, «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня^[3].
• Указом Президента України № 282/2015 від 23 травня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» II ступеня (посмертно)^[4].
• Нагороджений Почесною відзнакою «За заслуги перед Черкащиною» (посмертно).
• Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно).
• 1 вересня 2015 року в селі Гельмязів Золотоніського району на фасаді будівлі загальноосвітній школі (вулиця Корольова, 6), де навчався та працював В'ячеслав, йому встановлено меморіальну дошку^[1].
• Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 26 січня^[5][6].