Галустов Валерій Завенович

Валерій Завенович Галустов (9 січня 1939, Баку — 18 травня 2017, Луганськ) — радянський футболіст, який виступав на позиції півзахисника. Відомий за виступами за луганську «Зорю», у складі якої зіграв понад 300 матчів. Зіграв 58 матчів і забив 2 голи у вищій лізі СРСР. Майстер спорту СРСР (1962), заслужений тренер УРСР (1972), почесний працівник фізкультури і спорту України.

Валерій Галустов
Особисті дані
Повне ім'я	Валерій Завенович Галустов
Народження	9 січня 1939(1939-01-09)
	Баку, АзРСР, СРСР
Смерть	18 травня 2017(2017-05-18) (78 років)
	Луганськ, Україна[1]
Поховання	Гостра могила
Зріст	178 см
Громадянство	СРСР
Позиція	Півзахисник
Професіональні клуби*
1956 «Нафтогаз» (Баку) КФК 1957—1958 «Хімік» (Сєвєродонецьк) КФК 1959—1963 «Трудові Резерви» (Луганськ) 157 (13) 1964 «Динамо» (Київ) 0 (0) 1964—1968 «Зоря» (Луганськ) 172 (17)
Тренерська діяльність**
1968—1969 «Зоря» (Луганськ) тренер
Звання, нагороди
Звання	Майстер спорту СРСР Заслужений тренер УРСР
Нагороди
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Галустов.

Біографія

Вихованець бакинського футболу, перший тренер — Євген Іванович Жаріков. Виступав за юнацьку збірну Азербайджанської РСР. Дорослу кар'єру розпочав у команді «Нафтогаз» (завод ім. Будьонного), що виступала в чемпіонаті міста Баку.

У 1957 році на запрошення тренера В. М. Константинова разом з ще сімома бакинськими футболістами перейшов у сєвєродонецький «Хімік», звідки через два роки перебрався в луганські «Трудові Резерви» (пізніше — «Зоря»).

На рівні команд майстрів дебютував у 1959 році в складі «Трудових Резервів», які виступали в групі «Б». Відразу став гравцем основного складу команди.

На початку 1964 року перейшов в київське «Динамо» і зіграв два матчі за дубль, але, не пробившись до основного складу киян, незабаром повернувся до Луганська.

У 1967—1968 роках у складі «Зорі» виступав у вищій лізі, взяв участь у 58 матчах і забив 2 голи. Всього у складі «Зорі» виходив на поле в матчах чемпіонату 329 разів і забив 30 голів (за іншими даними — 331 матч і 27 голів). Був капітаном команди. По закінченні сезону 1968 року завершив спортивну кар'єру.

В 1968—1969 роках працював тренером «Зорі», потім протягом багатьох років (1970—1974, 1978, 1985, 1989—1990) — начальником команди. За підсумками сезону 1972 року, коли «Зоря» стала чемпіоном СРСР, нагороджений званням «заслужений тренер УРСР».

З 1990 по 2014 роки працював завучем СДЮСШОР «Україна» (Луганськ).

Помер 18 травня 2017 року в Луганську на 79-му році життя^[2]. Похований на луганському цвинтар «Гостра могила».

Досягнення

• Чотири рази включався в список найкращих гравців УРСР: № 1 — 1962, № 2 — 1963, № 3 — 1965, 1966.
• Чемпіон УРСР серед команд групи «Б»: 1962

Особисте життя

Син Віктор (нар. 1961) теж був футболістом, виступав у вищій лізі за «Зорю», «Таврію» і ЦСКА.