Галустов Віктор Валерійович

Віктор Валерійович Галустов (нар. 13 березня 1961, Луганськ, УРСР) — радянський футболіст, захисник. Зіграв 33 матчі і забив 1 м'яч у вищій лізі СРСР. Майстер спорту СРСР (1987).

Віктор Галустов
Особисті дані
Повне ім'я	Віктор Валерійович Галустов
Народження	13 березня 1961(1961-03-13) (64 роки)
	Луганськ, Українська РСР, СРСР
Зріст	188 см
Вага	80 кг
Громадянство	СРСР
Позиція	захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб	завершив кар'єру
Юнацькі клуби
19??—1978	«Зоря» (В)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1979—1980 «Зоря» (В) 25 (3) 1981—1983 «Таврія» (С) 97 (5) 1984 ЦСКА (М) 8 (0) 1985—1989 «Таврія» (С) 157 (14) 1989—1990 «Зоря» (В) 35 (1)
Звання, нагороди
Нагороди
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Галустов.

Кар'єра гравця

Вихованець луганського футболу, перший тренер — Борис Васильович Фомічов. З 1978 року виступав за дубль «Зорі». В основному складі команди дебютував 27 квітня 1979 року в матчі чемпіонату СРСР проти тбіліського «Динамо», вийшовши на заміну на 65-й хвилині замість Анатолія Оленєва^[1]. Усього до кінця сезону 1979 року провів п'ять матчів, а «Зоря» вилетіла з вищої ліги. У наступному сезоні продовжував виступати за команду в першій лізі.

У 1981 році перейшов до складу дебютанта вищої ліги — сімферопольської «Таврії». У своєму першому сезоні зіграв 20 матчів і забив один м'яч, а його команда не змогла втриматися у вищій лізі. Свій єдиний м'яч на вищому рівні забив 13 травня 1981 року в ворота одеського «Чорноморця» ударом лівою ногою з центрального кола, гол став переможним у матчі (1:0)^[2]. У 1982-1983 роках продовжував грати за «Таврію» в першій лізі.

У 1984 році призваний в армію, спочатку в одеський СКА, але ще до початку сезону перейшов у московський ЦСКА. У складі армійців зіграв вісім матчів на початку сезону, а потім до кінця року виступав за дубль. У 1985 році повернувся до Сімферополя і в складі «Таврії» двічі (1985 і 1987) ставав чемпіоном Української РСР серед команд другої ліги. Наприкінці кар'єри знову виступав за луганську «Зорю». У віці 29 років отримав серйозну травму й завершив ігрову кар'єру.

Після закінчення кар'єри проживає в Сімферополі, працює в банківській сфері. Бере участь у змаганнях з мініфутболу серед банківських команд.

Стиль гри

	Відмінний захисник з чудовими фізичними даними. Непоступливий, надійний і позиційно грамотний. Добре грав головою, вигравав всі верхові м'ячі, мав потужний удар.
— Сайт «Луганськ. Наш футбол»

Особисте життя

Батько, Валерій Завенович (1939-2017) теж був футболістом, зіграв понад 300 матчів за луганську «Зорю».

Дружина Наталія, дочка Анастасія.