Казимир Сіхульський

Казими́р (Казімеж) Сіху́льський (пол. Kazimierz Sichulski; 17 січня 1879, Львів — 6 листопада 1942, там само) — львівський живописець і графік; член товариства «Зеспул» з 1911 року (пол. Zespół)^[7], товариства польських художників «Мистецтво» та віденського «Гаґенбунду».

Казимир Сіхульський
пол. Kazimierz Sichulski
Народження	17 січня 1879(1879-01-17)[1][2][…]  Львів, Цислейтанія, Австро-Угорщина[1]
Смерть	6 листопада 1942(1942-11-06)[1][3][4] (63 роки)
	Львів, Українська РСР, СРСР[1]
Поховання	Личаківський цвинтар[5]
Країна	Австро-Угорщина  Польська Республіка
Жанр	портрет
Навчання	ЛНУ ім. І. Франка, Краківська академія мистецтв, Віденська академія мистецтв і Академія Колароссі
Діяльність	художник, викладач університету, карикатурист, графік
Роки творчості	1900[6] — 1942[6]
Відомі учні	Кульчицький Юрій Петрович, Симонович Юрій Семенович і Гарасовська-Дачишин Марія
Роботи в колекції	галерея Бельведер, Національний музей у Варшаві, Національний музей у Кракові і Національний музей
Нагороди
Казимир Сіхульський у Вікісховищі

Життєпис

Народився 17 січня 1879 року у місті Львові в сім'ї інженера-залізничника. Після закінчення гімназії з 1899 року навчався у Львівському університеті, пізніше — у Краківській академії образотворчих мистецтв, яку закінчив у 1908 році. Його викладачами, серед інших, були Юзеф Мегоффер, Леон Вичулковський, Станіслав Виспянський. У 1904 році був відзначений серед найкращих випускників Краківської академії срібною медаллю. Продовжив навчання у Віденській академії мистецтв та в академії Колароссі у Парижі. Різдво 1904 року відзначив в Татарові на Гуцульщині, що в подальшому вплинуло на мистецтво художника.

У 1920—1930-х роках — професор Державної промислової школи Львові, у 1930—1939 роках — Краківської академії мистецтв.

Помер у Львові під час німецької окупації 6 листопада 1942 року, після тяжкої хвороби. Був похований у родинному склепі Лянґнерів на Личаківському цвинтарі.

Творчість

Займався живописом, рисуванням карикатур, співпрацював з часописами «Хохол», «Liberum Veto», «Вперед». Пробував себе в архітектурі та декоративно-ужитковому мистецтві — створював ескізи-картони килимів, вітражів, мозаїк, виконував плакати. Серед робіт:

гуцульської тематики

• «Хата» (1905);
• «Чорне ягня» (1904);
• «Гуцулка» (1906);
• «Гуцульські діти-сироти» (1906);
• «Вербна неділя» (1906);
• «Гуцульська Мадонна» (1914);
• «Гуцульське весілля» (1924);
• «Похід з полонин» (1925);
• «Баба з когутом» (1926);
• «Дівчина з ягнятком» (1940);
• «Гуцул з возом» (1942);
• портрети гуцулів;

інші

• «Архангел Михаїл» (1913, літографія);
• «Океаніда» (1913, гуаш);
• «Іриси» (1917);
• «Вакханалія» (1924);
• «Ангел».

• 
• 
• 
• 
• 
• 

Автор плакатів:

Плакат «Вечір Виспянського у п'ятницю, 20 березня, у філармонії».

• «Wieczór Wyspiańskiego w piątek, dnia 20 marca w Sali Filharmonii» (1908);
• «XV Wystawa „Sztuki“ Kraków» (1911);
• «V Międzynarodowe Targi Wschodnie we Lwowie 1925» (1925).

У 1910—1930-х роках брав участь у виставках у Німеччині, Австрії, Італії, Нідерландів, Бельгії, Фінляндії, США.