Гаусс (місячний кратер)

Кра́тер Га́усс (лат. Gauss) — стародавній великий метеоритний кратер у північно-східній частині видимого боку Місяця. Названа присвоєно в честь німецького математика, механіка, фізика, астронома і геодезиста Карла Фрідріха Гаусса (1777—1855) й затверджена Міжнародним астрономічним союзом у1935 році. Утворення кратера відбулось у нектарському періоді^[1].

Характеристики кратера

Гаусс
Світлина зонда Lunar Reconnaissance Orbiter
Координати	36°01′ пн. ш. 79°05′ сх. д.
Діаметр	170,7 км
Глибина	2,640 км
Довгота ранкового термінатора	284°
Епонім	Карл Фрідріх Гаус
Гаусс

Опис кратера

Околиці кратера Гаусс. Світлина зонда Лунар орбітер — 4

Найближчими сусідами кратера є: кратер Зенон^[en] на північному заході, кратер Босс на півночі північному заході, кратер Ріман^[en] на північному сході, кратер Білз на сході, кратери Релей^[en] і Юрі^[en] на південному сході; кратер Сенека^[en] на півдні, а також кратери Берос^[en] і Хан^[en] на південному заході. На північному заході від кратера знаходиться Озеро Надії. Селенографічні координати центру кратера 36.01° пн. ш. 79.08° сх. д. / 36.01; 79.08, діаметр 170,7 км^[2], глибина 2,64 км^[3].

Кратер має полігональну форму, за час свого існування зазнав значних руйнувань, вал кратера найбільше зберігся у північній частині, у південній частині він найбільше зруйнований і прокреслений радіальними борознами. Внутрішній схил валу має терасоподібну структуру у північно-західній частині і сліди обвалів у північно-східній частині. Середня висота валу кратера над навколишньою місцевістю становить 1860 м^[1]. Дно чаші кратера є рівним і поцятковане безліччю кратерів різного розміру; найбільшими з яких є сателітні кратери Гаусс E, Гаусс F, Гаусс G у південно-західній частині чаші (див. нижче), Гаусс W у південно-східній частині і Гаусс В у східній. У північно-західній частині знаходиться низка коротких хребтів, ланцюжок піків перетинає кратер з півночі на південь. Майже по усьому периметру чаші кратера тягнеться система борозн.

У силу свого розташування поблизу північно-східного лімбу Місяця кратер має при спостереженнях із Землі спотворену форму і умови його спостереження залежать від лібрації Місяця.

Сателітні кратери

Світлина зонда Lunar Reconnaissance Orbiter

Гаусс[2]	Координати	Діаметр, км
A	36.54° пн. ш. 82.77° сх. д. / 36.54; 82.77 (Гаусс A)	20,7
B	35.99° пн. ш. 81.6° сх. д. / 35.99; 81.6 (Гаусс B)	35,5
C	39.72° пн. ш. 72.16° сх. д. / 39.72; 72.16 (Гаусс C)	30,0
D	39.37° пн. ш. 73.89° сх. д. / 39.37; 73.89 (Гаусс D)	25,1
E	35.35° пн. ш. 77.71° сх. д. / 35.35; 77.71 (Гаусс E)	10,4
F	34.83° пн. ш. 78.39° сх. д. / 34.83; 78.39 (Гаусс F)	18,0
G	34.26° пн. ш. 79.01° сх. д. / 34.26; 79.01 (Гаусс G)	18,0
H	33.15° пн. ш. 76.87° сх. д. / 33.15; 76.87 (Гаусс H)	12,1
J	40.57° пн. ш. 72.65° сх. д. / 40.57; 72.65 (Гаусс J)	15,8
W	34.63° пн. ш. 80.28° сх. д. / 34.63; 80.28 (Гаусс W)	18,5

• Утворення сателітного кратера Гаусс B відбулось у нектарському періоді^[1].
• Утворення сателітного кратера Гаусс C відбулось у пізньоімбрійському періоді^[1].

Див. також

• Список кратерів на Місяці
• Місячний кратер
• Морфологічний каталог кратерів Місяця
• Планетна номенклатура
• Селенографія
• Селенологія
• Пізнє важке бомбардування