Гвінейсько-Конголезький регіон

Гвінейсько-Конголезький регіон — біогеографічний регіон Африки, що простягається від Атлантичного океану через територію басейну Конго до Конго-Нільського вододілу^[en] в Руанді та Бурунді, перетинаючи при цьому екватор^[1]. Раніше цей регіон був переважно вкритий дощовими лісами, однак зараз незайманих пралісів залишилося небагато, і в багатьох районах вони були замінені саванами та вторинними лісами^[2].

Річка Епулу^[fr] в Національному парку Окапі (ДР Конго)

Галерейний ліс в горах Сіманду^[en] (Гвінея)

Ліс у Національному парку Банко^[en] (Кот-д'Івуар

Опис

Гвінейсько-Конголезький регіон — це регіон тропічних рівнинних дощових лісів, типовим прикладом яких є ліси басейну Конго. Місцевість тут, як правило, лежить на висоті до 1000 м над рівнем моря, а середньорічна кількість опадів зазвичай становить від 1600 до 2000 мм^[1]. У високих, багатоярусних дощових лісах лісовий намет розташований на висоті 30 м над землею або вище. Поодинокі емерджентні^[de] дерева підіймаються на висоту до 60 м над землею. Більшість дерев у гвінейсько-конголезьких лісах є вічнозеленими або напіввічнозеленими, з невеликим домішком листяних порід. У вологих районах дерева можуть вкривати численні епіфіти, однак на більш сухих ділянках вони менш поширені. Серед типових дерев, що зустрічаються в лісах регіону, слід відзначити запашну гуарею^[en] (Guarea cedrata), чорну гуарею^[en] (Guarea thompsonii), конголезький горіх^[en] (Lovoa trichilioides), голий марантес^[sv] (Maranthes glabra), двоколірну паркію^[en] (Parkia bicolor), високу афромосію^[en] (Pericopsis elata) , ессієве дерево^[de] (Petersianthus macrocarpus) та різні види ентандрофрагм (Entandrophragma spp.). У деяких частинах лісу домінує один вид, як правило з родини бобових (Fabaceae). Найчастіше великі монодомінантні насадження формують бомангові дерева^[en] (Brachystegia laurentii), угандійські залізні дерева^[en] (Cynometra alexandri), лімбалієві дерева^[en] (Gilbertiodendron dewevrei), конголезькі зеброві дерева^[en] (Julbernardia seretii) та дрібнолисті міхельсонії^[en] (Michelsonia microphylla)^[2]. Так, у деяких частинах лісу Ітурі^[en] на північному сході Демократичної Республіки Конго лімбалієві дерева (G. dewevrei) складають понад 90 % кронових дерев^[3].

У флорі Гвінейсько-Конголезького та прилеглого Замбезійського регіонів майже відсутні спільні види, за винятком деяких космополітичних видів. Однак між регіонами існує перехідна зона, де обидві флори, кожна у збідненому вигляді, змішуються або співіснують у вигляді мозаїки під впливом кліматичних та едафічних^[en] факторів. Це ускладнює визначення точного кордону між двома регіонами^[4].

Типи лісів

Гвінейсько-конголезькі ліси діляться на кілька типів. Гігрофільні прибережні вічнозелені ліси зустрічаються у переривчастій вологій прибережній смузі між Сьєрра-Леоне та Габоном; ці ліси багаті на дерева з родини бобових (Fabaceae), які можуть швидко відновлюватися і формувати чисті насадження. Мішані вологі напіввічнозелені ліси широко поширені, особливо в басейні Конго, де зустрічаються у дещо сухіших місцевостях. Ще більш сухі периферійні напіввічнозелені ліси межують з мішаними вологими лісами на півночі та півдні. Вони часто зазнають пошкоджень від пожеж, які спалахують у сусідніх саванах. Моновидові ліси зустрічаються у вигляді плям у вічнозелених або напіввічнозелених лісах у басейні Конго. Галерейні ліси та заболочені ліси^[en] зустрічаються на берегах річок та в заплавах, і характеризуються більш відкритим лісовим наметом. На кам'янистих гірських схилах зустрічаються невисокі чагарникові ліси^[1].

Флористичні провінції

• Верхньогвінейська провінція простягається в Західній Африці від Гвінеї і Сьєрра-Леоне на схід через Ліберію, Кот-д'Івуар і Гану до Того та від узбережжя Атлантичного океану вглиб континенту на кілька сотень кілометрів. Кілька анклавів гірських лісів лежать далі вглиб материка в горах Центральної Гвінеї, Центрального Того та Беніну^[5]. Ліси Верхньої Гвінеї обмежені на сході Дагомейським розривом, регіоном в Гані та Беніні, де більш суха лісосавана простягається аж до узбережжя Атлантичного океану, розділяючи ліси Верхньої та Нижньої Гвінеї^[6].
• Нігерійсько-камерунська провінція простягається через території Того, Нігерії та Камеруну, від Дагомейського розриву до річки Санага в Камеруні^[6].
• Конголезька провінція простягається вздовж узбережжя Атлантичного океану від річки Санага до гирла річки Конго та на схід у басейн Конго.