Географія Вірменії

Вірменія — західноазійська країна, що знаходиться на Південному Кавказі й не має виходу до вод Світового океану . Загальна площа країни 29 743 км² (143-тє місце у світі), з яких на суходіл припадає 28 203 км², а на поверхню внутрішніх вод — 1 540 км²^[1]. Площа країни трохи менша ніж площа Дніпропетровської області України.

Географія Вірменії
Географічне положення Вірменії
Континент	Азія / Європа
Регіон	Кавказ
Координати	40°00′ пн. ш. 45°00′ сх. д.
Площа	29 743 км² (143-тє)
• суходіл	95,5 %
• води	4,5 %
Морське узбережжя	0 км
Державний кордон	1570 км
Тип	гірський
Найвища точка	гора Араґац (4090 м)
Найнижча точка	річка Дебед (400 м)
Тип	субтропічний
Найдовша річка	Аракс 994 км ( км)
Найбільше озеро	озеро Севан (1240 км² км²)
Природні ресурси	золото, руди кольорових металів, боксити
Стихійні лиха	землетруси, посухи
Екологічні проблеми	забруднення ґрунтів, знеліснення, забруднення вод

Назва

Офіційна назва — Республіка Вірменія, Вірменія (вірм. Հայաստան — Айястан)^[2]. Екзонім Вірменія уперше зафіксований у давньоперському Бегістунському написі 515 року до н. е. поблизу Керманшаха як Арміна^[3]. Давні греки називали країну Арменіа (дав.-гр. Αρμενία), уперше така назва зафіксована у Гекатея Мілетського і Ксенофонта. Згідно з історією Мовсеса Хоренаці, вірменська назва країни, Айастан походить від імені легендарного Хайка, легендарного пращура вірменського народу, що є потомком біблійного Ноя, Арменія від його нащадка — Арама^[1][3]. Інша версія виводить назву країни від народу мінаїв (minni або mannaeans), що мешкали в районі гори Арарат. А префікс ar- означає приналежність, тобто Армінні — Земля мінаїв. Грузинська назва країни, Сомхеті (груз. სომხეთი), на думку сучасних дослідників, походить від Сохмі, назви давньої землі, розташованої згідно з ассирійськими і урартськими документами у верхів'ях Євфрату. Після падіння Урарту і мідійського вторгнення, відбулося подальше злиття різних племен, таким чином топоніми Айя, Арміні і Сохмі стали синонімами.

Історія дослідження території

Географічне положення

Вірменія — західноазійська країна, що межує з чотирма іншими країнами: на сході і південному заході (Нахчиван) — з Азербайджаном (спільний кордон — 996 км), на північному заході — з Грузією (219 км), на південному сході — з Іраном (44 км), на південному заході — з Туреччиною (311 км)^[1]. Загальна довжина державного кордону — 1570 км^[1]. Країна не має виходу до вод Світового океану^[4][5].

• 
  Карта Вірменії від ООН (англ.)
• 
  Порівняння розмірів території Вірменії та США
• 
  Південний Кавказ

Крайні пункти

Докладніше: Крайні точки Вірменії

Час

Докладніше: Час у Вірменії

Час у Вірменії: UTC+4 (+2 години різниці часу з Києвом)^[6].

Геологія

Докладніше: Геологія Вірменії

• 
  Тектонічні розломи Вірменії
• 
  Вулкан Порак
• 
  Базальтові формації

Див. також: Гідрогеологія Вірменії

Корисні копалини

Докладніше: Корисні копалини Вірменії

Надра Вірменії багаті на ряд корисних копалин: золото, мідь, молібден, цинк, боксити^[7].

Сейсмічність

Докладніше: Сейсмічність Вірменії

Територія Вірменії характеризується підвищеною сейсмічністю. Найбільш сейсмічними є Приаракська область Малого Кавказу та Прикуринська області.

Вулканізм

Див. також: Вулкани Вірменії

Рельєф

Докладніше: Рельєф Вірменії

Вірменія — гірська країна, близько 70 % площі республіки лежить вище 1500 м над рівнем моря. Середні висоти — 1792 м; найнижча точка — уріз води річки Дебед (400 м); найвища точка — гора Араґац (4090 м). Країна займає північно-східну частину Вірменського нагір'я, обрамленого з півночі і сходу хребтами Малого Кавказу. У центральній частині країни в субширотному напрямі простяглася смуга вулканічних гір, представлених слабо розчленованими середньовисотними і висотними лавовими плато та щитовими масивами. У цій смузі є безліч конусів вимерлих вулканів. Найвища точка — гора Арагац, 4090 м. На півночі і південному сході переважають середньовисотні гори. Південно-Західна Вірменія знаходиться в межах плоскої Араратської рівнини, поверхня якої складена алювіальними і озерно-алювіальними відкладами.

• 
  Рельєф Вірменії
• 
  Рельєф Вірменії
• 
  Гіпсометрична карта Вірменії
• 
  Супутниковий знімок поверхні країни
• 
  Карта країни (англ.)

• 
  Гора Арагац
• 
  На вершині Арагацу
• 
  Височини Вірменії
• 
  Зангезурський хребет

Клімат

Докладніше: Клімат Вірменії

Територія Вірменії лежить у субтропічному кліматичному поясі^[8]. Влітку переважають тропічні повітряні маси з ясною тихою антициклонічною погодою, взимку — помірні з похмурою дощовою досить вітряною циклонічною^[9]. Значні сезонні амплітуди температури повітря і розподілу атмосферних опадів, можливе випадіння снігу^[9]. На Вірменському нагір'ї середня зимова температура 0 °C, середня літня температура перевищує +25 °C. Середня величина атмосферних опадів від 250 мм на річок в низинах (долина річки Аракс), до 800 мм на рік у горах.

• Сонячна радіація (англ.)
  Сонячна радіація (англ.)
• 
  Кліматична карта Вірменії (за Кеппеном)

Вірменія є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою^[10].

Внутрішні води

Докладніше: Гідрографія Вірменії

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 7,77 км³^[1]. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 2740 км² зрошуваних земель^[1].

• Гідрографічна мережа Вірменії
  Гідрографічна мережа Вірменії
• 
  Річкові басейни Вірменії
• 
  Сточище Араксу, притоки Кури
• 
  Річка Аракс
• 
  Річка Дебед

Річки

Докладніше: Річки Вірменії

Річки країни належать безстічним областям Каспійського моря і озера Севан. Найбільші річки країни: Раздан, Аракс, Дебед, Агстев, Арпа, Воротан, Ахурян, Трту, Ахавно.

Озера

Докладніше: Озера Вірменії

Найбільше озеро країни — Севан.

Озеро Севан

Льодовики

Докладніше: Льодовики Вірменії

Ґрунтові води

Ґрунти

Докладніше: Ґрунти Вірменії

Рослинність

Докладніше: Флора Вірменії

Земельні ресурси Вірменії (оцінка 2011 року):

• придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 59,7 %,
  • орні землі — 15,8 %,
  • багаторічні насадження — 1,9 %,
  • землі, що постійно використовуються під пасовища — 42 %;
• землі, зайняті лісами і чагарниками — 9,1 %;
• інше — 31,2 %^[1].

Див. також: Ліси Вірменії

Тваринний світ

Докладніше: Фауна Вірменії

У зоогеографічному відношенні територія країни лежить на межі Європейської лісової провінції Циркумбореальної підобласті і Середземноморської провінції Середземноморської підобласті Голарктичної області^[9].

Див. також: Ссавці Вірменії, Птахи Вірменії та Риби Вірменії

Охорона природи

Докладніше: Природно-заповідний фонд Вірменії

Вірменія є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища^[1]:

• Конвенції про транскордонне забруднення повітря (CLRTAP),
• Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
• Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
• Кіотського протоколу до Рамкової конвенції,
• Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD),
• Конвенції про заборону військового впливу на природне середовище (ENMOD),
• Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів,
• Конвенції з міжнародного морського права,
• Монреальського протоколу з охорони озонового шару,
• Рамсарської конвенції із захисту водно-болотних угідь^[11].

Урядом країни підписані, але не ратифіковані міжнародні угоди:

• Орхуський протокол 1998 року про стійкі органічні забруднювачі Конвенції про транскордонне забруднення повітря^[1].

Створені національні парки: Аревік, Озеро Арпі, Діліжанський національний парк, Севанський національний парк.

Стихійні лиха та екологічні проблеми

Докладніше: Екологія Вірменії

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: іноді відбуваються руйнівні землетруси (Спітакський землетрус 1988 року); посухи^[1].

Серед екологічних проблем варто відзначити:

• забруднення ґрунтів токсичними хімікатами (ДДТ);
• енергетична криза 1990-х призвела до швидких темпів знеліснення заради деревини на паливо;
• забруднення вод річок Раздан і Арас;
• зниження рівня озера Севан, через водовідбір на потреби ГЕС і побутове водопостачання;
• перезапуск Мецаморської АЕС в сейсмічно активному регіоні несе потенційну загрозу радіоактивного забруднення.

Фізико-географічне районування

У фізико-географічному відношенні територію Вірменії можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

Див. також: Екорегіони Вірменії

Див. також

• Західна Азія
• Південний Кавказ
• Тюркські топоніми у Вірменії