Географія Ефіопії

Ефіопія — східноафриканська країна, що знаходиться в східній частині континенту на Етіопському нагір'ї . Загальна площа країни 1 104 300 км² (27-ме місце у світі), з яких на суходіл припадає 1 млн км², а на поверхню внутрішніх вод — 104 300 км²^[1]. Площа країни менша у двічі більша за площу території України.

Географія Ефіопії
Географічне положення Ефіопії
Континент	Африка
Регіон	Східна Африка
Координати	8°00′ пн. ш. 38°00′ сх. д.
Площа	1 104 300 км² (27-ме)
• суходіл	99,3 %
• води	0,7 %
Морське узбережжя	0 км
Державний кордон	5925 км
Тип	гористий
Найвища точка	гора Рас-Дашен (4533 м)
Найнижча точка	западина Данакіль (-125 м)
Тип	субекваторіальний
Найдовша річка	Аваш (700 км)
Найбільше озеро	Тана (3500 км²)
Природні ресурси	золото, платина, руди кольорових металів, поташ, вуглеводні, гідроенергія
Стихійні лиха	активний вулканізм, землетруси, посухи
Екологічні проблеми	знеліснення, перевипасання, ерозія ґрунтів

Етимологія

Офіційна назва — Федеративна Демократична Республіка Ефіопія, Ефіопія (амх. የኢትዮጵያ ፌዴራላዊ ዲሞክራሲያዊ ሪፐብሊክ, የኢትዮጵያ)^[2]. Назва країни походить від грецького топоніму Етіопія (дав.-гр. Αἰθιοπία; лат. Æthiopia), де аіті — обгоріле, запечене, а опі — обличчя^[3]. Проте в національних ефіопських джерелах XVI-XVII століть, таких як Книга Аксума, назва країни виводиться від легендарного Іттіопіса, сина Куша, онука Хама, який заснував місто Аксум. Інша середньовічна назва країни, Абісинія походить від (араб. لحبشة) форми ефіопського слова Хабеша (амх. ሐበሻ), збірної назви усіх племен в давній Ефіопії. За часів нетривалого володарювання італійців колонія називалась Італійська Східна Африка.

Історія дослідження території

Географічне положення

Карта Ефіопії від ООН (англ.)

Порівняння розмірів території Ефіопії та США

Ефіопія — східноафриканська країна, що межує з шістьма іншими країнами: на півночі — з Еритреєю (спільний кордон — 1033 км), на сході — з Джибуті (342 км) і Сомалі (1640 км), на півдні — з Кенією (867 км), на південному заході — з Південним Суданом (1299 км), на заході — з Суданом (744 км). Загальна довжина державного кордону — 5925 км^[1]. Країна не має виходу до вод Світового океану^[4][5].

Крайні пункти

Докладніше: Крайні точки Ефіопії

Час

Докладніше: Час у Ефіопії

Час у Ефіопії: UTC+3 (+1 година різниці часу з Києвом)^[6].

Геологія

Докладніше: Геологія Ефіопії

Ефіопія розташована в зоні взаємодії Африканської та Аравійської літосферних плит, у межах Східноафриканського рифту — одного з найактивніших розломів земної кори. Саме тут відбувається активне тектонічне розтягування, формуються нові океанічні басейни та виникають процеси, які можна розглядати як модель розколу континентів. Геологічна структура включає докембрійські кристалічні породи, осадові формації та потужні покриви базальтів, утворених під час вулканічної активності в неогені та четвертинному періоді.

• 
  Геологія Афарської западини
• 
  Система Центральноафриканських рифтів
• 
  Кальдера Денді з космосу

Див. також: Гідрогеологія Ефіопії

Сейсмічність

Докладніше: Сейсмічність Ефіопії

Вулканізм

Див. також: Вулкани Ефіопії

Рельєф

Докладніше: Рельєф Ефіопії

Середні висоти — 1330 м; найнижча точка — западина Данакіль (-125 м); найвища точка — вулкан Рас-Дашен (4533 м). Високе плато з центральними горами розділяється рифтовою долиною, на сході рівнина. Територія Ефіопії розташована у східній частині Східно-Африканського плоскогір'я. Більшу частину країни займає Ефіопське нагір'я. Глибокий ґрабен на південному сході від нагір'я відділяє від нього Ефіопсько-Сомалійське плато (висота до 1500 м). На північному сході країни розташована западина Афар (з озером Ассаль, що на 116 м нижче за рівень моря) з невеликими вулканами по краях.

• 
  Рельєф Ефіопії
• 
  Гіпсометрична карта Ефіопії
• 
  Супутниковий знімок поверхні країни
• 
  Карта країни (англ.)
• 
  Гора Рас-Дашен
• 
  Ефіопське нагір'я
• 
  Північ Ефіопського нагір'я, район Тиграй

Клімат

Докладніше: Клімат Ефіопії

Територія Ефіопії лежить у субекваторіальному кліматичному поясі^[7]. Влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні^[8]. Влітку вітри дмуть від, а взимку до екватора. Сезонні амплітуди температури повітря незначні, зимовий період не набагато прохолодніший за літній^[8]. Зволоження на Ефіопському нагір'ї достатнє, на Сомалійському півострові недостатнє, часті посухи^[8].

• 
  Сонячна радіація (англ.)
• 
  Кліматична карта Ефіопії (за Кеппеном)
• 
  Кліматична карта Ефіопії (фр.)

Ефіопія є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою^[9].

Внутрішні води

Докладніше: Гідрографія Ефіопії

• 
  Гідрографічна мережа Ефіопії
• 
  Сточище річки Аваш
• 
  Сточище річок Джубба і Вебі-Шебелле
• 
  Річка Аваш
• 
  Блакитний Ніл
• 
  Верхів'я Блакитного Ніла

Річки

Докладніше: Річки Ефіопії

Річки західної частини належать басейну Середземного моря Атлантичного океану (річка Ніл); центральної і східної частини — Індійського океану; півдня — безстічної області солоного озера Рудольф (Туркана).

Озера

Докладніше: Озера Ефіопії

• 
  Гірське озеро Тана
• 
  Озеро Туркана

Болота

Докладніше: Болота Ефіопії

Ґрунтові води

Ґрунти

Докладніше: Ґрунти Ефіопії

Ґрунтовий покрив Ефіопії надзвичайно різноманітний, що обумовлено складною топографією, вулканізмом і кліматичною зональністю. Основні типи ґрунтів: 1 — червоно-коричневі ґрунти (панують у високогір'ях, родючі, використовуються для вирощування злакових культур); 2 — латеритні ґрунти (поширені в тропічних районах, характеризуються зниженою родючістю через вимивання); 3 — чорноземи та вулканічні ґрунти (високопродуктивні, особливо на вулканічних плато); 4 — сіроземи та пустельні ґрунти (поширені в низинах та посушливих зонах, зокрема в Афарській западині та Сомалійській низовині).

Рослинність

Докладніше: Флора Ефіопії

• 
  Рослинність Ефіопії, 1976 року
• 
  Латаття на озері Тана

Див. також: Ліси Ефіопії

Тваринний світ

Докладніше: Фауна Ефіопії

У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Східноафриканської підобласті Ефіопської області^[8].

Див. також: Ссавці Ефіопії, Птахи Ефіопії та Риби Ефіопії

Стихійні природні явища

На території країни періодично спостерігаються стихійні природні явища:

• геологічна активність Великого Рифту спричинює активний вулканізм, сейсмічність, часті землетруси, найбільш активний вулкан Ерте-Але (613 м) часто вивергає значні потоки лави, виверження вулкана Даббах 2005 року спричинило евакуацію місцевого населення;
• часті посухи^[1].

Природні ресурси

Мінеральні ресурси

Докладніше: Корисні копалини Ефіопії

Надра Ефіопії багаті на ряд корисних копалин: золото, платину, мідь, калійні солі, природний газ^[10].

Водні ресурси

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 122 км³^[1]. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 2,9 тис. км² зрошуваних земель^[1].

Земельні ресурси

Земельні ресурси Ефіопії (оцінка 2011 року):

• придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 36,3 %,
  • орні землі — 15,2 %,
  • багаторічні насадження — 1,1 %,
  • землі, що постійно використовуються під пасовища — 20 %;
• землі, зайняті лісами і чагарниками — 12,2 %;
• інше — 51,5 %^[1].

Охорона природи

Докладніше: Екологія Ефіопії

Серед екологічних проблем варто відзначити:

• знеліснення;
• перевипасання;
• ерозію ґрунтів;
• спустелювання;
• дефіцит прісної води в районах інтенсивного сільського господарства, здебільшого через неправильний менеджмент.

Ефіопія є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища^[1]:

• Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
• Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
• Кіотського протоколу до Рамкової конвенції,
• Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD),
• Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES),
• Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів,
• Монреальського протоколу з охорони озонового шару^[1].

Урядом країни підписані, але не ратифіковані міжнародні угоди щодо: Конвенції про заборону військового впливу на природне середовище (ENMOD),

• Конвенції з міжнародного морського права^[1].

Природоохоронні території

Докладніше: Природно-заповідний фонд Ефіопії

Екорегіони

Докладніше: Екорегіони Ефіопії

Ландшафти і фізико-географічне районування

Ландшафти Єфіопії належать до саванного північноафриканського типу ландшафтів (підтипи: опустелені, типові, вологі) і представлені 5 групами ландшафтів: 1 — високих цокольних рівнин на кристалічній основі Африканської платформи; 2 — глибоких тектонічних рифтових западин поясу східноафриканських розломів; 3 — ступінчастих столових нагір'їв на палеозойських недислокованих континентальних відкладах; 4 — цокольних глибових нагір'їв на кристалічній основі Африканської платформи; 5 — вулканічних нагір'їв. Найпоширенішими в країні є нагірні гірські ландшафти (лавові плато, скелі, глибокі ущелини та високогірні луки) з яскраво вираженою висотною поясністю. Для східної та південної частин країни характерні савани і напівпустелі. У межах рифтової долини поширені оазисно-озерні природні комплекси, у Данакільській низовині — пустельні ландшафти.

За фізико-географічним районуванням світу Ефіопія належить до Абессомалійської фізико-географічної країни. З огляду на природні умови та ландшафтну структуру, територію Ефіопії можна поділити на 5 фізико-географічних областей:

• Ефіопська нагірна область — домінуючий природний регіон, що охоплює центральну та північну частини країни. Висоти тут сягають 3000—4000 м над рівнем моря, а окремі вершини перевищують навіть 4500 м. Цей регіон є ядром історичної Ефіопії, має достатньо вологий клімат і родючі ґрунти (вулканічного походження). Край поділено глибокою рифтовою долиною на 2 фізико-географічні райони: 1 — Західне Ефіопське нагір'я (високогірний район із родючими ґрунтами, багатою рослинністю і розвиненою висотною поясністю); 2 — Східне Ефіопське нагір'я (більш посушливий район з мозаїкою гір, плато, долин і розломів);
• Рифтова долинна область — зона глибокого розлому, яка простягається з південного заходу на північний схід. Тут активно проявляються тектонічні процеси, спостерігаються численні гейзери, термальні джерела та вулкани. Клімат тут значно посушливіший, а ґрунти менш родючі. У долині розташовано кілька великих озер (Аваса, Абая, Звай).
• Східна низовинна область — рівнинний, сухий і напівпустельний регіон на сході Ефіопії, біля кордону із Сомалі. Тут переважають аридні та напіваридні ландшафти з характерною саванною та степовою ксерофітною рослинністю.
• Західна низовинна область простяається вздовж кордону з Південним Суданом. Це території з вологим субекваторіальним кліматом та великою кількістю річок. Природні ландшафти представлені саванами і тропічними дощовими лісами. Тут переважають червоноземи, вкриті густою рослинністю із значним біорізноманіттям.
• Афарська улоговинна область (Афарська улоговина) — один із найнижчих та найспекотніших регіонів світу. Вона лежить нижче рівня моря і є частиною рифтової зони. Тут розташовані солончаки, активний вулкан Ерте-Але, сірчані поля й геотермальні утворення. Клімат надзвичайно посушливий, а природні умови екстремальні.

У межах гірських районів Ефіопії чітко простежується висотна поясність, зумовлена значними перепадами абсолютних висот — від рівня моря до понад 3500 м:

• нижній пояс (місцева назва «кола»; до 1500 м; пустельні, напівпустельні та саванні ландшафти);
• середній пояс («война-дега»; 1500—2500 м; переважають савани, чагарники та ліси);
• верхній пояс («дега»; 2500—3500 м; гірські ліси, чагарники, луки);
• високогірний пояс («вурч»; понад 3500 м; альпійські луки, скельні пустки).

Див. також

• Східна Африка
• Абессомалія