Географія Казахстану

Казахстан — центральноазійська країна, що знаходиться в глибині континенту, з виходом до вод Світового океану лише через річкові системи Волги і Дону . Загальна площа країни 2 724 900 км² (9-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 2 699 700 км², а на поверхню внутрішніх вод — 25 200 км²^[1]. Площа країни у 4,5 рази більша за площу України.

Географія Казахстану
Географічне положення Казахстану
Континент	Азія
Регіон	Центральна Азія
Координати	48°00′ пн. ш. 68°00′ сх. д.
Площа	2 724 900 км² (9-те)
• суходіл	98,25 %
• води	1,75 %
Морське узбережжя	1894 км
Державний кордон	13 364 км
Тип	переважно рівнинний, гори на південному-сході
Найвища точка	гора Хан-Тенгрі (6995 м)
Найнижча точка	западина Карагіє (-132 м)
Тип	помірний
Найдовша річка	Іртиш (1700 км)
Найбільше озеро	озеро Балхаш (16 996 км² км²)
Природні ресурси	вуглеводні, кам'яне вугілля, залізні руди, руди кольорових металів, боксити, золото, уранові руди
Стихійні лиха	землетруси, зсуви ґрунту
Екологічні проблеми	радіоактивне зараження (Семіпалатинський полігон), токсичне зараження ракетним паливом (Байконур), катастрофа Аральського моря

Етимологія

Офіційна назва — Республіка Казахстан, Казахстан (каз. Қазақстан Республикасы/Qazaqstan Respublikasy, Қазақстан/Qazaqstan)^[2]. Назва країни походить від етноніму тюркомовних казахів — «казактар» (каз. қазақтар), однина — «казак» (каз. қазақ), що означає вільні люди, шукачі пригод, кочівники^[3]. Подібну етимологію має українське слово козак. Частка «стан» (перс. stān) ірансько-тюркського походження і означає землі, країну^[3].

Історія дослідження території

Географічне положення

Казахстан — центральноазійська країна, що межує з п'ятьма іншими країнами: на сході — Китаєм (спільний кордон — 1765 км), на півдні — з Туркменістаном (413 км), Узбекистаном (2330 км) і Киргизстаном (1212 км), на півночі — з Російською Федерацією (7644 км)^[1]. Загальна довжина державного кордону — 13 364 км^[1]. Країна не має виходу до вод Світового океану; на заході омивається внутрішнім Каспійським морем^[4][5]. Довжина узбережжя внутрішнього Каспійського моря — 1894 км^[1].

• 
  Карта Казахстану від ООН (англ.)
• 
  Порівняння розмірів території Казахстану та США

Крайні пункти

Докладніше: Крайні точки Казахстану

Казахстан лежить між 55°26′ і 40°34′ паралелями північної широти, 48°26′ і 49°13′ меридіанами східної довготи.

с. Ісаковка с. Женіс с. Сайхін перевал Укок Крайні пункти Казахстану

Крайні пункти:

• крайня північна точка — поблизу села Ісаковка (каз. Исаковка) Кизилжарського району Північноказахстанської області 55°26′ пн. ш. 68°57′ сх. д.;
• крайня південна точка — поблизу села Женис (каз. Жеңіс) Мактааральського району Туркестанської області 40°34′ пн. ш. 68°35′ сх. д.;
• крайня західна точка — поблизу села Сайхін (каз. Сайқын) Бокейординського району Західно-Казахстанської області 48°26′ пн. ш. 46°30′ сх. д.;
• крайня східна точка — перевал Укок (каз. Исаковка) у Катон-Карагайському районі Східноказахстанської області 49°13′ пн. ш. 87°19′ сх. д..

Час

Докладніше: Час у Казахстані

Час у Казахстані: країна лежить у 2 годинних поясах: UTC+5, UTC+6; столиця — UTC+6 (+4 години різниці часу з Києвом)^[6].

Геологія

Докладніше: Геологія Казахстану

• 
  Принципова геологічна карта Казахстану (рос.)

Див. також: Гідрогеологія Казахстану

Сейсмічність

Докладніше: Сейсмічність Казахстану

Вулканізм

Див. також: Вулкани Казахстану

Рельєф

Докладніше: Рельєф Казахстану

Середні висоти — 387 м; найнижча точка — западина Карагіє (-132 м); найвища точка — гора Хан-Тенгрі (6995 м) у горах Тянь-Шаню^[1]. Понад ¾ території Казахстану займають рівнини, з висотами від 100 до 300 м над рівнем моря, й низовини. На заході — Прикаспійська низовина (частково лежить нижче рівня Світового океану, —27 м); в центральній частині — зруйнована гірська система, Казахський дрібносопковик; на півдні — частина Туранської низовини; на півночі — Тургайське плато. У межах рівнин поширені піщані й глинисті пустелі (Кизилкум, Муюнкум, Бетпак-Дала), напівпустелі і сухі степи. На сході та південному сході — гірські хребти Алтаю, Тарбагатаю, Джунгарського Алатау, Тянь-Шаню з висотами від 3000 до 6995 м (пік Тенгрі). Для молодих гір південного сходу характерні сильна розчленованість і вертикальна поясність.

• 
  Рельєф Казахстану
• 
  Супутниковий знімок поверхні країни
• 
  Карта країни (англ.)
• 
  Алтай, Тянь-Шань

• 
  Вершина Хан-Тенгрі
• 
  Вершина Талгар
• 
  Алтай
• 
  Мугоджари
• 
  Западина Карагіє
• 
  Чаринський каньйон

Узбережжя

Острови

Докладніше: Острови Казахстану

Клімат

Докладніше: Клімат Казахстану

Територія Казахстану лежить у помірному кліматичному поясі континентального типу^[7]. превалюють помірні повітряні маси цілий рік, західний масоперенос^[8]. Значні сезонні амплітуди температури повітря, літо жарке й спекотне, зима холодна, утворюється сніговий покрив. Розподіл атмосферних опадів зменшується з півночі на південь, від нестійкого до недостатнього, з утворенням середньоазійських пустель помірного поясу^[8]. У передгірських і гірських районах випадає від 500 до 1600 мм опадів на рік, у степових — 200—500 мм, у пустельних — 100—200 мм. Середня температура січня — від −18 °C на півночі до −3 °C на півдні; середня температура липня — від 19 °C на півночі до 29 °C на півдні. Річний перепад температур дуже значний: взимку температури можуть опускатися до −50 °C, а влітку приземні температури місцями сягають +70 °C. Добові перепади температур сягають 20-30 °C.

• 
  Сонячна радіація (англ.)
• 
  Кліматична карта Казахстану (за Кеппеном)
• 
  Сніговий покрив у листопаді, світлина з космосу

Казахстан є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою^[9].

Внутрішні води

Докладніше: Гідрографія Казахстану

Близько 80 % території республіки належить до безстічних областей і басейнів внутрішнього стоку.

• 
  Гідрографічна мережа Казахстану
• 
  Річка Сирдар'я
• 
  Річка Урал
• 
  Озеро Балхаш із космосу
• 
  Озеро Каїнди

Річки

Докладніше: Річки Казахстану

Річки більшої частини країни належать безстічним областям Центральної Азії, Урал — в Каспійське море, Сирдар'я — в Аральське море, Ілі — в озеро Балхаш. Річки півночі, Іртиш, Ішим і Тобол — басейну Північного Льодовитого океану. Багато малих і середніх річок влітку пересихають.

Озера

Докладніше: Озера Казахстану

Каспійське море входить у межі республіки своєю північно-східною акваторією з невеликими глибинами (5-7 м). Крім Казахстану, ресурсами Каспійського моря володіють Росія, Азербайджан, Іран і Туркменістан. Аральське море розділене між Казахстаном й Узбекистаном. Площа цього водоймища, яке висихає, за останні 35 років скоротилася вдвічі. Озеро Балхаш повністю належить Казахстану. Водоймище має прісну західну акваторію і солону східну.

Болота

Докладніше: Болота Казахстану

Льодовики

Докладніше: Льодовики Казахстану

Ґрунтові води

Ґрунти

Докладніше: Ґрунти Казахстану

За винятком північних районів, загалом ґрунти в Казахстані бідні і засолені. В цілому для країни характерна широтна зональність ґрунтів: на півночі — чорноземи, далі на південь — каштанові, бурі напівпустельні ґрунти, такири і піски пустель. У горах розвинуті каштанові, сірі лісові і гірські лучні чорноземні ґрунти.

Рослинність

Докладніше: Флора Казахстану

На більшості території країни поширена різнотравно-злакова, полиново-злакова, полиново-солончакова степова і пустельна рослинність. На півночі республіки переважають степи і лісостепи. 23 % території країни (північна частина) придатні для землеробства, 70 % — для відгінного тваринництва. Ліси в країні займають всього 3,5 % території. Здебільшого це хвойні ліси, хоча в горах зустрічаються береза, осика, яблуня й арчевники. У високогір'ях є субальпійські та альпійські луки.

• 
  Степ у Центральному Казахстані
• 
  Пустеля Кизилкум
• 
  Бетпак-Дала

Див. також: Ліси Казахстану

Тваринний світ

Докладніше: Фауна Казахстану

У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Казахстано-Монгольської провінції Центральноазійської підобласті, південні райони — до Ірано-Турецької провінції Середземноморської підобласті Голарктичної області^[8]. Тваринний світ Казахстану своєрідний. Комахи й рептилії переважають у пустелях і напівпустелях. У степовій зоні зустрічаються джейран, сайгак, вовк, заєць, лисиця, шакал, різні гризуни (миші, ховрашки). Багато казахстанських озер служать постійними або сезонними місцями проживання для гусей, лебедів, качок, чайок, фламінго. Найрізноманітнішою є фауна гір. Тут водяться ведмеді, гірські козли і архари, снігові барси, олені, багато видів птахів. Для охорони дикої природи створені заповідники у всіх природних зонах — від пустель до високогір'їв.

Див. також: Ссавці Казахстану, Птахи Казахстану та Риби Казахстану

Стихійні природні явища

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха:

• землетруси у горах на півдні;
• зсуви ґрунту навколо Алмати^[1].

Природні ресурси

Корисні копалини

Докладніше: Корисні копалини Казахстану

Надра Казахстану багаті на ряд корисних копалин: нафту, природний газ, кам'яне вугілля, залізну руду, марганець, хромові руди, нікель, кобальт, мідь, молібден, свинець, цинк, боксити, золото, уранові руди^[10].

Водні ресурси

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 107,5 км³^[1]. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 20660 км² зрошуваних земель^[1].

Земельні ресурси

Земельні ресурси Казахстану (оцінка 2011 року):

• придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 77,4 %,
  • орні землі — 8,9 %,
  • багаторічні насадження — 0 %,
  • землі, що постійно використовуються під пасовища — 68,5 %;
• землі, зайняті лісами і чагарниками — 1,2 %;
• інше — 21,4 %^[1].

Охорона природи

Докладніше: Екологія Казахстану

Серед екологічних проблем варто відзначити:

• радіоактивне зараження на сході в межах колишнього радянського Семіпалатинського полігону атомних випробувань;
• зараження території токсичними компонентами ракетного палива через запуски ракет на космодромі Байконур;
• промислове забруднення у великих містах;
• забор води на потреби вирощування бавовнику з Сирдар'ї призвів до пересихання Аральського моря і найбільшої екологічної катастрофи Середньої Азії: колапс риболовлі, донна сіль разом з накопиченими пестицидами розноситься вітрами на великі відстані, спричинюючі проблеми зі здров'ям у населення;
• забруднення вод Каспійського моря;
• забруднення ґрунтів сільськогосподарськими хімікатами;
• засолення ґрунтів через надмірну іригацію плантацій бавовнику.

Казахстан є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища^[1]:

• Конвенції про транскордонне забруднення повітря (CLRTAP),
• Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
• Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
• Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD),
• Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES),
• Конвенції про заборону військового впливу на природне середовище (ENMOD),
• Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів,
• Монреальського протоколу з охорони озонового шару,
• Міжнародної конвенції запобігання забрудненню з суден (MARPOL),
• Рамсарської конвенції із захисту водно-болотних угідь^[11].

Урядом країни підписані, але не ратифіковані міжнародні угоди щодо: Кіотського протоколу до Рамкової конвенції^[1].

Природоохоронні території

Докладніше: Природоохоронні території Казахстану

Для охорони природи в Казахстані створено 12 національних парків і 10 заповідників.

• 
  Нацпарк Каркаралинські гори

Екорегіони

Докладніше: Екорегіони Казахстану

Фізико-географічне районування

За фізико-географічним районуванням світу Казахстан належить до чотирьох фізико-географічних країн, зокрема до Сибірсько-Казахстанської області Західно-Сибірської фізико-географічної країни (північна частина Казахстану), Західно-Казахстанської області, Тургайської області, Казахського дрібносоповика і Туранської низовинної області Туранської рівнинної фізико-географічної країни (західна і південна частини), Західно-Тянь-Шанської області і Центрально-Тянь-Шанської області фізико-географічної країни Тянь-Шань і Паміро-Алай (південна частина) та Алтайської гірської області Алтайсько-Саянської гірської фізико-географічної країни (південно-східна частина Казахстану).

Див. також

• Європейська частина Казахстану^[en]
• Центральна Азія