Географія Сейшельських Островів

Сейшельські Острови — східноафриканська острівна країна, що займає архіпелаги поблизу східного узбережжя континенту . Загальна площа країни 455 км² (199-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 455 км², а на поверхню внутрішніх вод — 0 км²^[1]. Площа суходолу країни вдвічі менша за площу території міста Києва.

Географія Сейшельських Островів
Географічне положення Сейшельських Островів
Континент	Африка
Регіон	Східна Африка
Координати	4°35′ пд. ш. 55°40′ сх. д.
Площа	455 км² (199-те)
• суходіл	100 %
• води	0 %
Морське узбережжя	491 км
Державний кордон	0 км
Тип	низовинний, гористий
Найвища точка	гора Морне-Сейшелос (905 м)
Найнижча точка	Індійський океан (0 м)
Тип	субекваторіальний
Найдовша річка	[[_]] ( км)
Найбільше озеро	[[_]] ( км²)
Природні ресурси	риба, кокосова пальма, кориця
Стихійні лиха	шторми, посухи
Екологічні проблеми	дефіцит прісної води

Назва

Офіційна назва — Республіка Сейшельські Острови, Сейшельські Острови, Сейшели (англ. Republic Seychelles, Seychelles)^[2]. Назва країни походить від назви однойменного архіпелагу. Острови були відкриті португальськими мореплавцями напочатку XVI століття під час подорожей до Індії і названі Сім Сестер, тут чисельник «сім» було вжито на означення великої кількосьті (подібно нашому висловлюванню «з десяток») і не вказує на конкретну кількість, а слово сестер вказує на жіночій рід слова «острів» у португальській мові^[3]. 1742 року французький капітан Лоранс Піко за наказом місцевого губернатора Бертрана Франсуа Мае графа де Лабурдонне, обстежив острови і назвав їх на честь губернатора — островами Ла-Бурдоне^[3]. Проте вже 1756 року архіпелаг був переназваний на честь Жана Моро де Сешеля, міністра фінансів французького короля Людовика XV у 1754–1756 роках, Островами Сешелля (фр. Sechelles)^[3]. Ім'я губернатора збереглося за головним островом архіпелагу — Мае. 1794 року архіпелаг захопила Велика Британія і видозмінила його назву на свій манір — Сейшели (англ. Seychelles)^[3].

Історія дослідження території

Географічне положення

Файл:Un-seychelles.png

Карта Сейшельських Островів від ООН (англ.)

Файл:Seychelles – U.S. area comparison.jpg

Порівняння розмірів території Сейшельських Островів та США

Сейшельські Острови — східноафриканська острівна країна, що не має сухопутного державного кордону. Сейшельські Острови омиваються водами західної акваторії Індійського океану^[4]. Загальна довжина морського узбережжя 491 км.

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км)^[5]. Прилегла зона, що примикає до територіальних вод, в якій держава може здійснювати контроль необхідний для запобігання порушень митних, фіскальних, імміграційних або санітарних законів простягається на 24 морські милі (44,4 км) від узбережжя (стаття 33)^[5]. Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя. Континентальний шельф — 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя, або до континентальної брівки (стаття 76)^[6][1].

Крайні пункти

Докладніше: Крайні точки Сейшельських Островів

Час

Докладніше: Час на Сейшельських Островах

Час на Сейшельських Островах: UTC+4 (+2 години різниці часу з Києвом)^[7].

Геологія

Докладніше: Геологія Сейшельських Островів

Сейшели є частиною гранітного Маскаренського плато, яке відкололося від Індійської плити близько 66 млн років тому. Формування рифту пов'язане з гарячою точкою Реюньйон. З її діяльністю пов'язане утворення острова Реюньйон і трапів плато Декан в Індії. Плато загальною площею 43 тис. км² простягнулось на 330 км з північного заходу на південний схід, завширшки 180 км.

Див. також: Гідрогеологія Сейшельських Островів

Корисні копалини

Докладніше: Корисні копалини Сейшельських Островів

Надра Сейшельських Островів не багаті на корисні копалини, розвідані запаси і поклади відсутні^[8].

Сейсмічність

Докладніше: Сейсмічність Сейшельських Островів

Вулканізм

Див. також: Вулкани Сейшельських Островів

Рельєф

Докладніше: Рельєф Сейшельських Островів

Середні висоти — дані відсутні; найнижча точка — рівень вод Індійського океану (0 м); найвища точка — гора Морне-Сейшелос (905 м).

• 
  Рельєф Сейшельських Островів
• 
  Карта країни (англ.)

Узбережжя

Острови

Докладніше: Острови Сейшельських Островів

• Карти Сейшелів
• 
  Гранітні Сейшели
• 
  Мае
• 
  Праслін
• 
  Альдабра
• 
  Дерош
• 
  Фаркуар

Клімат

Докладніше: Клімат Сейшельських Островів

Територія Сейшельських Островів лежить у субекваторіальному кліматичному поясі^[9]. Влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні^[10]. Влітку вітри дмуть від, а взимку до екватора. Сезонні амплітуди температури повітря незначні, зимовий період не набагато прохолодніший за літній^[10]. Зволоження достатнє, у літньо-осінній період з морів та океанів можуть надходити руйнівні тропічні циклони^[10].

• 
  Сонячна радіація (англ.)
• Кліматична карта Сейшельських Островів (за Кеппеном)
  Кліматична карта Сейшельських Островів (за Кеппеном)
• 
  Хмарність над Сейшелами

Сейшельські Острови є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою^[11].

Внутрішні води

Докладніше: Гідрографія Сейшельських Островів

Станом на 2012 рік в країні налічувалось 3 км² зрошуваних земель^[1].

• Гідрографічна мережа Сейшельських Островів
  Гідрографічна мережа Сейшельських Островів

Річки

Докладніше: Річки Сейшельських Островів

Річки і струмки островів країни належать басейну Індійського океану.

Озера

Докладніше: Озера Сейшельських Островів

Ґрунтові води

Ґрунти

Докладніше: Ґрунти Сейшельських Островів

Рослинність

Докладніше: Флора Сейшельських Островів

Через свою тривалу ізоляцію на Сейшельських островах росте ряд унікальних видів, наприклад, кокос-де-мер (Lodoicea maldivica) з найбільшим насінням серед усіх рослин планети.

Земельні ресурси Сейшельських Островів (оцінка 2011 року):

• придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 6,5 %,
  • орні землі — 2,2 %,
  • багаторічні насадження — 4,3 %,
  • землі, що постійно використовуються під пасовища — 0 %;
• землі, зайняті лісами і чагарниками — 88,5 %;
• інше — 5 %^[1].

Див. також: Ліси Сейшельських Островів

Тваринний світ

Докладніше: Фауна Сейшельських Островів

Зоогеографічно територія країни належить до Мадагаскарської підобласті Ефіопської області^[10]. Через свою тривалу ізоляцію на Сейшельських островах утворилась унікальна ендемічна популяція гігантських сейшельських черепах.

Див. також: Ссавці Сейшельських Островів, Птахи Сейшельських Островів та Риби Сейшельських Островів

Охорона природи

Докладніше: Природно-заповідний фонд Сейшельських Островів

Сейшельські Острови є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища^[1]:

• Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
• Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
• Кіотського протоколу до Рамкової конвенції,
• Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD),
• Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES),
• Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів,
• Конвенції з міжнародного морського права,
• Лондонської конвенції про запобігання забрудненню моря скиданням відходів,
• Монреальського протоколу з охорони озонового шару,
• Міжнародної конвенції запобігання забрудненню з суден (MARPOL),
• Рамсарської конвенції із захисту водно-болотних угідь^[12].

Стихійні лиха та екологічні проблеми

Докладніше: Екологія Сейшельських Островів

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: нечасті шторми; нечасті посухи^[1].

Серед екологічних проблем варто відзначити:

• дефіцит природних джерел питної води покривається збором дощової води.

Фізико-географічне районування

У фізико-географічному відношенні територію Сейшельських Островів можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

Див. також: Екорегіони Сейшельських Островів

Див. також

• Східна Африка