Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Географія Танзанії
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Танзанія — східноафриканська країна, що лежить на сході континенту . Загальна площа країни 947 300 км² (31-ше місце у світі), з яких на суходіл припадає 885 800 км², а на поверхню внутрішніх вод — 61 500 км²[1]. Площа країни у 1,5 раза більша за площу України.
Remove ads
Етимологія
Офіційна назва — Об'єднана Республіка Танзанія, Танзанія (суах. Jamhuri ya Muungano wa Tanzania)[2]. Назва країни походить від комбінації назв двох держав, що утворили її 1964 року, Танганьїки і Занзібару з додаванням постфіксу на означення країни -ія[3]. Танганьїка бере свою назву від однойменного озера в цьому регіоні, яке вперше відвідав 1858 року Річард Френсіс Бертон[3]. Він вивів назву від tou tanganyka — приєднуватися, інтерпретувавши це як місце, де зливаються води. Однак 1871 року інший британській мандрівник, Генрі Мортон Стенлі пояснив, що топонім має інше походження, від «тонга» — острів і «гіка» — рівнина[3]. Для сучасних дослідників обидві теорії залишаються сумнівними. Султанант Занзібар отримав свою назву від однойменного міста, який араби прозвали Зенгібар (Зенджібар), де «зендж» (араб. زنكي) — назва місцевого народу, яка перекладається як чорні, а «бар» (араб. برر) означає берег, тобто «Берег чорношкірих»[3]. Колишня назва — Об'єднана Республіка Танганьїка і Занзибар[2].
Remove ads
Історія дослідження території
Географічне положення


Танзанія — східноафриканська країна, що межує з вісьмома іншими країнами: на півночі — з Угандою (спільний кордон — 391 км) і Кенією (775 км), на заході — з Бурунді (589 км), Руандою (222 км), ДР Конго (479 км), на півдні — з Мозамбіком (840 км), Малаві (512 км) і Замбією (353 км). Загальна довжина державного кордону — 4161 км[1]. Танзанія на сході омивається водами Індійського океану. Загальна довжина морського узбережжя 1424 км.
Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км)[4][5]. Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя[1][5].
Крайні пункти
Час
Час у Танзанії: UTC+3 (+1 година різниці часу з Києвом)[6].
Геологія
- Схема Великої рифтової долини
Сейсмічність
Вулканізм
Рельєф
Країна розташована на Східно-Африканському плоскогір'ї (висоти понад 1000 м). Середні висоти — 1018 м; найнижча точка — рівень вод Індійського океану (0 м); найвища точка — гора Кіліманджаро (5895 м), найвища гора континенту.
- Рельєф Танзанії
- Рельєф Танзанії
- Супутниковий знімок поверхні країни
- Гористий рельєф на півночі
- Кіліманджаро
Узбережжя
Острови
Remove ads
Клімат
Територія Танзанії лежить у субекваторіальному кліматичному поясі[7]. Влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні[8]. Влітку вітри дмуть від, а взимку до екватора. Сезонні амплітуди температури повітря незначні, увесь рік температура повітря близько +26 °C. , зимовий період не набагато прохолодніший за літній[8]. У літньо-осінній період з морів та океанів можуть надходити тропічні циклони, вдалині від моря взимку відзначається сухий сезон[8]. На півночі два сезони дощів (березень—травень та вересень—листопад) — на півдні один (листопад—квітень).
- Сонячна радіація (англ.)
- Кліматична карта Танзанії (за Кеппеном)
Танзанія є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою[9].
Remove ads
Внутрішні води
Узагальнити
Перспектива
Хоча в Танзанії немає крупних річок, по Центральному плато країни проходить вододіл басейнів трьох великих річок Африканського континенту: Нілу, Конго і Замбезі, які, відповідно, течуть в Середземне море, Атлантичний і Індійський океан. Конго живлять води озера Танганьїка, Ніл — озера Вікторія, Замбезі — озера Ньяса (Малаві). Чверть території країни займають області внутрішнього стоку, які охоплюють депресію озера Руква і розташовані на півночі країни замкнуті басейни озер Еясі, Маньяра, Натрон, Балангіда.
- Гідрографічна мережа ТанзаніїГідрографічна мережа Танзанії
- Закат над Руфіджі
- Великі Африканські озера з космосу
Річки
Річки сходу країни належать басейну Індійського океану; на заході річки несуть свої води до безстічних областей озер Танганьїка, Руква; на півночі річки впадають до озера Вікторія, що належить до басейну Середземного моря Атлантичного океану. Головні річки країни — Понгані, Руфіджі, Рувума і Вамі. Річкова мережа розвиненіша на сході, куди течуть більш повноводні річки, що впадають в Індійський океан. У внутрішніх областях річкова мережа рідше. На Центральному плоскогір'ї багато річок пересихають в сухий сезон. На плато Масаї постійних річок майже немає.
Озера
Уздовж східного кордону розташовані озера Вікторія, Танганьїка, Ньяса.
Болота
Льодовики
Ґрунтові води
Remove ads
Ґрунти
Рослинність
У рослинному покриві переважають савани та рідколісся.
Тваринний світ
Зоогеографічно територія країни належить до Східноафриканської підобласті Ефіопської області[8].
Природні ресурси
Мінеральні ресурси
Надра Танзанії багаті на ряд корисних копалин: олово, фосфати, залізну руду, кам'яне вугілля, алмази, коштовне каміння, золото, природний газ, нікель[10].
Водні ресурси
Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 96,27 км³[1]. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 1840 км² зрошуваних земель[1].
Земельні ресурси
Земельні ресурси Танзанії (оцінка 2011 року):
- придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 43,7 %,
- орні землі — 14,3 %,
- багаторічні насадження — 2,3 %,
- землі, що постійно використовуються під пасовища — 27,1 %;
- землі, зайняті лісами і чагарниками — 37,3 %;
- інше — 19 %[1].
Remove ads
Стихійні природні явища
На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: повіді на центральному плато в сезон дощів; посухи; помірний вулканізм, вулкан Ол-Доньо-Ленгаї (2962 м) спокійно періодично вивергає потоки лави впродовж багатьох років[1].
Охорона природи
Серед екологічних проблем варто відзначити:
- деградацію земель;
- знеліснення;
- спустелювання;
- руйнування коралових рифів;
- часті посухи наносять великої шкоди примітивному сільському господарству;
- браконьєрство, особливо заради слонової кістки.
Танзанія є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища[1]:
- Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
- Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
- Кіотського протоколу до Рамкової конвенції,
- Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD),
- Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES),
- Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів,
- Конвенції з міжнародного морського права,
- Монреальського протоколу з охорони озонового шару,
- Рамсарської конвенції із захисту водно-болотних угідь[11].
Природоохоронні теритоорії
Екорегіони
Фізико-географічне районування
Узагальнити
Перспектива
За фізико-географічним районуванням світу Танзанія належить до Східноафриканської плоскогірної фізико-географічної країни. З огляду на природні особливості та ландшафтну структуру території, Танзанію можна поділити на три великі фізико-географічні області.
- Гірська область. У найвищих районах Танзанії лежать відособлені вулканічні гори, невеликі гірські масиви і хребти. На півночі це вулкани Меру (4567 м) і Кіліманджаро з піками Кібо (5895 м) і Мавензі (5355 м). На північному сході це гори Паре та Усамбара. Східний край Центрального плоскогір'я зайнятий горами Нгуу, Нгуру, Укагуру, Улугуру (висотою до 2653 м), Рубего й Удзунгва, які разом з горами Паре та Усамбара входять до Східної гірської дуги. На півдні виділяються гори Лівінгстона (Кіпенгере), що протяглися вздовж північно-східного узбережжя озера Ньяса, та гори Мбея (висотою до 2826 м, гора Мбея) на північ від цього озера. Загалом гори отримують більше опадів в порівнянні з іншими районами країни і відрізняються більш родючими ґрунтами. Середні частини схилів гір Кіліманджаро придатні для землеробства.
- Південна нагірна область. Більш низька і більш посушлива частина плато займає всю південну Танзанію. Ґрунти тут більш легкого складу, схильні до ерозії і швидко виснажуються. Осадів випадає мало, водиться муха цеце. На мові народу суахілі цю безплідну і малонаселену місцевість називають суах. «ньїка». Центральна і північна частини плато підіймаються до висот 1200—1500 м. Місцями там випадає помірна кількість опадів, поширені родючі ґрунти. Широко розвинене землеробство. Плато в меридіональному напрямі перетинається Східно-Африканською рифтовою зоною, що утворилася внаслідок значного занурення земної кори вздовж паралельних розломів. На півдні до цієї зони приурочена улоговина озера Ньяса, рівень якого вище на 475 м від рівня моря. У західному розломі розташоване озеро Танганьїка, а звивиста східна гілка розлому перетинає центральну Танзанію. Озера Ньяса, Танганьїка і Вікторія (що займає неглибоку западину на півночі плато) мають важливе транспортне значення. На північному сході розташовані плато Серенгеті і Масаї (Степ Масаї), а також Кратерне нагір'я (кратери Нгоронгоро і Ела-Найробі).
- Прибережна низовинна область місцями, особливо в гирлах річок, заболочена. Тут поширені мангрові чагарники, розвинені родючі ґрунти. Клімат екваторіально-мусонний, жаркий, сезонно вологий. Такий же клімат на островах Занзібар і Пемба, де випадає багато опадів, ґрунти родючі й інтенсивно обробляються. Океанський берег материкової частини Танзанії порізаний досить слабо. Для стоянки морських суден придатні лише гавані Дар-ес-Салама, Тангі, Лінді та деякі інші.
Див. також
Примітки
Література
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads