Геровський Олексій Юліанович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Геровський.

Геровський Олексій Юліанович (6 жовтня 1883, Львів — 17 квітня 1972, Нью-Йорк, США) — громадський діяч Закарпатської України москвофільського напряму. Брат Георгія Геровського. Доктор права.

Геровський Олексій Юліанович
Народився	6 вересня 1883(1883-09-06) або 31 серпня 1883(1883-08-31)[1]  Львів, Цислейтанія, Австро-Угорщина
Помер	17 квітня 1972(1972-04-17) (88 років)  Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Країна	Цислейтанія  США
Діяльність	видавець, політик, громадський діяч
Alma mater	ЧНУ імені Юрія Федьковича
Знання мов	російська
Членство	Карпато-русский освободительный комитет
Родичі	Добрянський Адольф Іванович
Брати, сестри	Геровський Георгій Юліанович

Навчався в Інсбрукській та Чернівецькій гімназіях, закінчив юридичний факультет Чернівецького університету.

Займався видавничою діяльністю, редагував газети «Русская правда» (1910—1913) і «Единая Русь» (1918). Брав участь у другому Мармарош-Сиготському судовому процесі (1913—1914), кілька разів був заарештований за проведення антиугорської та антиавстрійської діяльності. Уникаючи репресій, емігрував до Росії.

Дотримувався ідей монархізму, підтримував Денікіна. У 1919—1927 роках перебував на Закарпатті, проповідуючи москвофільство. За античехословацьку діяльність був депортований з Чехословаччини. Переїхав до Югославії (1927—1929), де очолював «Карпато-русский освободительный комитет», а згодом до США. Виконував обов'язки генерального секретаря «Карпаторуського союзу» (1935—1938).

Виступив посередником під час переговорів (вересень 1938) української і москвофільської народних рад напередодні формування автономного уряду Карпатської України на чолі з Андрієм Бродієм. В роки Другої світової війни проводив античехословацьку, а після 1945 — антирадянську політику.