Гесперорніс

Не плутати з гесперорнітоїдом.

Гесперорніс (Hesperornis — у перекладі з грец. «західний птах») — вимерлий рід зубатих морських та водоплавних птахів крейдяного періоду, можливо раннього маастрихту (83,6—72 млн років тому)^[2][3]. Знахідка представників роду, зроблена Отніелем Маршем протягом кісткових воєн 19 століття, зіграла важливу роль в дослідженнях пташиної палеонтології. Відомі знахідки відносяться до пізнього крейдового періоду і були зроблені в морських вапняках Канзасу і Канади, проте ймовірно рід був розповсюджений по всьому арктичному поясу. Визнано дев'ять видів, вісім з яких були знайдені в породах Північної Америки, а один — в Росії.

Гесперорніс Період існування: пізня крейда (кампан), 83.6–72 млн р. т. PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N
Скелет гесперорніса, Американський музей природознавства
Hesperornis regalis, реконструкція
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клада:	Архозаври (Archosauria)
Клада:	Динозаври (Dinosauria)
Ряд:	Ящеротазові (Saurischia)
Підряд:	Тероподи (Theropoda)
Клада:	†Hesperornithes
Родина:	†Hesperornithidae
Рід:	†Гесперорніс (Hesperornis) Marsh, 1872
Типовий вид
† Hesperornis regalis Marsh, 1872
Види
† H. regalis Marsh, 1872 † H. crassipes (Marsh, 1876) † H. gracilis Marsh, 1876 † H. altus (Marsh, 1893) † H. montana Schufeldt, 1915 † H. rossicus Nesov & Yarkov, 1993 † H. bairdi Martin & Lim, 2002 † H. chowi Martin & Lim, 2002 † H. macdonaldi Martin & Lim, 2002 † H. mengeli Martin & Lim, 2002 † H. lumgairi Aotsuka & Sato, 2016 (in press) [1]
Синоніми
Lestornis Marsh, 1876 Coniornis Marsh, 1893 Hargeria Lucas, 1903
Вікісховище: Hesperornis

Опис

Палеоарт

Гесперорніс був великим птахом, довжиною близько 1,5—2 метрів і вагою близько 10,6 кілограма^[4][5][6]. Він практично не мав крил і плавав за допомогою своїх потужних задніх лап. Дослідження лап спочатку показали, що Hesperornis і його родичі мали лопатеві пальці, як у сучасних пірникозових, на відміну від перетинчастих пальців, які мають більшість водних птахів, таких як гагари^[7]. Більш пізні дослідження морфології лап у гесперорнітоподібних і сучасних морських птахів поставили під сумнів цю інтерпретацію, зробивши перетинчасті пальці настільки ж ймовірними, як і лопатеві пальці для цієї групи^[8].

Як і багато інших мезозойських птахів, таких як Ichthyornis, Hesperornis мав і зуби, і дзьоб. Зуби гесперорнісоподібних розташовувались не як в інших відомих птахів (або непташиних тероподів). Вони вкладались в єдиній поздовжній борозні, а не в окремих лунках, що є яскравим прикладом конвергентної еволюції з мозазаврами^[9][10]. Зуби гесперорніса були присутні майже по всій нижній щелепі та задній частині верхньої щелепи. Передня частина верхньої щелепи та кінчик нижньої щелепи не мали зубів і, ймовірно, були покриті дзьобом. Піднебіння (верхня частина ротової порожнини) містило невеликі ямки, які дозволяли нижнім зубам фіксуватися на місці, коли щелепи були закриті^[11]. Вони також зберігали примітивне зчленування між кістками нижньої щелепи. Вважається, що це дозволяло їм обертати задню частину щелепи незалежно від передньої, тим самим дозволяючи вивільняти задні зуби^[4].

Історія відкриття

Реконструкція гесперорніса, авторства Марша, сьогодні застаріла

Перший екземпляр Hesperornis був виявлений в 1871 році Отніелом Чарльзом Маршем. Марш здійснював свою другу західну експедицію в супроводі десяти студентів^[12]:191. Команда вирушила до Канзасу, де Марш раніше проводив розкопки. Окрім нових кісток літаючої рептилії птеранодона, Марш виявив скелет «великої викопної птиці, висотою щонайменше п'ять футів^[a]». Зразок був великим, безкрилим і мав міцні ноги — Марш припустив, що це був водоплавний вид. На жаль, у зразка не було голови^[12]:193. Марш назвав знахідку Hesperornis regalis, або «величний західний птах»^[13].

Наступного року Марш повернувся на захід з меншою групою. У західному Канзасі один із чотирьох учнів Марша, Томас Г. Рассел, виявив «майже ідеальний скелет» гесперорніса^[14]. Цей екземпляр мав достатньо збережену голову, що дозволило Маршу побачити, що щелепи цієї істоти були вкриті зубами^[15]:86.

У статті 1873 року Марш заявив, що «щасливе відкриття цих цікавих скам'янілостей значною мірою сприяє руйнуванню старого розмежування між птахами та плазунами^[b]»^[15]:86. Тим часом стосунки Марша з його суперником Едвардом Дрінкером Копом ще більше погіршилися після того, як Коп випадково отримав коробки зі скам'янілостями, в тому числі зубастими птахами, які були призначені для Марша. Коп назвав птахів «просто чудовими», але Марш відповів звинуваченнями, що Коп вкрав у нього ці кістки. Вже у 1873 році їхня дружба переросла у відкриту ворожнечу, що поклала початок «кістяним війнам». Хоча після 1873 року Марш рідко виїжджав у польові експедиції, колекціонери, яким він платив, продовжували надсилати йому безліч скам'янілостей. Згодом він здобув фрагменти 50 зразків Hesperornis, що дозволило йому набагато переконливіше продемонструвати еволюційний зв'язок між плазунами й птахами, ніж це було можливо раніше^[15]:132.

Див. також

• Список викопних птахів
• Odontornithes — застарілий і не використовуваний таксономічний термін, запропонований Отніелом Чарльзом Маршем для птахів, що мають зуби.

Коментарі

1. понад 1,5 м
2. оріг. «the fortunate discovery of these interesting fossils does much to break down the old distinction between Birds and Reptiles»