Гладковський Олег Володимирович

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Свинарчук.

Олег Володимирович Гладковський (до 2014 мав прізвище Свинарчук^[1]; нар. 5 лютого 1970(19700205), Чуднів, Житомирська область, УРСР) — український підприємець, політик, голова Міжвідомчої комісії з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю, Перший заступник Секретаря РНБО (до 4 березня 2019 року). Державний службовець 3-го рангу (2015). Багаторічний близький соратник і бізнес-партнер п'ятого Президента України Петра Порошенка^[2].

Гладковський Олег Володимирович
Народився	5 лютого 1970(1970-02-05) (55 років)  Чуднів, Житомирська область, Українська РСР, СРСР
Країна	Україна
Діяльність	підприємець
Alma mater	Національний транспортний університет
Знання мов	українська
Діти	Igor Hladkovskiyd
Нагороди

Життєпис

Освіта

В 1993 році закінчив Київський автодорожній інститут за спеціальністю «інженер з організації перевезень і управління на автомобільному транспорті»^[3].

Трудова діяльність

• З 1990 року — у комерційних структурах.
• 1994—1997 — був директором Акціонерного товариства «Автотранссервіс».
• 1997—2012 — заступник гендиректора ЗАТ «Укрпромінвест».
• З 2005 року — голова наглядової ради корпорації «Богдан».
• 2012—лютий 2015 — президент корпорації «Богдан».
• З 13 серпня 2014 року — Голова Міжвідомчої комісії з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю^[4].
• З 17 лютого 2015 року — перший заступник Секретаря Ради національної безпеки і оборони України^[5].

Протягом певного часу був почесним консулом Сейшельських островів в Україні. Станом на 2018 та 2019 роки, почесним консулом був його син Ігор Гладковський^[6][7].

Діяльність в РНБО України

До 1 березня 2018 року Гладковський очолював Міжвідомчу комісію з питань оборонно-промислового комплексу України при РНБО^[8]. За час його роботи у Комісії ОПК в оборонній індустрії було проведено повний ремонт озброєння та військової техніки. Україна почала розробляти і новітні зразки озброєння та техніки, які пройшли випробування та почали використовуватися в ЗСУ та інших силових відомствах країни.

Комісія опікувалася стратегічними напрямками розвитку та реформою ОПК України в цілому. Були затверджені Державна цільова оборонна програма розвитку ОВТ на період до 2020 року, Державна цільова програма реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу на період до 2021 року, Державна цільова програма створення та освоєння виробництва боєприпасів та продуктів спеціальної хімії на період до 2021 року^[9] тощо.

Як Перший заступник Секретаря РНБО Гладковський розвивав Програму ракетного щита України. Це комплекс відновлювальних дій щодо ракетного потенціалу України, впроваджений від початку російської агресії^[10].

Гладковський як представник РНБО працював над розширенням військово-технічного співробітництва України з НАТО та процесом інтеграції країни до НАТО. 2015 року Україна і НАТО підписали «дорожню карту» оборонно-технічного співробітництва^[11].

На чолі Комісії з військово-технічного співробітництва Гладковський ініціював лібералізацію ринку зброї, а саме: надання можливості виробникам зброї або техніки подвійного призначення імпортувати комплектуючі для виробництва та експортувати власну продукцію без допомоги спецекспортерів^[12].

26 лютого 2019 року, Президент Порошенко призупинив повноваження Гладковського^[13], а 4 березня 2019 року звільнив його з посади першого заступника секретаря РНБО^[14].

Кримінальні провадження

Закупівлі для оборонної сфери

17 жовтня 2019 року на летовищі Жуляни Гладковському було заборонено покидати Україну, коли він намагався вилетіти до Брюсселя. Після виїзду з аеропорту, Гладковського було затримано на Бориспільській трасі співробітниками НАБУ^[15]. Його було заарештовано терміном на два місяці за підозрою в зловживанні службовим становищем, також Гладковського відкрито справу за підозрою в ухилянні від сплати податків розміром 4,5 млн грн^[16].

Гладковському інкримінували зловживання службовим становищем. За даними Сергія Лещенка, Гладковського було затримано у рамках розслідування щодо закупівлі для оборонної сфери автомобілів МАЗ. Ці автомобілі було перебрендовано, після чого вони проходили «викруткову збірку» в автомобілі Богдан. Ці дії проводились на підприємствах, пов'язаних з Гладковським, техніка закуповувалась без тендерів^[17].

19 жовтня 2019 року ВАКС почав розгляд можливості внесення застави Гладковським. Прокурор пропонував суму в 100 млн грн^[18]. Того ж дня, ВАКС заарештував Гладковського з альтернативою внесення 10,6 млн грн застави. 21 жовтня 2019 року за нього було внесено заставу.

20 грудня 2019 року ВАКС дозволив зняти з Гладковського електронний браслет без повернення паспорту. Терміни досудового розслідування було продовжено до травня 2020 року^[19].

14 травня 2020 року Гладковському було збільшено суму можливих завданих ним збитків майже на 7 млн до 17,44 млн грн^[20]. 20 травня 2020 року Колегія суддів ВАКС відмовила у задоволенні апеляції^[21]. 3 червня щодо Гладковського було завершено слідство про можливі зловживання при закупівлі військових вантажівок^[22]. У липні 2021 року справу передали до суду^[23].

У березні 2022 року суд звернув заставу, яка була внесена за Гладковського, на користь ЗСУ, і змінив запобіжний захід на особисте зобов'язання. Після цього, обвинувачений перестав з'являтись на судових засіданнях, а за інформацією НАБУ і САП, взагалі виїхав за кордон^[24].

16 квітня 2024 року Колегія суддів ВАКС задовольнила клопотання прокурора САП і НАБУ щодо оголошення Гладковського у розшук у справі про автівки для армії^[25][26][27].

13 травня 2024 року ВАКС заочно заарештував Гладковського^[28][29]. 30 травня 2024 року Апеляційна палата ВАКС відмовила у апеляції на тримання під вартою^[30]. 14 травня 2025 року Гладковського було затримано в Іспанії^[31].

Зловживання службовим становищем, несплата податків

Друга справа проти Гладковського — несплата податків при розмитненні картини. Син Гладковського пояснив, що мова йде про портрет Путіна, виконаний з гільз, даний витвір не було внесено до декларації бізнесмена^[2].

18 жовтня 2019 року Гладковському було вручено підозру у зловживанні службовим становищем та недекларуванні статків (ч.2 ст. 364 та ст.366-1 ККУ). НАБУ встановило, що Олег Гладковський також не задекларував доходи дружини від здачі в оренду елітної нерухомості в центрі м. Києва ($54 тис 2016 року, $63 тис 2017 року та $47,5 тис 2018 року)^[32].

Оцінка діяльності

За матеріалами журналістських розслідувань, Гладковський разом з Сергієм Пашинським — співучасник по створенню корупційних схем та розкраданню оборонного бюджету у часи фактичної війни з Росією^[33].

За матеріалами розслідування Bihus.info про розкрадання в оборонній сфері, Гладковський і його 22-річний син Ігор причетні до «багаторічної схеми вимивання сотень мільйонів гривень» із українського оборонного комплексу^[34] На думку його сина Ігоря, розслідування Bihus.Info має політичний характер і у ньому зацікавлені низка олігархів, зокрема Ігор Коломойський^[35].

В березні 2019 року дане журналістське розслідування суттєво вплинуло на імідж тодішнього чинного Президента України та кандидата на наступний президентський термін Порошенка, що багато років тісно співпрацював з Гладковським. Ситуація активно висвітлювалась в ЗМІ^[36][37][38], а представники Національного корпусу та Національних дружин переслідували Порошенка під час його подорожей країною з вимогами «посадити Свинарчуків за ґрати». Також цей кейс використовував в політичній агітації противник Порошенка Володимир Зеленський^[2].

З липня 2019 року Гладковський повторно очолив корпорацію «Богдан». 19 липня того ж року він не з'явився за викликом на допит до НАБУ в справі щодо розтрати при закупівлях МАЗів.

Сімейний стан

Одружений, має трьох дітей.

Нагороди

• Заслужений машинобудівник України (січень 2006)^[39];
• Відзнака Президента України — ювілейна медаль «25 років незалежності України» (2016)^[40].