Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Глибоке (Білгород-Дністровський район)

село Татарбунарської міської громади у Білгород-Дністровському районі Одеської області З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Глибоке (Білгород-Дністровський район)
Remove ads

Глибоке село Татарбунарської міської громади у Білгород-Дністровському районі Одеської області України. До 1947 року село носило назву Єскіполос (рум. Eschipolos). Населення становить 1232 осіб.

Коротка інформація село Глибоке, Основні дані ...
Remove ads

Розташування села

Село розташоване в 12 км від центру громади — м. Татарбунари, та за 95 км від районного центру — м. Білгород-Дністровський. Центром села проходить низина, що називається Самсонд, від старої назви турецького поселення на місці села. Низиною раніше протікала річка.

Історія

Узагальнити
Перспектива
Thumb
Траянів вал поблизу села Глибоке

Територія села в античні часи входила до складу Римської імперії. На відстані 1-2 км на північ від села проходить проходить частина Нижнього Траянового валу[1]. У 18-му столітті у низині знаходився татарський аул Бюк Джонсут, назва якого походить від татарського власного імені.

Історичні дані вказують на те, що на початку 1770-х років тут існував ногайський аул Біюк-Аза[2].

На початку 19-го століття, в 1800 році, на цьому місці знаходилося турецьке селище Самсонд, від назви якого пішла назва низини в центрі села. В результаті російсько-турецької війни селище було спалено, а на його місці у 1806—1812 роках виник хутір Нестора Будецького.

Датою заснування села вважається 1822 рік (за іншими даними — 1830), коли сюди прибуло болгарські переселенці з села Єскіполос[bg]. Нове село вони назвали в пам'ять про свою стару батьківщину: тур. Eski — старе, грец. πόλης — місто. Село не мало власної церкви і в 1839 році було приписано до приходу навколишнього села Нерушай. 16 вересня 1850 року в селі відкривається власний прихід, а у 1862 році — освячена Свято-Архангело-Михайлівська церква.

За трактатом 18 березня 1856 року Буджак було передано Молдавському князівству. Болгари переважно покинули село і переселилися до Таврії, а на їхнє місце заселилися молдавани та українці, останні Буджацькі козаки із родинами.

Комуністична влада дісталася села у 1940 році, а 1945 році село дістало нову назву Глибоке. Свято-Архангело-Михайлівську церкву у 1947 році було закрито. Певний час вона використовувалася під склад, згодом — знищена. У радянських джерелах 1945 рік вважався датою заснування села.

Церкву було відновлено лише у 1992 році, із набуттям Україною незалежності. У 2008 році храм було розписано у «Васнецовському» стилі.

У 1999 році тут створено КСП «Глибоке», а сьогодні – ТОВ «Глибоке», яке використовує 2,6 тис. га землі[3].

Remove ads

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1211 осіб, з яких 556 чоловіків та 655 жінок.[4]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1226 осіб.[5]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]

Більше інформації Мова, Чисельність ...

Козацький цвинтар

Узагальнити
Перспектива
Thumb
Старовинний козацький цвинтар на березі лиману Сасик

Старовинне кладовище розташоване у південно-східному краї села, на правому березі лиману Сасик. Найстаріша частина цвинтаря, де розміщені старовинні козацькі кам'яні хрести, знаходиться на самому урвищі. Могили із похованнями обвалюються просто до лиману. Найстаріше поховання — 1855 року — знаходиться в 2 м від урвища. Напис на кам'яному лапчастому козацькому хрести каже: «Господи упокой раба Божого Костянтина». Із зворотнього (східного) боку зображений латинський хрест на Голгофі із черепом Адама.

Друге старе поховання датується 1879 роком. Це також козацький кам'яний хрест, розташований у 10 м від урвища. Напис свідчить: «Здесь упокоется младенец дочь Доминика Тодора Вербана». Дата смерті із західного боку хреста. Крім того на кладовищі багато трилистих козацьких хрестів, датованих він 1881 року до початку 20-го століття.

Провідний науковий співробітник Інституту археології НАН України Ігор Сапожников вважає, що "ні про яке козацьке кладовище в Глибокому не йдеться, хрестів, які падають в лиман, нема, хоча берег, який раніше був укріплений, потроху сповзає.

Хрести козацької традиції тут практично відсутні (зберігся хрест 1879 р. Домініки Варбан, а ще один 1855 р. відсутній). Більшість з них – до двохсот – відносяться до так званого буджацького типу, датуються 1880-ми – 1910-ми рр. і належать місцевому молдавському населенню. Так саме має датуватися один хрест, на якому пізніше був вирізблений напис «1704»[7].

Remove ads

Примітки

Джерела

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads