Глухий заясенний фрикативний

Глухий заясенний фрикатив — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨ʃ⟩. Твердий шиплячий приголосний, фрикатив. В українській мові цей звук передається на письмі літерою ш. Середній за твердістю у ряду шиплячих фрикативів /ɕ/—/ʃ/—/ʂ/^[1].

Глухий заясенний фрикативний
ʃ
Номер МФА	134
Кодування
HTML (десяткове)	ʃ
Юнікод (hex)	U+0283
X-SAMPA	S
Кіршенбаум	S
Брайль[en]
Зображення

Деякі науковці використовують символ /ʃ/ для позначення глухого ретрофлексного фрикатива /ʂ/ або глухого ясенно-твердопіднебінного фрикатива /ɕ/^[1]. У першому випадку, власне глухий заясенний африкат записують як /ʃʲ/.

Назва

• Глухий заясенний фрикатив
• Глухий заясенний фрикативний
• Глухий палато-альвеолярний фрикатив (англ. Voiceless palato-alveolar fricative)
• Глухий палато-альвеолярний фрикатив-сибілянт (англ. Voiceless palato-alveolar sibilant fricative)
• Глухий піднебінно-ясенний фрикатив
• Глухий піднебінно-ясенний фрикатив-сибілянт
• Глухий піднебінно-ясенний фрикативний
• Глухий пост-альвеолярний фрикатив (англ. voiceless postalveolar fricative)
• Глухий пост-альвеолярний фрикативний
• Глухий пост-альвеолярний фрикатив-сибілянт (англ. voiceless postalveolar sibilant fricative)

Властивості

Властивості глухого заясенного фрикативного:

• Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.
• Спосіб творення — фрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
• Спосіб творення — сибілянтний фрикативний, тобто повітря скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.
• Місце творення — піднебінно-ясенне, тобто він артикулюється передньою спинкою язика позаду ясенного бугорка, а кінчик язика при цьому трохи загнутий й розташований біля твердого піднебіння.
• Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
• Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
• Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади

Мова		Слово	МФА	Значення	Примітки
адигейська		шыд	[ʃəd]	віслюк
азербайджанська		şeir	[ʃeiɾ]	вірш
албанська		shtëpi	[ʃtəˈpi]	дім
англійська		sheep	[ʃiːp]	вівця	Див. англійська фонетика
арабська[2]		شمس	[ʃams]	сонце	Див. арабська фонетика
баскська		kaixo	[kajʃ̺o]	привіт
болгарська		юнашки	[joˈnaʃki]	героїчно
валлійська		'siarad	[ˈʃɑːrad]	говорити	Див. валлійська фонетика
вірменська (східна)[3]		շուն	[ʃun]	собака
гебрейська		וויסנשאַפֿטלעכע	[vɪsn̩ʃaftləxə]	науковий	Див. гебрейська фонетика
гінді		शक	[ʃək]	сумнів	Див. фонетика гіндустані
ірландська		sí	[ʃiː]	вона	Див. ірландська фонетика
латвійська		šalle	[ˈʃalːe]	кашне
литовська		šarvas	[ˈʃɐrˑvɐs]	обладунок
македонська		што	[ʃtɔ]	що	Див. македонська фонетика
малайська		syarikat	[ʃarikat]	товариство
маратхі		शब्द	[ˈʃəbˈd̪ə]	слово	Див. фонетика маратхі
нідерландська[4]		sjabloon	[ʃäˈbloːn]	шаблон	Див. нідерландська фонетика
німецька[5]		schön	[ʃʷø̈ːn]	гарний	Див. німецька фонетика
перська		شاه	[ʃɒːh]	шах	Див. перська фонетика
португальська[6]		caixa	[ˈkajʃɐ]	коробка	Див. португальська фонетика
румунська		șefi	[ʃefʲ]	шефи	Див. румунська фонетика
сербська		шума	[ʃûmä]	ліс	Див. сербська фонетика
словенська		šola	[ˈʃóːla]	школа
турецька		güneş	[ɟyˈne̞ʃ]	сонце	Див. турецька фонетика
угорська		segítség	[ˈʃɛɡiːt͡ʃːeːɡ]	допомога	Див. угорська фонетика
уйгурська		شەھەر	[ʃæhær]	місто
українська		шахи	['ʃɑxɪ]	—	Див. українська фонетика
фінська		šekki	[ʃekːi]	перевірка	Див. фінська фонетика
французька[7]		cher	[ʃɛʁ]	дорогий	Див. французька фонетика
шотландська гельська		seinn	[ʃeiɲ]	співати	Див. шотландська гельська фонетика

Глухий заясенний фрикатив-несибілянт

Глухий заясенний фрикатив-несибілянт
ɹ̠̊˔
Номер МФА	151 414 402B 429
Кодування
X-SAMPA	r\_-_0_r
Звучання
noicon джерело · допомога