Глюкогенна амінокислота

Глюкогенна амінокислота (або глюкопластична амінокислота^[1]) — це амінокислота, яка через глюконеогенез може бути перетворена на глюкозу.^[2]^[3] Це відрізняє її від кетогенних амінокислот, які перетворюються на кетонові тіла.

Утворення глюкози з глюкогенних амінокислот передбачає їх перетворення на альфа-кетокислоти, а потім на глюкозу, причому обидва процеси відбуваються в печінці. Цей механізм переважає під час катаболізму, посилюючись зі збільшенням тяжкості голодування.

Як приклад, аланін — це глюкогенна амінокислота, яку печінка може використовувати в процесі глюконеогенезу для вироблення глюкози.

Коли рівень глюкози в крові падає, що відбувається під час голодування або періодів інтенсивних фізичних навантажень, м'язові клітини втрачают білок. Процес розщеплення білка вивільняє аланін, який кров'ю переноситься в печінку. Шляхом трансамінування аланін перетворюється на піруват. Після цього піруват трансформується в оксалоацетат, що є вирішальним кроком у глюконеогенезі.^[4] З оксалоацетату можна синтезувати глюкозу, забезпечуючи підтримку її рівня в крові, необхідного організму для вироблення енергії.

У людини глюкогенні амінокислоти — це:

Амінокислоти, які є одночасно глюкогенними та кетогенними, відомі як амфіболічні (мнемонічне «ФITTT»):

Тільки лейцин та лізин не є глюкогенними (вони є лише кетогенними).

Глюкогенні та кетогенні амінокислоти класифікуються за метаболічними шляхами, в які вони вступають після розщеплення. Глюкогенні амінокислоти можуть бути перетворені на проміжні продукти, що живлять глюконеогенез, в результаті якого утворюється глюкоза. Розщеплення кетогенних амінокислот призводить до утворення попередників ацетил-КоА та ацетоацетату. Ці речовини проходять процес, який називається кетогенезом, в результаті якого утворюються кетонові тіла, такі як ацетоацетат, бета-гідроксибутират та ацетон.^[5]

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

Глюкогенна амінокислота

Див. також

Примітки

Wikiwand - on