Голяновський Руслан Вікторович

Русла́н Ві́кторович Голяно́вський (24 серпня 1982(19820824) — 24 серпня 2014) — солдат 51-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Голяновський Руслан Вікторович
Солдат
Загальна інформація
Народження	24 серпня 1982(1982-08-24)  Горичів, Володимир-Волинський район, Волинська область, Українська РСР, СРСР
Смерть	24 серпня 2014(2014-08-24) (32 роки)  Попова Балка, Амвросіївський район, Донецька область, Україна
Військова служба
Роки служби	2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	51 ОМБр
Війни / битви	Війна на сході України Іловайський котел
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Біографія

Народився Руслан Голяновський 24 серпня 1982 року в селі Горичів Володимир-Волинського району. Старший серед трьох дітей Голяновських Віктора Феліксовича та Тетяни Харитонівни. Закінчив Зимнівську середню школу, працював у приватного підприємця. Добре розбирався у техніці та столярній справі, був добрим господарем удома, часто допомагав сусідам по господарству. 2009 року одружився.

Був мобілізований до лав Збройних Сил ще на початку квітня 2014 року.^[1] Служив водієм у 51-й механізованій бригаді. Разом із іншими бійцями бригади брав участь у відсічі збройній агресії Росії.

24 серпня 2014 року 3-й батальйон бригади потрапив у оточення біля Іловайська. Тоді під ракетним і танковим вогнем проросійських бойовиків та російських військовиків загинули та потрапили в полон десятки воїнів 51-ї бригади.^[2] Рідні востаннє розмовляли з Русланом близько 20 години 24 серпня. Руслан Голяновський загинув 24 серпня 2014 року біля Кутейникового (за інформацією бойових побратимів, Руслан Голяновський загинув близько 24 години 24 серпня 2014 року).

Удома в Руслана Голяновського залишились батьки, дружина Олена, двоє дітей — дочка Ангеліна 2010 р.н. та син Дмитро 2013 р.н.^[1][3][4]

Похований Руслан Голяновський на кладовищі в рідному селі Горичів.^[5] Віддати шану загиблому прийшли рідні та друзі.

Нагороди та вшанування

• 4 червня 2015 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
• В Зимненському НВК відкрито меморіальну дошку випускнику Руслану Голяновському.
• Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 9, місце 6
• Вшановується 25 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії^[6]