Гонтар Станіслав Якович

Станіслав Якович Го́нтар (нар. 22 червня 1925, Сталіно — пом. 23 червня 1970, Харків) — український радянський художник; член Харківської організації Спілки художників України з 1960 року.

Гонтар Станіслав Якович
Народження	22 червня 1925(1925-06-22)  Сталін, Українська СРР, СРСР
Смерть	23 червня 1970(1970-06-23) (45 років)
	Харків, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР
Навчання	Харківський художній інститут
Вчитель	Мироненко Василь Федорович, Дайц Йосип Абрамович і Селезньов Володимир Павлович
Діяльність	художник
Член	Національна спілка художників України
Учасник	німецько-радянська війна
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гонтар.

Біографія

Народився 22 червня 1925 року в місті Сталіному (тепер Донецьк, Україна). Брав участь у німецько-радянській війні. Нагороджений медалями «За бойові заслуги» (29 квітня 1945), «За перемогу над Німеччиною» (9 травня 1945)^[1].

1954 року закінчив Харківський художній інститут (викладачі Василь Мироненко, Володимир Селезньов, Йосип Дайц).

Помер у Харкові 23 червня 1970 року.

Творчість

Працював у галузях плаката, книжкової графіки і живопису:

оформив та проілюстрував книги

• «Звенигора» Івана Шутова (1955);
• «Глубинное течение» Леденко (1956);
• «Имена на мраморе» Каштаньєра (1957);
• «Жаворонки в снегу» Миколи Омельченка (1959).

графіка

• «Художник Г. Нісський» (1955);
• «Зима у Підмосков'ї» (1955);

живопис

• «Вечір на Донбасі» (1957);

плакати

• «За покликом партії — на Схід» (1957);
• «Держава — це ми, трудящі» (1961);
• «Слава підкорювачам цілини» (1962);
• «І мене в сім'ї великій, в сім'ї вольній, новій, не забудьте пом'янути незлим, тихим словом!» (1964);
• «Служу Радянському Союзу» (1967);
• «До далеких світів» (1967, у співавторстві);
• «Ленін — прапор мільйонів» (1969).

Брав участь у всеукраїнських і всесоюзних мистецьких виставках з 1954 року.

Деякі твори зберігаються у Харківському художньому музеї.