Гончаренко Іван Іванович (майстер кераміки)

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Гончаренко; Гончаренко Іван.

Іван Іванович Гончаре́нко (22 серпня 1911, Славгород — 22 січня 1993, Одеса) — український майстер художньої кераміки; член Спілки радянських художників України з 1959 року. Чоловік художниці Діни Клювгант.

Не плутати з Гончаренко Іван Іванович.

Гончаренко Іван Іванович
Народився	22 серпня 1911(1911-08-22)  Славгород, Охтирський повіт, Харківська губернія, Російська імперія
Помер	22 січня 1993(1993-01-22) (81 рік)  Одеса, Україна
Країна	СРСР  Україна
Alma mater	Одеське художнє училище
Вчителі	Шовкуненко Олексій Олексійович, Жук Михайло Іванович, Постель Олександр Борисович, Теннер Григорій Самійлович і Бершадський Юлій Рафаїлович
Відомі учні	Ісупова Неллі Миколаївна
Заклад	Первомайський фарфоровий заводd, Конаковський фаянсовий заводd, Будянський фаянсовий завод і Одеське художнє училище
Членство	Спілка радянських художників України
Партія	ВКП(б)
У шлюбі з	Клювгант Діна Еммануїлівна

Біографія

Народився 22 серпня 1911 року в селі Славгороді (нині Сумський район Сумської області, Україна). 1936 року закінчив Одеський художній інститут, де навчався у Олексія Шовкуненка, Михайла Жука, Олександра Постеля, Григорія Теннера, Юлія Бершадського. Член ВКП(б) з 1939 року.

Протягом 1938—1950 років працював художником Первомайського фарфорового заводу у селищі Пісочному Ярославської області; у 1951—1955 роках — Конаковського і у 1956—1958 роках — Будянського фаянсових заводів. З 1958 року викладав в Одеському художньому училищі. Мешкав в Одесі в будинку на вулиці Чичеріна № 119, квартира № 13. Помер в Одесі 22 січня 1993 року.

Творчість

Працював у галузі декоративного мистецтва (художня кераміка). Серед робіт:

• керамічні, фарфорові та фаянсові столові і чайні сервізи («Стебла і листя», 1952);
• декоративні вази: «800-річчя Москви» (1947), «Букет синіх квітів» (1952), «Тарас Шевченко» (фарфор, 1961); «Соняшники» (майоліка, 1964), «Українська» (1968);
• сувеніри, намисто;
• пласт «Тарас Шевченко» (шамот, 1964);
• набір для пиття «Український орнамент» (1970);
• декоративні блюда: «Марічка» (1967), «Павич» (1970), «Птах», «Рибка», «Квітка», «Зайчик» (1974).

Переважна частина робіт виконана спільно з дружиною.

Брав участь у всеукраїнських мистецьких виставках з 1937 року, всесоюзних та закордонних — з 1938 року.

Література

• Гончаренко Іван Іванович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 109.;
• Гончаренко Іван Іванович // Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 61.;
• Гончаренко, Иван Иванович // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь в 6 томах / ответственный редактор Т. Н. Горина, главный составитель и библиограф О. Э. Вольценбург и другие — Москва: Издательство «Искусство», 1976. — Том 3 (Георгадзе—Елгин). С. 102. (рос.);
• С. Г. Крижевська. Гончаренко Іван Іванович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 6 : Го — Гю. — 712 с. — ISBN 966-02-3966-1.