Гуров Сергій Вячеславович

Сергі́й Вячесла́вович Гу́ров (нар. 30 червня 1958(19580630), с. Хлібне, Харківська область, Українська РСР — 5 квітня 2015, м. Щастя, Луганська область, Україна) — український військовослужбовець, солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Гуров Сергій Вячеславович
Солдат
Загальна інформація
Народження	30 червня 1958(1958-06-30)  Українська РСР, Хлібне
Смерть	5 квітня 2015(2015-04-05) (56 років)  Україна, Щастя
Військова служба
Роки служби	2014-2015
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	92 ОМБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Щастя
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гуров.

Зовнішні відеофайли
	У Панютиному відзначили річницю загибелі атовця Сергія Гурова на YouTube // ТРК Лозова, 5 квітня 2017

Життєвий шлях

Народився 1958 року в селі Хлібне на Харківщині. Багато років працював електромонтером на Панютинському вагоноремонтному заводі, мешкав в смт Панютине.

Під час події Революції Гідності їздив із товаришами на Майдан у Київ.

Російсько-українська війна

Після початку російської збройної агресії в Криму та на Донбасі — організували самооборону в Лозовій. Добровольцем прийшов до військкомату, але не пройшов медкомісію. Тоді швидко підлікувався й домігся свого — був зарахований до війська, у ремонтну роту, як спеціаліст із ремонту гаубиць, але 56-річний доброволець хотів бути корисним саме на передовій.

Із серпня 2014-го — стрілець-помічник гранатометника 5-ї механізованої роти 2-го механізованого батальйону 92-ї окремої механізованої бригади, в/ч А0501, с. Клугино-Башкирівка, Харківська область.

Восени 2014 у складі 2-го батальйону бригади відправлений ​​в зону проведення антитерористичної операції, де ніс службу на крайньому блокпосту «Фасад», — на мосту через Сіверський Донець на в'їзді до міста Щастя зі сторони Луганська^[1].

5 квітня 2015 близько 9:30 бойовики окупаційних корпусів з боку піщаного кар'єру (с. Весела Гора) обстріляли з протитанкового керованого комплексу (ПТРК) взводний опорний пункт «Фасад», в околиці міста Щастя. В результаті влучення ракети в мінний шлагбаум (міни прив'язані одна до одної, щоб перегородити дорогу) стався вибух з детонацією протитанкових мін ТМ-62. Четверо військовослужбовців, які перебували в автомобілі ВАЗ-2109 поряд із місцем вибуху, загинули. На місці події знайдено елементи ракети від ПТРК 9М133 «Корнет»^[2][3]. Майор Олег Ковбаса, старший сержант Владислав Блінов і солдат Сергій Гуров загинули на місці, старший солдат Олексій Федорченко помер від поранень дорогою до лікарні^[4].

7 квітня із загиблими бійцями 92-ї бригади прощались на базі військової частини у Башкирівці^[5]. Похований на кладовищі рідного села Хлібне.

Без Сергія лишилися мати, дружина Ірина, двоє дітей та п'ять онуків.

Нагороди

За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (23.05.2015, посмертно)^[6].

Вшанування пам'яті

У Щасті, на опорному пункті «Фасад», бійці 92-ї бригади встановили меморіальну плиту на знак пошани до полеглих побратимів^[7].

4 квітня 2017 в Панютиному на адміністративній будівлі біля прохідної Панютинського вагоноремонтного заводу встановлено меморіальну дошку на честь Сергія Гурова^[8][9].