Гутиря В'ячеслав Володимирович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гутиря.

В'ячесла́в Володи́мирович Гути́ря (нар. 18 травня 1960(19600518), м. Артемівськ (нині Бахмут), Сталінська область (нині Донецька), УРСР) — український художник і скульптор. Заслужений художник України.

Гутиря В'ячеслав Володимирович
Народився	18 травня 1960(1960-05-18) (65 років) м. Артемівськ (нині Бахмут) Сталінської (нині Донецької) області
Громадянство	СРСР→ Україна
Жанр	монументальне мистецтво, станковий живопис
Роки творчості	від 1980-х
Працював у містах	Донецьк, Краматорськ
Нагороди	Заслужений художник України
Звання	Заслужений художник України
Сайт	Vyacheslav Gutyrya

Член Національної спілки художників України (1990).

Життєпис

Народився в Артемівську (нині м. Бахмут) на Донеччині. Має середню освіту. Творчо працює в галузі монументального мистецтва, станкового живопису, малої пластики.

Учасник обласних, республіканських (від 1983), міжнародних (від 1991) мистецьких виставок. Персональні — у Краматорську (1990, 1997, 2016), Києві (1993, 1996, 2005), Парижі, Будапешті (обидві — 1993), Донецьку (1998), Барселоні (2003). У роботах відтворює власне бачення історії та ставлення до вічних тем людства — добра, зла, кохання.

Живе і працює в Краматорську, член Краматорської творчої асоціації «Коло» (1995). Має молодшого брата — скульптора й художника Олександра Гутирю.

Твори

Скульптура «Скорботний Янгол»

Скульптура: «Базар» (1983), «Диканька» (1987), «Амазонки» (2003, 2004, бронза), «Мідас», «Степ» (2004, бронза), «Приборкування коня» (2015, сталь), композиція «Відлуння Скіфії» (2015 — у співавторстві з грузинськими монументалістами), скульптурна композиція, присвячена творчості художниці Марії Примаченко (2015, Краматорськ)^[1] та ін.

Живопис: «Суперечка» (1998), «Хід конем», «В'їзд до Трої», «Біля вогнища» (усі 1999), «Природа», «Дідусеві казки», «Суд Париса» (2004), «Творець пекторалі» (2015), «Шлях» (2016) та ін.

Роботи митця є в музеях, скульптурні твори встановлені в багатьох містах України (Київ, Донецьк, Херсон, Полтава,^[2] Краматорськ та ін.), а також у Канаді (Ванкувер) і зберігаються в приватних колекціях, зокрема в Німеччині, Франції, Італії, Угорщині.

Нагороди, відзнаки

• Почесне звання «Заслужений художник України» (2013) — за вагомий особистий внесок у розвиток українського образотворчого мистецтва, значні творчі здобутки, високу професійну майстерність та з нагоди 75-ї річниці Національної спілки художників України^[3].
• Перші премії на симпозіумі скульпторів у м. Чернігові (1989) і на конкурсі «Марина» (2000, Одеса)^[4].
• Лауреат конкурсу сучасної пластики на VI Всеукраїнській трієнале «Скульптура-2014»^[5].
• Почесна грамота Верховної Ради України — за особливі заслуги перед Українським народом (2016)
• Відзнака Президії Національної академії мистецтв України - за виставковий проект "Мандри" (2024)

Галерея

• 
  «Скіф». Донецьк, 2009
• 
  «Хід конем». Донецьк, 2013
• 
  «Сім'я читачів». Краматорськ, 2015
• Пам'ятник Марії Примаченко. Краматорськ, 2015
  Пам'ятник Марії Примаченко. Краматорськ, 2015
• «Народжені в Україні» — пам'ятник Казимиру Малевичу, Давиду Бурлюку, Олександрові Архипенку та Михайлові Бойчуку. Краматорськ, 2020
  «Народжені в Україні» — пам'ятник Казимиру Малевичу, Давиду Бурлюку, Олександрові Архипенку та Михайлові Бойчуку. Краматорськ, 2020
• пам'ятник Василю Стусу. Краматорськ, вулиця Стуса, 2021
  пам'ятник Василю Стусу. Краматорськ, вулиця Стуса, 2021
• Пам'ятник Василю Стусу. Краматорськ, школа № 8, 2021
  Пам'ятник Василю Стусу. Краматорськ, школа № 8, 2021