Гільєрмо Очоа

Це іберійські ім'я та прізвище. Перше (батькове) прізвище цієї особи Очоа, а друге (материне) прізвище Маганья.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Очоа.

Франісіско Гільєрмо «Мемо» Очоа Маганья (ісп. Francisco Guillermo "Memo" Ochoa Magaña, нар. 13 липня 1985, Гвадалахара) — мексиканський футболіст, воротар португальського клубу АВС і збірної Мексики.

Гільєрмо Очоа
Гільєрмо Очоа
Особисті дані
Повне ім'я	Франсіско Гільєрмо Очоа Маганья
Народження	13 липня 1985(1985-07-13) (40 років)
	Гвадалахара, Мексика
Зріст	183 см
Вага	78 кг
Громадянство	Мексика[1]
Позиція	воротар
Інформація про клуб
Поточний клуб	«Америка»
Номер	13
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 2004–2011 «Америка» 211 (-267) 2011–2014 «Аяччо» 112 (-180) 2014–2017 «Малага» 11 (-10) 2016–2017 →  «Гранада» 38 (-82) 2017–2019 «Стандард» (Льєж) 78 (-99) 2019–2023 «Америка» 118 (-134) 2023– «Салернітана» 1 (-2)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г) 2004–2008 Мексика U-23 6 (?) 2005– Мексика 134 (-134)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті. Інформацію оновлено 7 серпня 2019.
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну оновлено 7 серпня 2019.

Клубна кар'єра

У дорослому футболі дебютував 2004 року виступами за команду клубу «Америка», в якій провів сім сезонів, взявши участь у 211 матчах чемпіонату. Більшість часу, проведеного у складі «Америки», був основним голкіпером команди. Відзначався досить високою надійністю, пропускаючи в іграх чемпіонату в середньому менше одного голу за матч.

До складу клубу «Аяччо» приєднався влітку 2011 року і протягом трьох сезонів був основним воротарем корсиканців, прте за підсумками сезону 2013/14 клуб зайняв останнє 20 місце і вилетів з Ліги 1. Свій останній матч за клуб Гільєрмо Очоа провів 17 травня 2014 року проти «Сент-Етьєна» (1:3). Після офіційного уходу Очоа з «Аяччо» французький клуб на своїй інтернет-сторінці подякував мексиканцю за три роки чудових виступів.

Гільєрмо Очоа під час виступів за «Аяччо». 2013 рік.

1 серпня 2014 року Очоа на правах вільного агента підписав контракт з іспанською «Малагою», проте програв конкуренцію в основі Карлосу Камені, через що протягом першого сезону виходив на поле лише в рамках кубка Іспанії, відігравши 5 матчів. У другому сезоні мексиканець також залишався дублером Камені і лише 5 березня 2016 року дебютував у Ла-Лізі, в грі проти «Депортіво Ла-Корунья», замінивши травмованого камерунця на 36-й хвилині матчу^[2]. До кінця сезону зіграв у 11 матчах чемпіонату, втім після відновлення Камені знову перестав бути основним воротарем.

22 липня 2016 року Очоа на правах оренди перейшов у «Гранаду»^[3]. 20 серпня в матчі проти «Вільярреала» він дебютував за нову команду^[4]. У новій команді Очоа став стабільним основним воротарем, відігравши без замін в усіх матчах. Втім результати команди були дуже слабкими, команда здобула лише чотири перемоги у сезоні, а Очоа встановив рекорд за найбільшою кількістю пропущених голів в одному сезоні в Ла-Ліги — 82 м'ячі, перевершивши антирекорд воротаря «Саламанки» Хосе Ігнасіо Айспуруа^[en], що у сезоні 1995/96 роках пропустив 78 м'ячів^[5]. Незважаючи на це у кінці сезону Очоа був обраний гравцем сезону «Гранади» за версією уболівальників клубу^[6][7].

Контракт із «Малагою» закінчився в кінці червня і гравець став вільним агентом^[8][9]. 9 липня 2017 року було оголошено про підписання дворічного контракту Очоа з бельгійським «Стандардом»^[10][11], вигравши в першому ж сезоні з командою Кубок Бельгії. Відіграв за команду з Льєжа 86 матчів в усіх турнірах.

2019 року повернувся на батьківщину, ставши гравцем «Америки».

Виступи за збірні

Протягом 2004—2008 років залучався до складу олімпійською збірної Мексики. У 2004 році у її складі взяв участь у Олімпійських іграх у Афінах. На турнірі він був запасним і на поле так і не вийшов.

14 грудня 2005 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Мексики у товариському матчі проти Угорщини (2:0). Наступного року поїхав з командою на чемпіонат світу 2006 у Німеччині, де був лише третім воротарем і на поле не виходив.

2007 року став основним воротарем збірної і зіграв з командою на Золотому кубку КОНКАКАФ 2007 у США, де провів одну гру і разом з командою здобув «срібло», а також на Кубку Америки 2007 у Венесуелі, на якому команда здобула бронзові нагороди, а Очоа зіграв у трьох іграх, в тому числі в переможному матчі за 3-тє місце з Уругваєм (3:1).

Через два роки поїхав на наступний розіграш Золотого кубка КОНКАКАФ 2009 у США. На турнірі зіграв у всіх іграх, здобувши з командою титул континентального чемпіона. Втім на чемпіонаті світу 2010 у ПАР Очоа несподівано не зіграв жодної гри, оскільки тренер Хав'єр Агірре зробив ставку на ветерана Оскара Рохаса. Після «мундіалю» Рохас закінчив міжнародну кар'єру і Очоа знову став стабільним гравцем основи.

Після матчу першого туру групового етапу Золотого кубка КОНКАКАФ 2011 проти збірної Сальвадору (5:0) Очоа разом з ще чотирма футболістами національної команди був відсторонений від участі у іграх за позитивну допінг-пробу^[12]. Через місяць, так і не взявши більш участі в жодному з наступних матчів турніру, що закінчився для мексиканців завоюванням трофея, Очоа був виправданий^[13]. Місяць під загрозою дискваліфікації ледь не коштував Гільєрмо зриву підписання контракту з клубом «Аяччо».

Очоа у матчі Бразилія — Мексика, чемпіонат світу 2014 року

Згодом Очоа взяв участь у Кубку Конфедерацій 2013 у Бразилії, а наступного року поїхав на третій поспіль для себе чемпіонату світу 2014 року у Бразилії. 13 червня 2014 року Гільєрмо дебютував на чемпіонатах світу, вийшовши у стартовому складі збірної Мексики на перший матч своєї команди проти команди Камеруну, в якому «El Tri» здобули перемогу з рахунком 1:0. 17 червня, в матчі проти господарів турніру, збірної Бразилії, мексиканський воротар відбив 8 ударів по своїх воротах, внісши визначальний внесок у підсумкову нічию (0:0)^[14][15][16]. Очоа був визнаний найкращим гравцем цього матчу^[17] та, зокрема, удостоївся похвали головного тренера бразильців Луїса Феліпе Сколарі, назвав гру мексиканця «дивовижної»^[18]. У матчі 1/8 фіналу проти Нідерландів, де мексиканці поступились після сумнівного пенальті на 91 хвилині^[19], Очоа також зробив кілька важливих сейвів, за що вдруге був названий «гравцем матчу» на турнірі^[20][21].

У 2015 році Очоа втретє у своїй кар'єрі став володарем Золотого кубка КОНКАКАФ. На турнірі він зіграв у матчах проти збірних Куби^[22], Гватемали^[23], Тринідаду і Тобаго^[24], Коста-Рики^[25], Панами^[26] Ямайки^[27].

У 2016 році Очоа взяв участь у ювілейному Кубку Америки у США. На турнірі він зіграв у матчах проти команд Ямайки^[28] та Чилі^[29]. У поєдинку проти чилійців Гільєрмо пропустив сім м'ячів.

Очоа взяв участь у чотирьох з п'яти матчів своєї команди на Кубку конфедерацій 2017 року у Росії: на груповій стадії проти збірних Португалії (2:2)^[30] Росії (2:1)^[31], в 1/2 фіналу проти Німеччині (1:4)^[32] і в матчі за 3-тє місце проти Португалії (1:2)^[33], в першому таймі якого зміг відбити пенальті, призначений після відеоповтору^[34]. Втім мексиканці все ж поступились 1:2 і не здобули медалі.

Наступного року потрапив у заявку на четвертий поспіль чемпіонат світу 2018 року у Росії^[35]. А ще за рік на Золотому кубку КОНКАКАФ 2019 року здобуває свій четвертий титул чемпіона Північної Америки.

Статистика виступів

Статистика клубних виступів

СТаном на 22 липня 2019 року

Сезон	Команда	Чемпіонат			Національний кубок			Континентальні кубки			Інші змагання			Усього
		Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ігор	Голів
2003–04	«Америка»	ПД	12	–	-	-	-	КЛ	5	-4	-	-	-	17	-24
2004–05		ПД	25+6[36]	-37 + -9[36]	-	-	-	ПАК	4	-8	СМ	2	-1	37	-55
2005–06		ПД	?2[36]	-32 + -5[36]	-	-	-	ЛЧ	1	-2	-	-	-	31	-39
2006–07		ПД	32+10[36]	-27 + -13[36]	-	-	-	ПАК+КЛ	8+9	-10 + -10	КЧС	3	-6	62	-66
2007–08		ПД	24+2[36]	-36 + -4[36]	ІЛ	4	-6	ЛЧ	9	-12	-	-	-	39	-58
2008–09		ПД	32	-46	ІЛ	3	-6	-	-	-	-	-	-	35	-52
2009–10		ПД	26+2[36]	-29 + -2[36]	ІЛ	4	-4	-	-	-	-	-	-	32	-35
2010–11		ПД	32+6[36]	-40 + -11[36]	-	-	-	ЛЧ	7	-5	-	-	-	45	-56
Усього за «Америку»			211+28	-267 + -44		11	-16		43	-51		5	-7	298	-385
2011–12	«Аяччо»	Л1	37	-59	КФ+КЛ	2+0	-3	-	-	-	-	-	-	39	-62
2012–13		Л1	38	-50	КФ+КЛ	0+1	-0	-	-	-	-	-	-	39	-50
2013–14		Л1	37	-71	КФ+КЛ	1+0	-1	-	-	-	-	-	-	38	-72
Усього за «Аяччо»			112	-180		4	-4		-	-		-	-	116	-184
2014–15	«Малага»	ПД	0	0	КІ	6	-6	-	-	-	-	-	-	6	-6
2015–16		ПД	11	-10	КІ	2	-3	-	-	-	-	-	-	13	-13
Усього за «Малагу»			11	-10		8	-9		-	-		-	-	19	–
2016–17	«Гранада»	ПД	38	-82	КІ	1	-0	-	-	-	-	-	-	39	-82
2017–18	«Стандард» (Льєж)	ЛЖ	29+9[36]	-39 + -9[36]	КБ	0	-0	-	-	-	-	-	-	38	-48
2018–19		Л1	30+10[36]	-35 + -16[36]	КБ	0	-0	ЛЧ+ЛЄ	2[37]+6	-5[37] + -9	СКБ	0	-0	48	-65
Усього за «Стандард»			59+19	-74 + -25		0	-0		8	-14		0	-0	86	-113
Усього за кар'єру			478	-682		24	-29		51	-65		5	-7	558	-783

Статистика виступів за збірну

Станом на 1 грудня 2019 року

Титули і досягнення

Америка

• Чемпіон Мексики: Клаусура 2005
• Володар Суперкубка Мексики: 2005
• Володар Кубка чемпіонів КОНКАКАФ: 2006
• Переможець Мексиканської Інтерліги: 2008
• Фіналіст Південноамериканського кубка: 2007

Стандард

• Володар Кубка Бельгії: 2017-18

Збірна Мексики

• Володар Золотого кубка КОНКАКАФ: 2009, 2011, 2015, 2019, 2023, 2025
• Срібний призер Золотого кубка КОНКАКАФ: 2007
• Бронзовий призер Кубку Америки: 2007
• Бронзовий олімпійський призер: 2020