Дагестанська Автономна Радянська Соціалістична Республіка

Дагестанська Автономна Радянська Соціалістична Республіка (Дагестанська АРСР) , до 5 грудня 1936 — Автономна Дагестанська Соціалістична Радянська Республіка) — адміністративно-територіальна одиниця РРФСР, що існувала в 1921–1993 роках.

рос. Дагестанская АССР ав. Дагъистаналъул АССР кум. Дагъыстан АССР лезгин. Дагъустандин АССР лакськ. Дагъусттаннал АССР Дагестанська Автономна Радянська Соціалістична Республіка
1921 – 1991
Прапор Герб
Дагестанської АРСР: історичні кордони на карті Дагестанська АРСР на мапі Кавказу
Столиця	Махачкала
Мови	аварська кумицька лезгинська лакська табасаранська азербайджанська даргинська чеченська ногайська російська
Форма правління	АРСР
Історія
• Засновано	20 січня
• Ліквідовано	1991
Площа
• 1989	50 300 км2
Населення
• 1989	1 802 579 осіб
Густота	35,8 осіб/км²
Валюта	карбованець
Попередник Наступник Дагестанська автономна область Дагестан
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дагестанська Автономна Радянська Соціалістична Республіка

Історія Дагестану
Дагестан в стародавньому світі
Кавказькі албани
Кавказька Албанія
Дагестан в середніх віках
Цахурське ханство
Рутульське бекство
Лекія
Хозарський каганат
Дербентський емірат
Сарір
Зіріхгеран
Газікумухське шамхальство
Кайтазьке уцмійство
Табасаранське майсумство
Емірство Ільчі-Ахмада
Дагестан в новий час
Аварське ханство
Ілісуйський султанат
Мехтулінське ханство
Тарковське шамхальство
Газікумухське ханство
Кубинське ханство
Кюринське ханство
Велика Кавказька війна
Північно-Кавказький імамат
Дагестанська область
Республіка Горців Кавказу
Північно-Кавказький емірат
Дагестан у складі СРСР
Дагестанська АРСР
Північно-Кавказький край
Дагестан після розпаду СРСР
Республіка Дагестан
Дагестанська війна
Окрема ісламська територія
Вілаят Дагестан Кавказького емірату
Народи Дагестану Портал «Дагестан» переглянути обговорити редагувати

Столиця — місто Махачкала.

Історія

20 січня 1921 на території Дагестанської і частини території Терської областей була утворена Автономна Дагестанська Соціалістична Радянська Республіка^[1]. Перший Вседагестанський установчий з'їзд Рад, що проходив 1-7 грудня 1921 року, прийняв Конституцію Дагестанської АСРР. Цьому сприяла діяльність Джелал-ед-Діна Коркмасова

З 6 вересня 1931 Дагестанська АСРР входила до складу Північно-Кавказького краю.

З прийняттям нової сталінської конституції 5 грудня 1936 республіка була виведена зі складу Північно-Кавказького краю^[2], а також був змінений порядок слів у назві: Дагестанська Автономна Радянська Соціалістична Республіка^[3]. Пізніше, 12 червня 1937, Надзвичайним 11-м Загальнодагестанським з'їздом Рад була прийнята Конституція Дагестанської АРСР.

22 лютого 1938 до складу Орджонікідзевського краю були передані п'ять північних районів республіки (Ачикулацький, Караногайський, Каясулінський, Кізлярський, Шелковський). З них було утворено Кізлярський автономний округ з центром у місті Кізлярі^[2].

7 березня 1944 в результаті ліквідації Чечено-Інгуської АРСР до Дагестанської АРСР відійшли кілька її гірських районів.

9 січня 1957 до складу відновленої Чечено-Інгуської АРСР були повернуті її території; до складу Дагестанського АРСР зі скасованої Грозненської області увійшла велика частина території колишнього Кізлярського округу, в результаті чого територія Дагестану прийняла сучасні кордони.

24 травня 1991 Дагестанська АРСР була перетворена в Дагестанську РСР у складі РРФСР^[4] (що не відповідало ст.85 Конституції СРСР), а 25 грудня 1993 після набуття чинності Конституції РФ — в Республіку Дагестан.

Адміністративний поділ[5]

На 1921 рік республіка мала поділ на 10 округів:

1. Аварський — центр с. Хунзах
2. Андійський — с. Ботліх
3. Гунібський — зміцнення Гуніб
4. Даргинський — с. Левашов
5. Казі-Кумухський (Лакський) — с. Казі-Кумух
6. Кайтаго — Табасаранський — с. Маджаліс
7. Кюринський — с. Кас-Кент (Касумкент)
8. Самурський — с. Ахти
9. Темір-Хан-Шуринський — м. Темір-Хан-Шура
10. Хасав-Юртивський — слоб. Хасав-Юрт

16 листопада 1922 до складу Дагестанської АСРР з Терської губернії передані Кізлярський округ і Ачикулацький район.

22 листопада 1928 замість округів і районів в республіці утворені 26 кантонів і 2 підкантони.

3 червня 1929 кантони перейменовані в райони, підкантони — у підрайони.

22 лютого 1938 до складу новоутвореного Кізлярського округу Орджонікідзевського краю передані Ачикулацький, Караногайський, Каясулинський, Кізлярський і Шелковський район.

7 березня 1944 зі складу скасованої Чечено-Інгуської АРСР до складу Дагестанського АРСР передані Веденський, Курчалоївський, Ножай-Юртивський, Саясановський, Чеберлоївський, Шароївський райони.

25 червня 1952 на додаток до районного поділу в складі Дагестанської АРСР були утворені 4 округи: Буйнацький, Дербентський, Ізбербашський, Махачкалинський.

24 квітня 1953 округи були скасовані, всі райони відійшли в пряме підпорядкування адміністрації республіки.

9 січня 1957 до складу відновленої Чечено-Інгуської АРСР були передані Андалалський, Веденський, Рітлябський, Шурагатський райони; зі складу скасованої Грозненської області в Дагестанську АРСР передані місто Кізляр, Караногайський, Кізлярський, Крайновський, Тарумовський райони.

Таким чином у 1990 до складу Дагестанської АРСР входило 10 міст республіканського підпорядкування:

1. Махачкала
2. Буйнакськ
3. Дагестанські Огні
4. Дербент
5. Ізбербаш
6. Каспійськ
7. Кизилюрт
8. Кізляр
9. Хасавюрт
10. Южно-Сухокумськ

і 39 районів:

1. Агульський — центр с. Тпіг
2. Акушинський — с. Акуша
3. Ахвахський — с. Карата
4. Ахтинський — с. Ахти
5. Бабаюртівський — с. Бабаюрт
6. Ботліхський — с. Ботліх
7. Буйнакський — м. Буйнакськ
8. Гергебільський — с. Гергебіль
9. Гумбетівський — с. Мехельта
10. Гунібський — с. Гуніб
11. Дахадаєвський — с. Уркарах
12. Дербентський — м. Дербент
13. Казбеківський — с. Дилим
14. Кайтазький — с. Маджаліс
15. Каякентський — с. Новокаякент
16. Кизилюртівський — м. Кизилюрт
17. Кізлярський — м. Кізляр
18. Кулинський — с. Вачі
19. Курахський — с. Курах
20. Лакський — с. Кумух
21. Левашинський — с. Леваши
22. Ленінський — с. Карабудахкент
23. Магарамкентський — с. Магарамкент
24. Новолакський — с. Новолакське
25. Ногайський — с. Тереклі-Мектеб
26. Рутульський — с. Рутул
27. Сергокалинський — с. Сергокала
28. Радянській — с. Радянське
29. Сулейман-Стальський — с. Касумкент
30. Табасаранський — с. Хучні
31. Тарумовський — с. Тарумовка
32. Тляратинський — с. Тлярата
33. Унцукульський — с. Унцукуль
34. Хасавюртівський — г. Хасавюрт
35. Хівський — с. Хів
36. Хунзахський — с. Хунзах
37. Цумадинський — с. Агвалі
38. Цунтинський — с. Бежта
39. Чародинський — с. Цуриб

Населення

Динаміка чисельності населення республіки:

Рік	Населення, осіб.
1926	788 098[6]
1939	930 416[7]
1959	1 062 472[8]
1970	1 428 540[9]
1979	1 627 884[10]
1989	1 802 579[11]

Національний склад

рік	Росіяни	Аварці	Даргинці	Кумики	Лакці	Лезгини	Ногайці	Азербайджанці	Табасарани	Тати і горні гебреї	Чеченці
1926	12,5%	17,7%	13,9%	11,2%	5,1%	11,5%	3,3%	3,0%	4,0%	1,5%	2,8%
1939	14,3%	24,8%	16,2%	10,8%	5,6%	10,4%	0,5%	3,4%	3,6%	?	2,8%
1959	20,1%	22,5%	13,9%	11,4%	5,0%	10,2%	1,4%	3,6%	3,2%	1,6%	1,2%
1970	14,7%	24,4%	14,5%	11,8%	5,0%	11,4%	1,5%	3,8%	3,7%	1,3%	2,8%
1989	9,2%	27,5%	15,6%	12,9%	5,1%	11,3%	1,6%	4,3%	4,3%	0,9%	3,2%