Кизлярський район

Кизлярський район — муніципальний район Дагестану, Росія.

Кизлярський район
Кизлярский район
Герб
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації:	Дагестан
Утворений:	1920
Населення (2014):	70 200
Площа:	3 047 км²
Густота населення:	21 осіб/км²
Населені пункти та поселення
Адміністративний центр:	місто Кізляр
Кількість сільських поселень:	22
Влада

Адміністративний центр — місто Кизляр (не входить до складу району).

Географія

Район розташований у північній частині Дагестану. Межує з півночі і з заходу з Тарумовським районом, на півдні — з Бабаюртівським, на заході — з Чеченською Республікою, на сході — з Каспійським морем.

Територія Кизлярського району розташована на Прикаспійській низовині, в гирлі річки Терек, що відбивається на характері рослинності і ландшафту.

Ландшафт степового типу з наявністю луків, заболочених ділянок, а також солончакових пустель. Площа території району — 3047 км².

Природа

У заболочених низинних ділянках зустрічаються великі зарості очерету.

Тваринний світ представлений: рептиліями (гадюки), птахами (фазан, водоплавні дикі качки, лиски та ін.), ссавцями (очеретяний кіт, корсак, дикий кабан, ондатра, тушканчик).   У річках і на Каспії водиться різноманітна риба: осетер, севрюга, білуга, черноспинка, вобла, сазан, сом , щука, судак тощо.

Особливо охоронювані природні території

• Державний природний заказник федерального значення «Аграханський»^[1]

Історія

Кизлярський район було утворено в 1920 році. З 22 лютого 1938 по 22 березня 1944 року був Кизлярським округом Орджонікідзевського краю. З 22 березня 1944 по 9 січня 1957 року — перебував у складі Грозненської області. 9 січня 1957 року переданий до складу Дагестанської АРСР.

Економіка

Економіка Кизлярського району — сільське господарство, що включає в себе:

1. Відгінне тваринництво. Коли взимку з гірських територій в основному невелика рогата худоба переганяється на більш м'які, порівняно з горами, пасовища.

2. Рибальство. В силу близькості Каспійського моря в прибережних населених пунктах рибальство є основною галуззю господарства. Чимале значення має також мережа каналів і озер на території самого Ктзлярського району, що грають безпосередню роль для нересту риби, що мешкає в Каспії.

3. Виноробство.

4. Поширене вирощування зернових культур, зокрема рису, баштанних культур, розвинуте овочівництво, садівництво.

Населення

Населення — 70 200 чоловік.

Частка росіян і терських козаків в районі скоротилася з 78,6 % (16 471 житель) в 1959 році до 12,33 % (8294 жителів) в 2010 році, тоді як частка гірських народів Дагестану збільшилася за 1959—2010 роки: аварців з 4,0 % (862 особи) до 46,62 % (31 371 осіб), частка даргинців — з 0,8 % (165 людини) до 19,46 % (13 092 осіб), частка лезгин — з 0,01 % (3 особи) до 3,39 % (2283 особи), лакців — з 0,1 % до 3,51 % (2361 осіб). Частка сусідніх ногайців і кумиків скоротилася за 1959—2010 роки з 8,3 % (1786 осіб) до 4,79 % (3220 осіб) та з 2,0 % (422 людини) до 1,35 % (909 осіб) відповідно при чисельному зростанні.

Національний склад населення за даними Всеросійського перепису населення 2010 року^[2]:

Народ	Чисельність, чол.	Частка від усього населення,%
Аварці	31371	46,62 %
* Власне аварці	31298	46,51 %
* дідойці (цези)	63	0,09 %
* Ахвахці	5	0,01 %
* Андійці	5	0,01 %
Даргинці	13092	19,46 %
Росіяни	8294	12,33 %
Ногайці	3220	4,79 %
Лакці	2361	3,51 %
Лезгини	2283	3,39 %
Азербайджанці	1584	2,35 %
Табасарани	1032	1,53 %
Рутульці	1023	1,52 %
Кумики	909	1,35 %
Цахури	671	1,00 %
Чеченці	449	0,67 %
Агули	183	0,27 %
Вірмени	164	0,24 %
Інші	490	0,73 %
Не зазначили	161	0,24 %
Усього	67287	100,00 %