Дебогорій-Мокрієвич Володимир Карпович

Володи́мир Ка́рпович Дебого́рій-Мокріє́вич (12 травня (24 травня за новим стилем) 1848, Чернігів — 2 листопада 1926, місто Чирпан, Болгарія) — український політичний діяч, революціонер, публіцист, мемуарист. Молодший брат Івана Дебогорія-Мокрієвича.

Дебогорій-Мокрієвич Володимир Карпович
Народився	12 травня 1848(1848-05-12)  Чернігів, Малоросійське генерал-губернаторство, Російська імперія[1]
Помер	2 листопада 1926(1926-11-02)[1] (78 років)  Чирпан, Старозагорська область, Болгарія
Країна	Російська імперія
Діяльність	політик, публіцист, революціонер, анархіст, письменник
Галузь	публіцистика[2], революція[2], анархізм[2], народництво[2] і мемуарна літератураd[2]
Alma mater	Кам'янець-Подільська чоловіча гімназія і Немирівська чоловіча гімназія
Знання мов	російська[2]
Членство	Південні Бунтарі
Брати, сестри	Дебогорій-Мокрієвич Іван Карпович
Висловлювання у Вікіцитатах

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дебогорій-Мокрієвич.

Біографія

Народився в Чернігові у дворянській родині. Дитинство провів у дідовому маєтку в селі Лука-Барська Літинського повіту Подільської губернії (нині село Барського району Вінницької області).

Спочатку навчався у гімназії містечка Немирів (до 1864 року). У спогадах розповів про порядки, що панували в цій гімназії, про її відвідини попечителями Київського навчального округу Федором Вітте, Миколою Пироговим.

Потім навчався в Кам'янець-Подільській чоловічій гімназії, яку закінчив 1866 року.

У 1866—1871 роках навчався у Київському університеті: спочатку на фізико-математичному, потім на медичному факультеті.

1871 року з братом Іваном, Орестом Габелем, Сергієм Коваликом, Григорієм Мачтетом, Миколою Судзіловським та іншими однодумцями був у так званому «американському гуртку», що планував заснувати за океаном хліборобську комуну.

Напередодні Боснійсько-герцеговинського повстання, учасником якого був його старший брат, набирав задля участі у конфлікті вояк добровольців в Одесі^[3].