Демиденко Вадим Леонідович

Вади́м Леоні́дович Демиде́нко (1972—2014) — капітан Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Демиденко Вадим Леонідович
Капітан
Загальна інформація
Народження	30 вересня 1972(1972-09-30) Улан-Батор
Смерть	14 вересня 2014(2014-09-14) (41 рік) Луганська область
Alma Mater	Харківське вище військове училище Національної гвардії України
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Механізовані війська
Формування	92 ОМБр
Війни / битви	Українська миротворча місія в Іраку Війна на сході України Бої за Щастя
Нагороди та відзнаки
Медаль «10 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України) Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України) Медаль «За сумлінну службу» I ст. (Міністерство оборони України) Медаль «За сумлінну службу» II ст. (Міністерство оборони України) Медаль «За сумлінну службу» III ст. (Міністерство оборони України) Пам'ятний нагрудний знак «Воїн-миротворець» (Міністерство оборони України)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Демиденко.

Короткий життєпис

Народився 1972 року в місті Улан-Батор (Монголія) у сім'ї військовослужбовця. Від 1974 року разом з батьками проживав в місті Чугуїв; навчався в загальноосвітній школі № 8 та Клугино-Башкирівській середній школі. Проходив строкову службу, потім залишився на надстрокову службу. 1995 року закінчив Харківське вище військове училище Національної гвардії України. Батько Леонід Федорович помер 2008 року.

Брав участь у миротворчій місії в Іраку. Начальник штабу батальйону, 92-га окрема механізована бригада.

Брав участь у АТО. 14 вересня 2014-го загинув в Луганській області від вибуху пристрою-«розтяжки» під час перевірки лісосмуги. Тоді ж загинув капітан Іван Антошин.

Похований в селі Клугино-Башкирівка, Чугуївський район.

Без Вадима лишились мама Любов Григорівна, брат Ігор Леонідович, дружина Інна Анатоліївна, син Максим 1994 р.н.

Нагороди і вшанування

• Орден Богдана Хмельницького III ст. (23 травня 2015, посмертно) — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі^[1]
• Відзнаки Міністерства оборони України — медалі «10 років Збройним Силам України», «15 років Збройним Силам України», «За сумлінну службу» I, II та III ст.; пам'ятний нагрудний знак «Воїн-миротворець».
• Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 4, ряд 5, місце 27
• Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 14 вересня^[2]