Демчук Вадим Володимирович

Вади́м Володи́мирович Демчу́к (27 вересня 1975(19750927) — 20 січня 2015) — український військовик, учасник війни на сході України, сержант Збройних сил України. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня, почесний громадянин Нововолинська.

Вадим Демчук
Сержант
Загальна інформація
Народження	27 вересня 1975(1975-09-27) Нововолинськ
Смерть	20 січня 2015(2015-01-20) (39 років) Донецьк
Псевдо	«Дим»
Військова служба
Роки служби	2014—2015
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Десантні війська
Формування	80 ОАеМБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Донецький аеропорт
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту» Орден «Народний Герой України»

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Демчук.

Життєпис

Народився Вадим Демчук 27 вересня 1975 року в Нововолинську. Навчався в місцевій ЗОШ № 8, після закінчення школи здобув професію машиніста електровоза в Нововолинському ПТУ № 1.^[1][2] Після закінчення училища служив у лавах Національної гвардії України у роті спецпризначення. Після військової служби тривалий час працював на заробітках у Чехії та Словаччині. З початком російської збройної агресії його батькам передали Вадимову повістку до військкомату. Дізнавшись про це, Вадим повертається в Україну, де він був мобілізований до лав Збройних сил. Після кількамісячної підготовки Вадим Демчук направлений сержантом до 80-ї окремої десантної бригади.^[1] Із 14 січня захищав новий термінал у Донецькому аеропорту.^[3][4] Рота, в якій служив Вадим Демчук, під час боїв опинилась у повному оточенні, і сержант Демчук разом із своїми побратимами зумів вийти з оточення та прорватися до позицій українських військових.^[1] 20 січня, під час вибуху нового термінала аеропорту, Вадим Демчук зник безвісти.^[5][4] Тривалий час доля Вадима Демчука залишалась невідомою^[6], були дані, що він потрапив у полон.^[3] Тіло Вадима Демчука спочатку було в руках сепаратистів, згодом його тіло як невідомого бійця було передане до Дніпропетровська. Лише в червні 2015 року полеглий герой був упізнаний за аналізом ДНК.^[1]

Після ідентифікації Вадима Демчука полеглого воїна урочисто перепоховали в Нововолинську 8 липня 2015 року. Прощання із загиблим героєм відбувалось у Свято-Михайлівській церкві УПЦ КП на чолі з деканом Нововолинського деканату, а в похоронах взяли участь велика кількість жителів міста та бойових побратимів Вадима^[3][1][4], за участю батьків загиблого воїна, хоча напередодні батько Вадима заявляв про те, що не вірить у ідентифікацію сина.^[3]

Нагороди та вшанування

• Указом Президента України № 553/2015 від 22 вересня 2015 року, «за мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[7].
• Указом № 14 від 26 березня 2016 р. нагороджений відзнакою «Народний Герой України» (посмертно)^[8].
• Нагороджений відзнакою Громадської Спілки "Всеукраїнське об'єднання «Ми українці» орденом «Хрест Героя» (посмертно).
• Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно).
• Рішенням Нововолинської міської ради від 21 серпня 2018 року № 25/1 присвоєно звання «Почесний громадянин міста Нововолинська» (посмертно)^[9].
• 16 жовтня 2015 року на будівлі Нововолинського ВПУ, де навчався Вадим Демчук, було встановлено меморіальну дошку на честь загиблого героя-«кіборга», вже четверту по рахунку з початку війни.^[5][2]
• Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 20 січня^[10][11].