Денисов Володимир Олексійович

Володимир Олексійович Дени́сов (нар. 21 липня 1887, Нова Слобода — пом. 14 вересня 1970, Київ) — український радянський живописець, мистецтвознавець і педагог. Член ленінградських товариств «Союз молоді» з 1917 року та «Коло художників» у 1927—1929 роках, Спілки художників СРСР з 1932 року^[1] та Спілки радянських художників України з 1944 року. Батько художниці Лади Денисової.

Денисов Володимир Олексійович
Народження	9 (21) липня 1887  Нова Слобода, Q4192850?, Щигровський район, СРСР
Смерть	14 вересня 1970(1970-09-14) (83 роки)
	Київ, Українська РСР, СРСР
Країна	Російська імперія  СРСР
Жанр	натюрморт і пейзаж
Навчання	Дерптський імператорський університетd (1911) і Петербурзький археологічний інститутd (1913)
Вчитель	Світославський Сергій Іванович, Васнецов Аполлінарій Михайлович, Рерберг Федір Івановичd і Циоглінський Іван Францевич
Діяльність	художник, мистецтвознавець, педагог
Відомі учні	Орєшников Віктор Михайловичd, Пахомов Олексій Федоровичd, Григор'єв Сергій Олексійович, Кирилов Михайло Антонович, Безуглий Данило Іванович, Неледва Галина Олександрівна, Никодимов Яків Іванович, Рибачук Ада Федорівна, Малашенко Ольга Михайлівна і Вандаловський Олексій Прокопович
Працівник	Вищий художньо-технічний інститут і Київський державний художній інститут
Член	Союз молодіd, Коло художниківd (1929), СХ СРСР і Спілка радянських художників України
Діти	Денисова Лада Володимирівна

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Денисов.

Біографія

Народився 9 [21] липня 1887(18870721) року в селі Новій Слободі Щигровського повіту Курської губернії Російської імперії^[1] (нині Щигровський район Курської області, Росія). Здобував юридичну освіту в Київському та Санкт-Петербурзькому університетах. З 1905 по 1907 рік навчався у майстерні Сергія Світлославського у Києві, у 1906—1907 роках у Аполлінарія Васнеца та у 1907—1908 роках — в училищі Федора Рерберга у Москві та у 1908—1911 роках — у Яна Ционглінського в Санкт-Петербурзі. У 1911 році закінчив Юр'ївський університет у Дерпті. З 1911 по 1913 рік навчався у Петербурзькому археологічному інституті. У цей період життя багато подорожував. Відвідував музеї Німеччини, Франції, Іспанії, працював у колі тогочасних європейських художників^[1].

З 1921 по 1922 рік працював у Музеї художньої культури у Петрограді; у 1925—1928 роках — художником-декоратором у Ленінградському театрі «Пролетарський актор» та Оперній студії Ленінградської консерваторії. Брав активну участь у створенні програми нового мистецтва «Свобода мистецтва» та у роботі новоствореного «Союзу митців», де співпрацював з поетами Олександром Блоком, Сергієм Єсеніним, Володимиром Маяковським, режисером Всеволодом Мейєргольдом, композитором Сергієм Прокоф'євим. Викладав малюнок, живопис, історію мистецтва у ВХУТЕМАСі-ВХУТЄЇНІ з 1921 по 1928 рік та на Вищих курсах мистецтвознавства з 1928 по 1929 рік. Його учнями були Віктор Орешніков та Олексій Пахомов^[1].

З 1929 року викладав у Київському художньому інституті. У роки німецько-радянської війни перебував в евакуації у місті Талгарі Казахської РСР^[1]. Після повернення з евакуації до 1962 року продовжив викладати у Київському художньому інституті. Його учнями були зокрема Данило Безуглий, Сергій Григор'єв, Михайло Кирилов, Ольга Малашенко, Галина Неледва, Яків Никодимов, Ада Рибачук. Помер в Києві 14 вересня 1970 року.

Творчість

Працював в галузі станкового живопису у жанрах натюрморту і пейзажу. Серед робіт:

• «Натюрморт із книгами» (1915);
• «Міський пейзаж» (1916);
• «Натюрморт із чашкою» (1918);
• «Вітряки» (1928);
• «У перший рейс з новим урожаєм» (1936);
• «Колгоспний базар у Талгарі» (1942);
• «Долина Талгару» (1942);
• «Двір колгоспника в Талгарі» (1942);
• «Осінь у Талгарі» (1942);
• «Зима в Талгарі» (1942);
• «Над Дніпром поблизу Канева» (1946);
• «Київський університет» (1948);
• «Скеляста бухта» (1950);
• «Натюрморт зі скрипкою» (1956);
• «Ранок у Гурзуфі» (1957);
• «Друзів прийняти завжди готові» (1958);
• «Вогні Ялти» (1962);
• «Набережна в Судаку» (1963);
• «Гурзуфська бухта» (1967);
• «Насуваються сутінки» (1967).

Автор конкурсних проєктів-ескізіз планування забудови Хрещатика (1945).

Брав участь у виставках з 1915 року. З 1923 року експонувався на виставках петроградських художників усіх напрямків. У лютому 1929 року його роботи експонувалися в Лондоні на художній виставці, організованій Всесоюзним товариством культурного зв'язку із закордоном та Британським товариством культурного зближення з СРСР^[1]. З 1937 року брав участь у всеукраїнських виставках. Персональна виставка відбулася у Києві у 1969 році. Меморіальні виставки картин пройшли у Києві у 1971 та 1989 роках^[1].

Автор книги «Війна і лубок», виданої 1916 року у Петрограді виданням «Новий журнал всім»^[1], низки художньо-критних статей.

Твори художника представлені у Національному художньому музеї України у Києві, Державному Російському музеї у Санкт-Петербурзі, Національному музеї «Київська картинна галерея» та інших музейних, галерейних та приватних зібраннях в Україні та за її межами^[1].