Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Джек Річер (персонаж)
персонаж творів Лі Чайлда З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Джек Річер (англ. Jack Reacher; 29 жовтня 1960) — протагоніст серії романів та оповідань, написаних англійським письменником Лі Чайлдом. Джек Річер був колишнім майором військової поліції, що вийшов у відставку у віці 36 років, (зріст — 195 см (6 футів і 5 дюймів), вага — 100...113 кг (220...250 фунтів))[1], блакитні очі. Має численні шрами, у тому числі від осколкового поранення в живіт в Бейруті і кульового в груди.
Remove ads
Біографія
Узагальнити
Перспектива
Дитинство
Джек Річер народився 29 жовтня 1960 року на військовій базі в Західному Берліні. Батько — Стен Річер, капітан корпусу морської піхоти США, помер в 1988 році. Мати — Жозефін (Жозі) Річер (до шлюбу Мутьє), француженка, учасниця руху опору у Франції під час Другої світової війни, померла від раку в Парижі в 1990 році. Дід по материнській лінії — Лоран Мутьє, паризький майстер з ремонту меблів, брав участь у Першій та Другій світових війнах, помер в 1974 році в Парижі у віці 90 років. Старший брат — Джо Річер, служив у військовій розвідці, потім в Міністерстві фінансів США, загинув в 1997 році, розслідуючи справу про фальшиві гроші. Брата в сім'ї і в школі називали по імені, Джека — чомусь тільки на прізвище: «Ніхто не знав чому, але його сім'я складалося зі Стена, Жозі, Джо і Річера, і так було завжди». Обидва брати з дитинства вільно володіли французькою мовою — рідною мовою матері.
Через постійні переведення батька на різні військові бази дитинство Джека і його брата пройшло в різних точках земної кулі. Попри те, що Джо був старшим, Джек був безстрашним і завжди заступався за брата. Під час проходження психологічного тесту Джек виявився єдиною дитиною, яка не злякалась, а кинулася назустріч небезпеці.
У 1974 році батька Джека переводять з Гаваїв на Окінаву. Там Річер розкриває зникнення книги з кодами. Подробиці події описані в оповіданні «Другий син».
У липні 1977 року в Нью-Йорку Річер допомагає агентці ФБР Джилл Хемінгвей розібратися з наркоторговцями і зустрічає серійного вбивцю Девіда Берковіца. Тоді ж він вирішує вступити на службу у військову поліцію. Подробиці події описані в оповіданні «Жара».
Служба в армії
Як батько і старший брат, Річер вирішує служити в армії США. Після чотирьох років навчання закінчує Військову академію США у Вест-Пойнті, штат Нью-Йорк. 13 років відслужив у військовій поліції, в званні майора командував елітним 110-м підрозділом військової поліції. Нагороджений Срібною зіркою, медаллю «За бездоганну службу», орденом «Легіон пошани», Солдатською медаллю, Бронзовою зірки і Пурпуровим серцем.
У 1986 році Річер в званні капітана розслідує витік інформації з виробництва нової снайперської гвинтівки. Події описані в оповіданні «В глибині душі». У 1989 році вже майором Джек розслідує вбивство підполковника Кароліни Кроуфорд, яка розробила нову доктрину щодо Близького Сходу (оповідання «Маленькі війни»). У 1990 році Річер розкриває змову проти політики скорочення бронетанкових військ США, але його понижують до капітана (роман «Ворог»). У 1991 році він розслідує справу снайпера Джеймса Барра, який застрелив чотирьох людей в Кувейті («Один постріл»). Також в званні капітана Джек Річер усуває радянського шпигуна. У 1996 році майор Річер під прикриттям підвищення кваліфікації займається розслідуванням угоди на 100 мільйонів доларів в Гамбурзі («Вечірня школа»), а в 1997 році викриває злочинну діяльність офіцера і його батька-політика, після чого подає у відставку («Справа»).
Після відставки
У 1997 році Джек Річер починає подорожувати країною автостопом чи громадським транспортом, ніде надовго не зупиняючись.[2] Він викриває групу фальшивомонетників, які вбили його брата Джо. Події описані в романі «Поверх смерті». Наступний роман «Ціною власного життя» розповідає про те, як Річер запобігає терористичному акту в Сан-Франциско. Далі Річер розкриває справжню особистість бізнесмена, який займається рейдерством («Пастка») і знаходить серійного вбивцю жінок, які служили в армії («Пошук всліпу»).
Ведучи кочовий спосіб життя, Джек Річер виявляється втягнутим у різні конфліктні ситуації та неприємності.[1][3] У романі «Криваве ехо» він допомагає молодій латиноамериканці, яку б'є її чоловік, розкриваючи вбивство незаконних мігрантів.[2] У книзі «Без права на помилку» Річер консультує Секретну службу США, допомагаючи налагодити охорону віце-президента, і виявляє людей, які готують замах на нього. Потім він знищує свого давнього супротивника, якого вважав мертвим, який займається контрабандою зброї («Спосіб переконання»), розправляється з членами російської мафії («Один постріл»), допомагає жінці і її дочці, яка втекла від чоловіка-вбивці («Важкий шлях»), разом з колишніми товаришами по службі розплутує справу про постачання зброї терористам («Суцільні проблеми та неприємності»), ламає плани глави міста Діспейр в Колорадо («Немає що втрачати») і знешкоджує терористів («Я піду завтра»).
Він купує новий одяг кожні кілька днів, викидвючи ношений у сміття; довгий час єдине, що він має завжди, це зубна щітка. В пізніших романах він використовує дебетову картку, знімаючи кошти зі свого банківського рахунку, але старається уникати іншої техніки, такої як мобільні телефони.[2] Він любить пити каву.[4]
Remove ads
Здібності і навички
Узагальнити
Перспектива
Джек Річер володіє вродженою спостережливістю, відшліфованою за роки служби у військовій поліції, і блискучими аналітичними здібностями. Розвинена емпатія допомагає йому розбиратися в людях, впевнено і, як правило, безпомилково передбачати їхню поведінку. Чудово рахує подумки і дуже любить це заняття. Під час служби він набуває здатності орієнтуватися в часі без годинника, зокрема прокидатися в потрібний час без будильника з точністю до хвилини. Там же він навчився рукопашного бою (пройшов всі курси єдиноборств, які тільки могла запропонувати армія), розумітися на зброї і влучно стріляти. Серед його трофеїв — кубок Вімблдону для снайперів, єдиний випадок, коли представник військової поліції обіграв морських піхотинців. Річер погано водить автомобіль, у нього навіть немає посвідчення водія. Оскільки військовий поліцейський має справу з навченими військовими (зелені берети, рейнжери, морські піхотинці), які є навченими вбивцями, він має бути швидшим, сильнішим, вправнішим за них, тому Річера вчили ще краще.[1] Він не застосовує жодних прийомів у стилі кунфу, просто завдаючи удари ліктями, ногами та коронний — головою.[5]
Він також мислитель, інтелектуал, здатний цитувати Ніцше. «Він як горила, яка вміє малювати», — каже Чайлд.[5]
Remove ads
Кредо
Він регулярно вступає в сутички з кількома супротивниками, впевнений, що двоє проти одного ніколи не є проблемою. Він хороший хлопець, який зі своєю схильністю до насильства дуже близький до поганого хлопця. Він є мандрівним лицарем[6] в тому значенні, що захищає слабких і несправедливо ображених, інколи це може бути Уряд США. Якщо потрібно вдарити супротивника, він поб'є його, навіть якщо той лежить на землі, а якщо потрібно застрелити в спину, він зробить це. Він реаліст, а не герой.[1][4]
Особисте життя
Узагальнити
Перспектива
Джек Річер ніколи не був одружений, однак він часто заводить романи — як правило, з однією з головних персонажок чергової книги, що ненав'язливо нагадує про «дівчат Бонда».
Серед його партнерок були: лейтенантка Саммер («Ворог»), помічниця радника з національної безпеки Меріан Сінклер («Вечірня школа»), шерифка Елізабет Деверо («Справа»), офіцерка поліції Елізабет Роско («Поверх смерті»), агентка ФБР Голлі Джонсон («Ціною власного життя»), Джоді Гарбер-Джейкоб — дочка полковника Леона Гарбера, під керівництвом якого служив Річер («Пастка» і «Пошук всліпу»), агентка ФБР Ліза Гарпер («Без права на помилку»), агентка секретної служби Мері Еллен Фроліх («Без права на помилку»), федеральна агентка Сюзен Даффі («Спосіб переконання»), бригадна генералка Ейлін Гаттон («Один постріл»), колишня агентка ФБР Лорен Полінг («Важкий шлях»), колишня товаришка по службі Річера по 110-му підрозділу Карла Діксон («Суцільні проблеми та неприємності»), офіцерка поліції Воен («Немає що втрачати»), детективка нью-йоркської поліції Тереза Лі («Я піду завтра»), майорка військової поліції Сьюзен Тернер («Не відступай»), агентка ФБР у відставці Мішель Чан («Нездоланний»), майорка армії США у відставці Серена Роуз Сандерсон («Опівнічна лінія»). Він пристрасно кохає лише одну з них, але до всіх ставиться з повагою та захопленням. Він, однак, не може залишитись у стосунках і осісти, тому йде далі.[4]
Remove ads
Образ у кінематографі
Том Круз грав роль Джека Річера двічі: у фільмах «Джек Річер» (2012) і «Джек Річер: Не відступай» (2016). Відмінність зовнішності актора від персонажа романів отримала багато негативних відгуків.[7] Однак сам Лі Чайлд позитивно відгукувався про Річера, зіграного Крузом, йому була важливіша якісна подібність, а не зовнішня.[1]
У 2022 році Джека Річера зіграв Алан Річсон у телесеріалі Річер від Amazon Prime[8].
Remove ads
Різне
У 2014 році журнал Forbes назвав Джека Річера "Найсильнішим брендом у видавництві".[2][9]
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads