Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Джеремі Айронс
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Джеремі Джон Айронс (англ. Jeremy John Irons; *19 вересня 1948, Коуз на острові Вайт (Велика Британія) — британський кіноактор, володар премії «Оскар».
Remove ads
Біографія
Узагальнити
Перспектива
Джеремі Айронс хотів стати ветеринаром, та провалився на вступних екзаменах. У 18 років почав працювати в театрі асистентом завідувача сценічної частини (його головним обов'язком було підмітати сцену) — та через деякий час він уже виступає на сцені, хоч і в незначних ролях. Після акторських курсів при бристольському театрі «Олд Вік» став не просто членом трупи, а й зіркою бристольського театру, виконавши чимало ролей у популярних виставах.
1969 року одружився з акторкою Джулією Голлем, з якою розлучився у тому ж році. Втіливши у Бристолі наостанок в успішному мюзиклі «Госпел» Івана Хрестителя, Айронс перебрався до столиці Великої Британії Лондона. Другою дружиною актора стала Шинед К'юсак (Sinéad Cusack), з якою він живе й сьогодні. У них двоє синів.
_-_2013.jpg)
У 1980 році виступав на сцені Королівського Шекспірівського театру, а невдовзі отримав невелику роль у біографічній стрічці Герберта Росса «Ніжинський». Справжню популярність актор завоював на початку 1980-х років, майже одночасно зігравши у багатосерійній телевізійній адаптації роману Івліна Во «Повернення у Брайтсгед» (Brideshead Revisited) та в головній ролі у фільмі Карела Рейша (Karel Reisz) «Жінка французького лейтенанта» (1981), в якому його партнеркою стала Меріл Стріп.
Згодом роль священика у «Місії» (1986) Ролана Жоффе принесла актору номінацію на «Золотий глобус», а образ аристократа Клауса фон Бюлова, звинуваченого у спробі вбити свою дружину, у «Мінливості долі» (Reversal of Fortune, 1990) — премію «Оскар».
Заокеанські продюсери засипа́ли його пропозиціями. Пропонували йому навіть роль Джеймса Бонда — та він відмовився: його цікавили нестандартні проєкти, такі, як «М. Баттерфляй» (1993) Дейвіда Кроненберга, «Невловима краса» (Io ballo da sola, 1996) Бернардо Бертолуччі та екранізація «Лоліти» Набокова, створена у 1997 році Едріаном Лайном. Коли остання картина не вийшла у широкий прокат у США, Айронс вирішив зробити перерву і почекати на справді гідні його запрошення. На кіноекрани він повернувся у 2000 році — знімається з того часу регулярно.
Remove ads
Фільмографія
Кінофільми
Телебачення
 | Цей розділ потребує доповнення. |
Remove ads
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads