Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Джіа Коппола
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Джан-Карла Коппола[3] (англ. Gian-Carla Coppola; нар. 1 січня 1987) — американська кінорежисерка і сценаристка, онука режисера Френсіса Форда Копполи. Дебютувала як режисерка у повнометражному фільмі «Пало-Альто» (2013), а потім зняла «Мейнстрім» (2020) й «Останню танцівницю» (2024).
Джіа Коппола | |
---|---|
![]() | |
Дата народження | 1 січня 1987[1][2] (38 років) |
Місце народження | Лос-Анджелес, Каліфорнія, США |
Громадянство | США |
Alma mater | Бард-коледж |
Професія | кінорежисерка, драматургиня, акторка, сценаристка, письменниця, кіноакторка |
IMDb | ID 0178886 |
Джіа Коппола у Вікісховищі |
Remove ads
Ранні роки
Єдина дитина кінопродюсера Джан-Карло Копполи та Жакі де ла Фонтен. Батько загинув під час катання на катері, коли мама була вагітна нею[4]. У титрах фільму «Джек» 1996 року, знятого її дідом Френсісом Фордом Копполою, є присвята «для Джії „Коли ти бачиш летючу зорю…“». Вона тоді була близькою за віком до персонажів фільму.
Пітер Гетті, син Гордона Гетті, став її вітчимом, коли одружився з її матір'ю 2000 року. Пара розлучилася 2009 року[5]. Росла у Лос-Анджелесі та на сімейному винограднику Копполи в долині Напа[6]. Більшу частину дитинства провела на знімальних майданчиках тітки Софії Копполи[7]. Згодом працювала помічницею у відділі костюмів у фільмі Софії Копполи «Десь» та креативним консультантом у фільмі Френсіса Форда Копполи «Між»[8].
Кинула школу Арчер для дівчат і згодом підтвердила знання іспитом загальноосвітній розвиток. Після закінчення громадського коледжу вивчав фотографію в Бард-коледжі в Нью-Йорку[3][9]. Після навчання заявила, що «відчула себе трохи виснаженою, фотографуючи протягом багатьох років навчання»[10]. Це спонукало її розвиватися у галузі кіно[10].
Remove ads
Кар'єра
Узагальнити
Перспектива
Почалася кар'єру зі знімання короткометражного фільму для модного бренду свого друга[11]. Згодом отримала пропозицію створити короткометражні фільми для Церемонії відкриття, у яких знялися Кірстен Данст і Джейсон Шварцман, Зак Позен (який сказав, що «вона стане наступною силою Копполи, з якою потрібно рахуватися»), Даян фон Фюрстенберг, Родарте та «Elle China»[11][12].
Дебютувала як режисерка повнометражного кіно з фільмом «Пало-Альто», адаптації однойменної збірки оповідань Джеймса Франко. Прем'єрні покази відбулися на 70-му Венеційському міжнародному кінофестивалі, а також 38-му Міжнародному кінофестивалі в Торонто та кінофестивалі Тельюрайд у Колорадо[13][14]. Вона подружилася з Джеймсом Франко, і її попросили адаптувати та поставити його збірку оповідань «Пало-Альто». Коппола сказала, що погодилася взяти участь у проєкті, бо добре відчула зв'язок з вихідним матеріалом[13]. Працюючи над фільмом, черпала натхнення в таких фільмах, як «Американські графіті», «Круті часи в „Ріджмонт Хай“», «Ізгої» та «Незайманки-самогубці»[8]. Для сценарію співпрацювала зі своїм підлітковим акторським складом[15]. Між дебютом Копполи та «Незайманками-самогубцями» Софії Копполи було проведено багато паралелей з погляду на стиль і жанр[8]. У грудні 2013 рок оголосили, що дистриб'ютор Tribeca Film взяв фільм для прокату, і перший показ в кінотеатрах відбувся 9 травня 2014 року[16][17]. Стрічка вийшла на DVD у США 9 вересня 2014 року[18].
У травні 2019 року почала знімання фільму «Мейнстрім», сценарій якого написала разом з Томом Стюартом. Фільм із Ендрю Гарфілдом, Маєю Гоук і Джейсоном Шварцманом у головних ролях розповідає про трьох закоханих, які намагаються зберегти свою ідентичність, утворюючи ексцентричний любовний трикутник у сучасну епоху Інтернету[19].
6 вересня 2024 року на Міжнародному кінофестивалі у Торонто відбулась прем'єра її фільму «Остання танцівниця» з Памелою Андерсон у головній ролі[20][21].
Remove ads
Фільмографія
Узагальнити
Перспектива
Короткометражні фільми
Художні фільми
Документальний фільм
- Superfans: Screaming. Crying. Throwing up. (TBA) (Також продюсер)
Телебачення
Музичні відео
Акторські ролі
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads